Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.

Дослідження наукових підходів до осмислення феномену візуальності. Визначення основних закономірностей систематизації сучасних візуальних досліджень, виходячи зі специфіки змін культурного поля, що потребує обґрунтування збалансованої моделі візуального.

Розкриття напрямів аналізу метафоризації в історико-філософському розвитку з урахуванням смислів візуального досвіду, набутого античною міфологією, яка надавала особливого значення погляду, з апеляцією до візуального сприйняття крізь візуальні метафори.

Теоретична проблема співвідношення фахових і посвcякденно-ординарних уявлень про війну і мир. Встановлення миру в контексті сучасних "студій миру". Досягнення політичних цілей шляхом перемоги над противником. Перетворення компромісу на капітуляцію.

Проаналізовано результати дослідження Й. Гейзінги сутності феномена гри та співвідношення понять війни та гри поза межами їх метафоричного ототожнення. Розкрито ключові пункти аналітики поняття гри, визначено статус феномена гри в концепції Й. Гейзінги.

Аналіз методологічних засад та результатів дослідження Й. Гейзінги сутності феномена гри та співвідношення понять війни та гри поза межами їх метафоричного ототожнення. Розгляд статусу феномена гри як визначального фактора генези та розвитку культури.

Аналіз висловлених ідей М. Грушевським, В. Винниченком, С. Петлюрою, Є. Коновальцем, С. Бандерою, А. Мельником щодо українсько-московської конфронтації. Обґрунтування підходів до військового протистояння у поглядах Симона Петлюри та Степана Бандери.

Визначення ролі військової організації держави у суспільному житті та у творенні різних форм соціальної інтеграції. Розгляд соціальних передумов виникнення складових елементів сучасної військової організації України та особливостей їхньої ґенези.

Дослідження точки зору щодо армійського життя та змін, які відбуваються в умовах професіоналізації збройних сил, що субкультура є чинником системотворення та ідентифікації військової життєдіяльності. Аналіз військового етикету як стереотипу поведінки.

Суть і особливості військового покликання. Система детермінант процесу формування військового покликання в сучасних умовах життєдіяльності українського суспільства і Збройних Сил. Суперечності і особливості процесу реалізації військового покликання.

Характеристика філософських розмірковувань Миколи Шлемкевича щодо сутності понять віри, релігії, вірувань. Розгляд особливостей виявлення значень віри для процесу розвитку духовних сил людини та їх роль у формуванні свідомості української молодої людини.

Категоричний імператив - загальний закон етики, який є важливим аспектом для аналізу духовних і релігійних орієнтацій людини. Віра - глибинна, загальнолюдська універсалія культури, що фіксує комплексний феномен індивідуальної та масової свідомості.

Дослідження релігійного способу сприйняття світу, механізми та психологічні передумови занурення особистості у релігійну віртуальну реальність. Ілюзія, що продукує віртуальну реальність, як захисний механізм організму, вироблений у процесі філогенезу.

Методологія дослідження віртуалізації. Розробка концепції віртуалізації суспільства в межах соціально-філософського підходу. Вплив віртуалізації на соціальні інститути і на суспільство загалом. Проблеми трансформації особистості під впливом віртуальності.

Аналіз особливостей соціалізації індивіда в умовах віртуальної реальності. Проблема пошуку особистістю власної ідентичності. Філософський аналіз наслідків соціалізації індивіда в умовах віртуального простору. Соціальні системи попередніх поколінь.

Дослідження розвитку соціально-філософської думки. Проблеми існування людини в глобальному техногенному світі. Визначення змісту феномену віртуальної реальності в інформаційному суспільстві та виявлення механізмів її впливу на світогляд індивідууму.

Відстеження ключових моментів формування філософських уявлень про сутність та природу віртуальної реальності, починаючи з поглядів античних філософів і до сучасності. Розширення обсягу поняття "віртуальна реальність" завдяки науково-технічній революції.

Специфіка віртуальної реальності, створеної інформаційними і телекомунікаційними технологіями, її основні онтологічні характеристики: час, простір, каузальність. Постнекласичне розуміння часу як конструкту. Визначення особливостей буття комп’ютерної ВР.

Дослідження характеру взаємодії людини з віртуальною реальністю. Ризики та негативні наслідки використання віртуальної реальності. Оцінка характеру взаємоіснування людини та віртуальної реальності. Негативні чинники впливу на людську свідомість.

Обгрунтування ризомності соціальних мереж. Характеристика ризомності віртуального соціального простору, що визначає новий контур соціальних взаємодій. Розгляд мовних ігор, як засобу пом'якшення негативних наслідків фрагментації соціального простору.

Аналіз сукупності просторово-процесуальних характеристик ідентифікації, який дозволить охопити контекст її розгортання в умовах віртуалізації суспільства. Залежність людини від віртуального мікропростору в прийнятті рішень, перебування в кіберпросторі.

Філософське осмислення чинників національного об’єднання України в умовах формування громадянського суспільства. Співвідношення вищих потреб національної особистості із життєвими цінностями, особливостями індивідуального та соціального світовідношення.

Соціальний феномен патріотизму через пошук суб’єкта формування патріотичної національної ідеології. Дослідження феномену інтелігенції як частини суспільства, здатної розробляти ідеї і здійснювати ідеологічний вплив та реалізовувати ідеї патріотизму.

Биография древнегреческого ученого и энциклопедиста Аристотеля. Анализ трудов мыслителя. Метафизическое учение Аристотеля, его вклад в логику и методологию. Воззрения на организацию общества и учение о государстве, изложенные в трактате "Политика".

Мессианская роль России в истории человеческой цивилизации как один из основных философских постулатов славянофилов. Основная концепция западников - ликвидация феодально-крепостнических отношений и развитие российского общества по буржуазному пути.

Рассмотрение главных событий биографии Михаила Ломоносова. История развития русского красноречия. Изучение социальной природы риторики и необходимость ее возрождения и развития. Рассмотрение вклада М.В. Ломоносова в развитие российской риторики.

Особенность использования понятия человеческой природы в работах Маркса. Рассмотрение им животного свойства постоянных человеческих стремлений в их отношении к человеческому свойству. Характеристика понимания Марксом подлинно человеческих потребностей.

Лингвофилософские идеи Ф. Петрарки и Д. Боккаччо. Превознесение риторики в полемике Ф. Петрарки против естественных наук. Развитие навыков красноречия и активная коммуникация с другими представителями социума. Дифференцированность восприятия языков.

Исследование проблемы человекосообразного образования с позиций потенциала философии дошкольного образования в гуманизации современного образования. Анализ футурологии дошкольного образования и возможных последствий современных тенденций его развития.

Вкус как эстетическая категория, один из предметов изучения эстетики как философской дисциплины. Фундаментальное понятие стилистики. Нравственное развитие человека. Контроль рефлекторных действий. Западноевропейский литературно-художественный стиль.