Причины изменения отношения к труду, основы которого были заложены в протестантской этике и проанализированы М. Вебером. Перспективы развития посткапитализма как общественной системы. Изучение рефлексии ментальных форм эпохи становления капитализма.

"Трагедия Шарли": события, факты, общественный резонанс. Чувства верующих и безбожников: право на существование и противостояние в философии. Рассмотрение Корана как источника идеологии ненависти и насилия. Религиозные угрозы жизни, свободе и демократии.

Комплементарное сосуществование вариантов повседневности, выполнение ею интегративной функции в обществе. Амбивалентность как одно из заметных свойств повседневности. Многообразие структурное, смысловое и ценностное как существенный ресурс повседневности.

Особенности наблюдений за различиями между моральной и метафизической достоверностью. Описание и специфика условий для выполнения лейбницевского проекта универсальной характеристики. Отличительные черты учения Лейбница от кантовского критического проекта.

Возникновение философии в системе культуры. Функции и основной вопрос философии. Мифология, религия, условия и причины возникновения философии. Всеобщий метод познавательной деятельности. Рассмотрение философии как культурно-исторического явления.

Основные принципы концепции дискурсивных практик как важнейших условий формирования коллективных идентичностей. Использование принципов социального конструктивизма, позволяющее лучше понять семантические и прагматические возможности дискурсивных практик.

Проблема поиска необходимых условий познания в горизонте постметафизической онтологии. Изучение теории познания Канта и основных идей постметафизической философии. Утверждение принципов контекстуализма и релятивизма в постметафизической эпистемологии.

Эволюция взглядов создателя теории и практики революционного анархизма М. Бакунина по проблеме условий социального прогресса. Связь формирования бакунинского мировоззрения с особенностями общественного развития России и потребностями революционной эпохи.

Авторская позиция о морфогенетической сущности феномена судьбы. Представления о нем в тысячелетней истории человечества. Обозначение и актуальность проблемы возможности изменения условий судьбы посредством духовной и психической деятельности человека.

Профессионализм человека как объект психологического изучения: системный подход. Вектор жизненного успеха человека в виде суммы векторов личностного успеха, рассматриваемого как степени самосовершенствования человека, и профессионального успеха.

Сутність, поняття та шляхи досягнення успіху особистості у східній соціокультурній традиції. Характеристика негативних наслідків орієнтації людини тільки на духовний саморозвиток, причини знецінення соціального статусу та матеріального добробуту людини.

Характеристика "життєвого успіху" як філософської категорії, важливої цінності особистості. Дослідження динаміки історичних змін складових категорії "успіх", аналізує поняття з точки зору його соціокультурного значення та концептуального наповнення.

Эволюция представлений о смерти и бессмертии. Необходимость единства молодости и бессмертия. Главные факторы последовательно счастливой и достойной жизни. Рассмотрение главных идеологических препон на пути достижения практического бессмертия человека.

Краткий анализ теории сборки современного американского философа Мануэля Деланда. Описание отношений в качестве экстериорных, множественных и качественно различных как основное достижение теории сборки. Параметризация объектов философских понятий.

Пріорітетні ідейні та ціннісні позиції українського суспільства наприкінці ХХ-го століття. Поняття самовизначення. Досліджено зародження держави у етико-філософському дискурсі, проаналізовано цінності українців та гасла національно-визвольних змагань.

Аналіз основних естетичних положень В. Соловйова у контексті його апології теїзму, здійсненої в межах системи "позитивної всеєдності". Використання ідеї трансцендентного походження краси, суперечка між теїзмом, пантеїзмом та деїзмом на користь теїзму.

Роль философии в самоутверждении, росте и развитии человека и человечества в целом. Интеллектуальный и культурный рост человека, философское обоснование его сущности как ключевого деятеля в истории и природе, представление о нем как великом творце.

Место естественных наук и математики в политарном обществе. Конфликтные взаимоотношения между учеными и административно-бюрократическим аппаратом, находящимся в подчинении у главы государства. Бескорыстие - этическая норма эпистемологического дискурса.

Изучение теории общественного развития. Обзор структурного характера утопических и либерально-демократических оппозиций. Исследование разногласий в терминологии научного метода. Анализ рационалистичного, внутренне последовательного и тотального подхода.

Философские теории английского гуманиста Т. Мора, поиски нравственного идеала и понятие свободы человека. Анализ творчества философа как основателя утопического социализма. Учения Т. Кампанелла, необходимость всемирного объединения людей, ликвидация войн.

Содержание и различие основных подходов к исследованию понятия "утопия". Раскрытие специфических черт, присущих русской утопии и механизмам регенерации утопии в России. Особенности русской философии, ряд черт, объединяющих западную и русскую утопии.

Различные аспекты исследования феномена утопии как проблемные поля научного поиска многочисленных направлений гуманитарного знания. Общая характеристика процесса эволюции утопической мысли обусловленной современной историко-культурной ситуацией.

Основные понятия философской системы Л.Н. Толстого. Раскрытие оснований закона любви и закона насилия в философии Толстого. Рассмотрение социальных аспектов учения мыслителя, его отношения к государству и церкви. Попытки реализации проекта философа.

Дослідження філософсько-соціальних проектів доби Відродження: утилітарний та утопічний. Порівняльний аналіз на предмет подібності та контрастності позицій проектів. Філософські доктрини видатних представників того часу — Томаса Мора та Ніколо Макіавеллі.

Логіко-історичний аналіз поняття та концепцій соціальної утопії. Специфіка утопії як форми соціального пізнання й духовно-практичного освоєння світу, її співвідношення з наукою і соціальною міфологією. Соціальні функції утопії в переламно-кризові періоди.

Епоха Просвітництва як "золотий вік утопій". Жан Антуан Кондорсе як засновник теорії історичного прогресу. Історія людського розуму. Швидкий і повільний прогрес. Важливість аналітичних методів пізнання, емпіричного базису або фактів для побудови теорії.

Обґрунтування концепції дослідження утопії і футурології як систем знання, що впливають на формування соціальних ідеалів, орієнтирів, цінностей і пріоритетів на основі різного розуміння історії та усвідомлення суперечностей суспільного співіснування.

Дослідження особливостей утопічної думки, її зв’язок з потребами існування людини та діяльності людської свідомості. Уявлення про належне та бажане. Утопічний реалізм Е. Гідденса, принцип відповідальності Г. Йонаса, реалістична утопія Ю. Габермаса.

Обґрунтування причин тривалого існування утопії та утопічної свідомості. Аналіз концепцій утопічного реалізму Е. Гідденса, принципу відповідальності Г. Йонаса та реалістичної утопії Ю. Габермаса. Розгляд зв’язку утопічної думки зі сферою ідеалізації.

Особенность изложения взглядов Аристотеля на движение. Изучение условий анализа и понимания философских текстов и излагаемой в них реальности. Определение "объектов первой природы", "артефактов" и "социальных объектов", которые формируются в культуре.