Розгляд поглядів італійського філософа Джорджо Агамбена щодо етичних, політичних наслідків пандемії Covid-19 в ретроспективному огляді його теорії. Погляд на філософію Агамбена як негативну констатацію кризових ситуацій без пропозицій варіантів вирішення.

Шляхи та особливості ґенези ідеї цілісної освіти особистості в європейському освітньо-філософському просторі від найдавніших часів до наших днів. Характеристика античної концепції "Kalokaraoia" та ренесансної педагогічної системи "pietas litterata".

Розгляд поняття "річ" як ключового для розуміння філософії мови Густава Шпета. Роль герменевтики Гуссерля в становленні герменевтики Гайдеґґера. Розгляд інтенційного об'єкта як об'єктивного моменту свідомості. Ентелехія як найінтимніший осередок смислу.

Розгляд творчої спадщини доктора філософських наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т. Аболіної. Створення інтелектуальної ніші для занять наукою. Аналіз моральнісної культури в контексті соціокультурної динаміки.

Виявлено такий режим роботи метафізики, в якому знімається протиставлення догматизму і критицизму, і критичний метод постає не у публіцистично-полемічному аспекті, а як філософсько-логічна робота. Оновлення уваги до метафізики як режиму роботи розуму.

Еволюція відображеного в Біблії морального мислення щодо Чужого як шлях від агресивної ксенофобії й зумовленого нею насильства до його повної асиміляції. Подолання ворожнечі та втілення ідеї філоксенії, покладеної в основу ставлення до Чужинця-гостя.

Дослідження поглядів на розвиток логіки в діалектичну осциляторну логіку. Роль у логіці метафізики, формальної логіки, діалектичної логіки. Роль і значення запровадження двоєдиного конструкту та, як наслідок, надання йому найосновніших його смислів.

Аналіз досвіду Мішеля Поля Фуко як типового зразку впливу зовнішніх подій на радикальну зміну методологічної позиції науковця. Три етапи в його науковій біографії: археологія знання (до 1968), генеологія влади (1968–1980), естетика існування (1980-ті).

Еволюція поглядів щодо тлумачення мови, як універсального методу, який так чи інакше впливає на філософський дискурс. Зародження діадичних та тріадичних моделей структуралістів і постструктуралістів з їх репрезентативністю часово-просторових опозицій.

Сутність духовно-ціннісної концепції праворозуміння у кримінології, її смисли та значення. Матриця теологічного у різноманітних сферах соціального знання. Статус теології у сучасному суспільстві. Екзистенційний вимір війни у рамках вітчизняної парадигми.

Аналіз праць середньовічних арабських авторів, визначення їх важливих особливостей. Дослідження різних моделей історичного процесу. Аналіз спроби різкої зміни Коранічної картини світу, що була здійснена арабським богословом і філософом Ібн Халдуном.

Дослідження та характеристика ідеї Бога в системі світогляду в епоху Середньовіччя. Ознайомлення з головними соціокультурними та економічними передумовами виникнення антропоцентризму. Визначення та аналіз специфіки антропоцентризму в епоху Ренесансу.

Причини транзисторної парадигми розвитку електроніки. Визначення науково-технічного потенціалу та прогнозованих антропосферних загроз впровадження мемристорної електроніки. Зв'язок мемристорної парадигми електроніки з реалізацією проекту "коннектом".

Філософське осмислення тривоги в метафізичному контексті. Особливості її інтерпретації данським філософом К’єркегором. Пошук її джерел в первородному гріху. Розгляд зв’язку тривоги з духом як головною ознакою існування людини. Досягнення стану атараксії.

Проблема виявлення прямих зв’язків чи типологічних збігів релігійних концептів хасидизму в літературно-мистецьких і філософських течіях доби модернізму та постмодернізму. Пошук сенсу людського буття як ключова інтенція філософії екзистенціалізму.

Ідеї М. Фуко щодо кореляції відношення "норма" – "аномалія" з системою та структурами мови. Специфіка дискурсу в історико-філософському контексті проблеми влади. Аналіз та диференціація феноменів аномальності та нормальності у владних відносинах.

Дослідження синтезу розуміння буття між об’єктивістською і антисубстанціалістською концепціями його виникнення. Характеристика космології Геракліта як системи, що передує онтології Спінози у відношенні виходу на рівень методологічної всезагальності.

Головні особливості асиметричного відношення до Іншого у філософії Е. Левінаса. Зміст та сутність поняття ізраїльського партикуляризму. Специфіка застосування Е. Левінасом поняття обраності до відповідальності та його суміжність із поняттям месіанства.

Розгляд суті і основних ознак культури українського бароко. Особливості становлення філософії як складника загальної культури України у цей період. Аналіз ідей професорів Києво-Могилянської академії. Розкриття на основі нього змісту барокового мислення.

Основні проблеми відтворення латинських термінів українською мовою. Визначення семантичного наповнення термінів Томи з Аквіну. Буття як перше понять, що складає концепцію світосприйняття Томи. Характеристика аналогій "Суми теології". Доктрина дії буття.

Аналіз соціальних уявлень про совість як феномену соціального і культурного життя українського і туркменського народу на прикладі паремій. Дослідження зв’язку концепту "совість" з категоріями "душа", "чистота", "доброта", "честь", "сором", "лицемірство".

Аналіз моральних цінностей, віри та вчинків героїнь у творах Сюй Ді-Шаня як основи до розуміння філософських ідей, що впроваджує філософ. Розкриття внутрішнього світу людини, підкреслення його унікальності, впровадження ідеї "не дії" та "прийняття".

Дослідження основних ідей українського нью-ейджу, виявлення зв'язку цього феномену з західноєвропейськими нью-ейджівськими вченнями. Виявлення позитивних та негативних моментів впливу нью-ейджівського руху на євроінтеграційний процес в Україні.

Уточнення значення центральних онтологічних та метафізичних понять. Пошук емпіричного змісту основних понять, який відкривається в культурному просторі західноєвропейської традиції. Що легітимує суспільну реальність та як постає соціальне буття.

Системний аналіз відповідальності соціального суб’єкта. Розкриття своєрідності цього суб’єкта, структури та форм вияву відповідальності. Вивчення особливості розуміння відповідальності соціального суб’єкта на різних етапах розвитку філософської думки.

Проблема відповідальності в історико-філософському аспекті та її функціонування в сучасних соціальних практиках. Аналіз онтологічного, аксіологічного та праксіологічного вимірів відповідальності. Практична реалізація етики сучасних біомедичних технологій.

Концепція свободи особистості в суспільстві. Специфіка етико-онтологічного відношення індивідів до власного буття. Філософське вивчення взаємозв’язку свободи і відповідальності особистості перед людьми. Проблема відповідальності людей за свої дії.

У науковій статті розглянуто тлумачення фундаментальних категорій Першости, Другости та Третьости у незакінченій праці американського філософа, логіка та семіотика Чарльза Сандерса Пірса "Спроба розгадати загадку" з погляду впровадженої ним метамови.

Основні положення окультного напрямку і розуміння основних проблем та питань традиційної філософії в руслі герметизму. Особливості стародавніх писемних пам'яток герметичної літератури. Погляд на світ знань на сучасному етапі з позицій цього напрямку.

Проведення комплексного аналізу російської релігійно-філософської рефлексії ХІХ ст. як явища політичної теології православного світу, сформованого на візантійському державницькому міфі. Обумовлено розрізнення концептів "візантизм" та "візантинізм".