Анализ основных этапов становления и развития концепта "виртуальный" в сфере научного знания от античности до эпохи Постмодерн. Определение линий интерпретации концепта virtus, которые основываются на трактовке над-эмпирического Платона и Аристотеля.

Этапы развития концепта "виртуальный" в сфере научного знания от европейской античности до эпохи Постмодерн. Подходы к трактовке виртуальности: онтологический, частнонаучный и подход, сформировавшийся под влиянием развития компьютерных технологий.

Вычленение черт виртуальной религиозности современного мира благодаря использованию методов внеконфессиональности и толерантности, мировоззренческого и методологического плюрализма, гуманизма. Религиозная социализация и религиозное самовыражение.

Комплексное, философско-культурологическое рассмотрение феномена виртуальной культуры в контексте трансформации электронной экранности. Рассмотрение понятия "симуляции" (в трактовке Ж. Бодрийара) и его экспликации в фокусе экранной реальности.

Обзор литературы по проблеме "Диалог культур в творчестве А. Жида", установление контактных связей и типологических схождений, перекличек образов и идей, выявление новых трактовок сюжета. Обращение к этико-философским идеям Ф. Ницше и Ф.М. Достоевского.

Онтологические характеристики виртуального времени. Показано, что виртуальное время характеризуется специфическими длительностями и масштабами, допускает явную инверсию, не связано жесткими связями с соответствующими виртуальными пространствами.

Основная характеристика повсеместного господства информационно-коммуникационных технологий во всех сферах деятельности общества. Главная особенность дальнейшего развития виртуального пространства, становящегося новой окружающей средой человечества.

Обзор методов, создающих условия для оптимизации системы социальных отношений. Освещение особенностей преобразовательного потенциала виртуального пространства как социальной технологии в условия информационной детерминации цивилизационного развития.

Анализ места виртуальности и повседневности в картине мира современного человека и его бытия. Обоснование взаимодополнительности виртуальности и повседневности на основе выявления связи виртуальности и раскрытия потенциальной составляющей картины мира.

Анализ сущности понятий "виртуальное", "виртуальная реальность", "виртуальный мир", "виртуальный мир видеоигры". Анализ проблем обозначения сущности понятия "виртуальный мир" в исследовании некомпьютерных виртуальных миров в культурфилософском аспекте.

Междисциплинарность - предпосылка перемещения культурной памяти в виртуальное пространство. Взаимодействие памяти и виртуалистики как междисциплинарный проект. Наглядность - способ эмоционального влияния на общество при обсуждении трагических событий.

Выявление основных изменений и функционирования хронотопа виртуального нарратива в современном мире на примере виртуального нарратива компьютерных игр. Хронотоп виртуального нарратива, характеристика и особенности факторов, влияющих на данный феномен.

Вивчення особливостей соціальної програми постмодернізму. Розробка науково-методологічної бази для систематизації наукових ідей з метою створення нового суспільства, що у свою чергу створить підґрунтя для формування оновленої суспільної свідомості.

Витализм как философское направление, утверждающее наличие в организмах нематериальной сверхъестественной силы, управляющей жизненными явлениями — "жизненной силы" (лат. vis vitalis), "души", "энтелехии", "архея" и других. Витализм в истории химии.

Исследование вопроса об истинной цели и смысле жизни русского человека, поднимаемого в творчестве Георгия Свиридова. Размышления автора о славном прошлом России, о судьбах подвижников православия, современном упадке веры, разрушении христианских святынь.

Определение понятий и характеристика сущности философии языка и языковых игр. Лингвистика как один из важнейших предметов философствования. Происхождение теории и принципы идеи языковых (концептуальных) игр. Примеры игр-коммуникаций Витгенштейна.

Внутренние и внешние трудности с апроприацией метафизических идей австрийского философа Н. Витгенштейна. Антиплатонизм и паранепротиворечивая логика математика. Исследование системы нумерации Трактата Анат Билецкой. Оценка соотношения мира и языка.

Платон і Аристотель - видатні діячі античності, концепції яких мають бути представлені при розгляді проблематики філософських витоків біополітики. Ш. Монтеск’є - представник політичної думки, що розглядає проблематику вроджених особливостей народів.

Становлення орієнталізму - проблема, що займає важливе місце у дослідженнях інтелектуальної історії Західної Європи у модерний період. Орієнталізм - тип дискурсу, рисою якого є ідея онтологічної та епістемологічної різниці між "Сходом" та "Заходом".

Сутність передумов виникнення суспільства споживання і теорії "споживацької революції". Виникнення можливості існування суспільства споживання у контексті "репродукції продукції", в умовах механічного відтворення та популяризації серійного продукту.

Задоволення найрізноманітніших потреб як матеріальних, так і духовних - стимул людської життєдіяльності. Формування нового соціального класу під назвою "буржуазія" - ключовий момент щодо появи суспільства споживання у теоріях споживацької революції.

Базові метафізичні ідеї Р. Ґарріґу-Лаґранжа як одного з провідних неотомістів ХХ ст. Аналіз історичних витоків концепції на тлі богословської спадщини безпосередніх вчителів і наставників автора, вплив на інтелектуальне становлення молодого філософа.

Аналіз актуальних питань щодо становлення та розвитку пенітенціарної філософії в Україні та світі. Теоретичне підґрунтя та історико-філософська база розвитку пенітенціарної ідеї та її філософське значення для розвитку суспільства та особистості.

Аспекти антропологічної проблематики та вихідні принципи філософсько-богословської спадщини Кароля Войтили. Порівняння ключових ідей і методів К. Войтили із персоналізмом та феноменологією. Установлено, що Войтила є представником етичного персоналізму.

Людська персональність як індивідуалізована людська цілісність. Співвідношення в людині природного, соціального, персонального та трансцендентного. Сутність цінностей та свободи. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.

Причини освітньої кризи в декогеренції культурного середовища. Створення освітньої методології, адекватної викликам часу, на основі розуміння культури як ціннісно-символічного підмур'я освіти й за умови залучення філософією освіти культурологічної науки.

Потужний сплеск суспільної думки у Франції, відомий як французьке Просвітництво. Філософське осмислення особливостей виховання. Теоретичний аналіз основних положень виховання французьких просвітників. Найкраща форма державного управління К. Гельвеція.

"Виховна екстраполяція" культурологічних еквівалентів матеріальних вершинних орієнтирів як принцип наочного представлення елементарних базових підвалин культурно-цивілізаційного процесу. Її аналіз при розгляді тематичних творів живописця І. Труша.

Можливості синергетичної парадигми нелінійного мислення щодо підвищення якості вищої економічної освіти в Україні. Сучасна економічна освіта як форма знання і пізнання, необхідність активного застосування синергетичних методів для її модернізації.

Дослідження й аналіз особливостей онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в сучасному суспільстві. Ознайомлення з філософськими основами "суспільства знань". Характеристика філософського мислення людини, як феномену буття.