Формування новітньої філософії музики із врахуванням міждисциплінарних зв’язків мистецтва, теорії музики, психології. Взаємодія людини і музики в сучасному світі, її вплив на когнітивні рівні свідомості, емоційні та духовні переживання та їх активація.

Дослідження поняття громадянського суспільства та його становлення у взаємодії та взаємозалежності з державним устроєм в контексті демократичних перетворень України. Ідея свободи і самоуправа як ідеальної умови функціонування соціуму.

Загальні поняття "інформаційного суспільства" в системі філософських знань. Особливості інформаційного етапу у становленні цивілізаційних систем. Формування та побудови суспільства нового типу. Використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Визначення понять "неофобія" та "неофілія", а також їх взаємодії з "творчим вчинком" - соціально-філософським поняттям, що відображає результат взаємного переходу особистості і макрокосму, своєрідне "усунення інформаційних фільтрів" у свідомості людини.

Сфера взаємодії політики й економіки, форми, методи, процедури відображення цієї взаємодії в суспільній свідомості і науці. Розробка пізнавальної концепції оцінки взаємодії в умовах прискореної трансформації суспільства як взаємної обумовленості розвитку.

Застосування методів соціально-філософського аналізу до вивчення політичної та економічної ситуації в пострадянських країнах, стратегії та здійснення в них політичних та економічних реформ, досвід трансформації України і застосування його для В'єтнаму.

Аналіз теорії управління, влади і держави в історії філософії. Сутність і основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Творча визначальна роль інтелігенції та еліти в ефективному управлінні різними сферами суспільства.

Теорії управління, влади і держави в історії філософії. Роль природних і соціальних законів в управлінні, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Сутність і основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів.

Розвиток уявлень про свідомість людини як об’єкт дослідження філософії, психології, семіотики від Нового часу до сучасності. Зміст філософських, психологічних і семіотичних ідей мислителів. Свідомість людини як форма знакового відображення світу.

Процеси забезпечення духовності особистості та формування її здатності до самоактуалізації. Формування в особистості цілого комплексу якостей та здатностей, які, будучи спрямовані на її саморозвиток, одночасно є і механізмами забезпечення духовності.

Обґрунтування взаємозв’язку громадянської компетентності та становлення людського індивіда як сутності. Структура громадянської компетентності особистості, її пізнавальні (когнітивні), діяльнісні (процедуральні) та морально-вольові (ціннісні) елементи.

Проблема прогнозування складних соціальних систем. Аналіз впливу високих технологій на формування складності і непрогнозованості соціальної системи. Закон утворення зв'язків Д. Рікардо. Розгляд прикладів непередбачуваності поширення високих технологій.

Соціально-філософське осмислення взаємозв’язку оптимізму та песимізму, його змісту і значення у процесі формування соціальної перспективи. Аналіз соціальних умов формування та розвитку взаємозв'язку оптимізму і песимізму, його закономірного характеру.

Аналіз причин виникнення стану самотності та суїцидальної поведінки. Вплив соціальної реальності певного історичного періоду на людську свідомість. Формування почуття єдності людини зі світом як умови запобігання екзистенційній кризі та самогубству.

Характеристика культурно-аксіологічних передумов соціальної екології. Дослідження форм прояву взаємозв'язку соціальної екології з політикою, економікою та правом, при вирішенні задач щодо охорони навколишнього середовища в умовах сучасного суспільства.

Проблема врахування соціально-екологічного фактору при дослідно-конструкторських розробках і їхній практичній реалізації. Взаємозв'язок соціальної екології з економікою і правом, від яких залежить вирішення задач охорони навколишнього середовища.

Мораль як основа волі в плані спонуки на діяльність пізнання та творення. Естетичний принцип самоорганізації розуму на адекватне відображення дійсності. Вплив мистецтва на становлення культури співпереживання стражданням боголюдини у християнстві.

Розвиток філософських доктрин буддизму, медитації у школах Тгеравади, Магаяни і Ваджраяни. Буддійська ідентичність у вимірі соціолого-філософського дослідження. Специфіка традиції східного і західноєвропейського типів мислення. Ідеї індійського тантризму.

Діяльність як "суттєва визначеність способу буття людини в світі, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані ідеальним". Дослідження системи трансцендентального ідеалізму. Основні етапи розвитку взаємодії природи та людського суспільства.

Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.

Вивчення причинно-наслідкової та детермінованої структури сучасного світу. Моделювання витоків людської волі та відносин із свідомістю. Дослідження механізму прийняття рішень або волевиявлення. Пошук альтернативних підходів до вирішення проблеми долі.

Аналіз проблеми ціннісних засад самореалізації людини. Використання феноменологічного та метаантропологічного методів для духовного та професійного розвитку особистості. Дослідження буденного, граничного та метаграничного вимірів суспільного життя.

Метою цього наукового дослідження є виділення авторами в теоріях постіндустріального суспільства положень західних мислителів (Д. Белла, Е. Тоффлера, Ж. Бодрійяра) стосовно взаємозв’язку техніко-технологічних та економічних факторів розвитку світу.

Характеристика методологічних та прикладних аспектів проблематики філософії права в парадигмі неокласичного прагматизму сучасної дослідниці Сьюзан Хаак. Знайомство з головними особливостями взаємозв’язку між прагматистською установкою й теорією права.

Аналіз творчості та формування поглядів Сьюзан Хаак як філософа англо-американської традиції, добре знайомого з класичними та постмодерністськими трендами у філософській думці. Головні розходження між прагматизмом і постмодернізмом, їх обґрунтування.

Дослідження ролі розуму, як мислячого органу біосфери. Характеристика аспектів ноосферної етики Володимира Вернадського і християнської етики. Визначення та аналіз змісту питання про відповідальність вченого за наслідки своєї наукової діяльності.

Історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д. Юркевича в контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. Розгляд ідеї моральної свідомості людини, справедливості, дослідження поняття серця і любові.

Завершение установления в мире глобальной цивилизации как характерный признак современного исторического этапа. Совершенствующееся материальное производство, возрастающее вмешательство социума в природные процессы - черты цивилизованного общества.

Философские и исторические аспекты взаимодействия институтов гражданского общества и уголовного судопроизводства. Существование некоторых правовых институтов и активность граждан Российской Федерации, о чем свидетельствует путь их исторического развития.

Характеристика особенностей теории философского познания. Исследование взаимодействия как общенаучной категории, отражающей сущность процесса одновременного воздействия явлений друг на друга. Изучение особенностей взаимодействия общества и человека.