Внутренние и внешние трудности с апроприацией метафизических идей австрийского философа Н. Витгенштейна. Антиплатонизм и паранепротиворечивая логика математика. Исследование системы нумерации Трактата Анат Билецкой. Оценка соотношения мира и языка.

Платон і Аристотель - видатні діячі античності, концепції яких мають бути представлені при розгляді проблематики філософських витоків біополітики. Ш. Монтеск’є - представник політичної думки, що розглядає проблематику вроджених особливостей народів.

Становлення орієнталізму - проблема, що займає важливе місце у дослідженнях інтелектуальної історії Західної Європи у модерний період. Орієнталізм - тип дискурсу, рисою якого є ідея онтологічної та епістемологічної різниці між "Сходом" та "Заходом".

Роль Галена у формуванні раннього раціоналізму. Його погляд на історію медицини. Створення власного образа лікаря, якого він називає другом поміркованості і товаришем істини. Натурфілософські уявлення про анатомо-фізіологічні особливості організму людину.

Сутність передумов виникнення суспільства споживання і теорії "споживацької революції". Виникнення можливості існування суспільства споживання у контексті "репродукції продукції", в умовах механічного відтворення та популяризації серійного продукту.

Задоволення найрізноманітніших потреб як матеріальних, так і духовних - стимул людської життєдіяльності. Формування нового соціального класу під назвою "буржуазія" - ключовий момент щодо появи суспільства споживання у теоріях споживацької революції.

Базові метафізичні ідеї Р. Ґарріґу-Лаґранжа як одного з провідних неотомістів ХХ ст. Аналіз історичних витоків концепції на тлі богословської спадщини безпосередніх вчителів і наставників автора, вплив на інтелектуальне становлення молодого філософа.

Аналіз актуальних питань щодо становлення та розвитку пенітенціарної філософії в Україні та світі. Теоретичне підґрунтя та історико-філософська база розвитку пенітенціарної ідеї та її філософське значення для розвитку суспільства та особистості.

Аспекти антропологічної проблематики та вихідні принципи філософсько-богословської спадщини Кароля Войтили. Порівняння ключових ідей і методів К. Войтили із персоналізмом та феноменологією. Установлено, що Войтила є представником етичного персоналізму.

Людська персональність як індивідуалізована людська цілісність. Співвідношення в людині природного, соціального, персонального та трансцендентного. Сутність цінностей та свободи. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.

Обґрунтування суверенності людини як морального суб’єкта - одна з характерних особливостей щодо розуміння ідеї гідності в епоху Нового часу. Специфіка відображення людської самоцінності епохи Ренесансу в українській історико-філософській традиції.

Причини освітньої кризи в декогеренції культурного середовища. Створення освітньої методології, адекватної викликам часу, на основі розуміння культури як ціннісно-символічного підмур'я освіти й за умови залучення філософією освіти культурологічної науки.

Потужний сплеск суспільної думки у Франції, відомий як французьке Просвітництво. Філософське осмислення особливостей виховання. Теоретичний аналіз основних положень виховання французьких просвітників. Найкраща форма державного управління К. Гельвеція.

"Виховна екстраполяція" культурологічних еквівалентів матеріальних вершинних орієнтирів як принцип наочного представлення елементарних базових підвалин культурно-цивілізаційного процесу. Її аналіз при розгляді тематичних творів живописця І. Труша.

Можливості синергетичної парадигми нелінійного мислення щодо підвищення якості вищої економічної освіти в Україні. Сучасна економічна освіта як форма знання і пізнання, необхідність активного застосування синергетичних методів для її модернізації.

Дослідження онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в умовах сучасного суспільства. Оцінка фундаментальних наслідків впливу інформації і освіти на сучасний світ. Дослідження філософських основ "суспільства знань".

Дослідження й аналіз особливостей онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в сучасному суспільстві. Ознайомлення з філософськими основами "суспільства знань". Характеристика філософського мислення людини, як феномену буття.

Шляхи та особливості ґенези ідеї цілісної освіти особистості в європейському освітньо-філософському просторі від найдавніших часів до наших днів. Характеристика античної концепції "Kalokaraoia" та ренесансної педагогічної системи "pietas litterata".

Розгляд поняття "річ" як ключового для розуміння філософії мови Густава Шпета. Роль герменевтики Гуссерля в становленні герменевтики Гайдеґґера. Розгляд інтенційного об'єкта як об'єктивного моменту свідомості. Ентелехія як найінтимніший осередок смислу.

Соціально-філософське дослідження дискурсивних стратегій переходу від мультикультуралізму до постмультикультуралізму. Позбавлення від архетипів посттоталітарної і постколоніального свідомості. Епістемологічні стратегії дослідження мультикультуралізму.

Розгляд творчої спадщини доктора філософських наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т. Аболіної. Створення інтелектуальної ніші для занять наукою. Аналіз моральнісної культури в контексті соціокультурної динаміки.

Виявлено такий режим роботи метафізики, в якому знімається протиставлення догматизму і критицизму, і критичний метод постає не у публіцистично-полемічному аспекті, а як філософсько-логічна робота. Оновлення уваги до метафізики як режиму роботи розуму.

Еволюція відображеного в Біблії морального мислення щодо Чужого як шлях від агресивної ксенофобії й зумовленого нею насильства до його повної асиміляції. Подолання ворожнечі та втілення ідеї філоксенії, покладеної в основу ставлення до Чужинця-гостя.

Дослідження поглядів на розвиток логіки в діалектичну осциляторну логіку. Роль у логіці метафізики, формальної логіки, діалектичної логіки. Роль і значення запровадження двоєдиного конструкту та, як наслідок, надання йому найосновніших його смислів.

Знайомство з сутнісними ознаками й основними тенденціями розгортання вітчизняного простору освіти в епоху тоталітаризму. Характеристика змістових та структурних особливостей освітнього простору в 1920-1930 роках. Сутність поняття "простір освіти".

Аналіз досвіду Мішеля Поля Фуко як типового зразку впливу зовнішніх подій на радикальну зміну методологічної позиції науковця. Три етапи в його науковій біографії: археологія знання (до 1968), генеологія влади (1968–1980), естетика існування (1980-ті).

Еволюція поглядів щодо тлумачення мови, як універсального методу, який так чи інакше впливає на філософський дискурс. Зародження діадичних та тріадичних моделей структуралістів і постструктуралістів з їх репрезентативністю часово-просторових опозицій.

Аналіз праць середньовічних арабських авторів, визначення їх важливих особливостей. Дослідження різних моделей історичного процесу. Аналіз спроби різкої зміни Коранічної картини світу, що була здійснена арабським богословом і філософом Ібн Халдуном.

Дослідження та характеристика ідеї Бога в системі світогляду в епоху Середньовіччя. Ознайомлення з головними соціокультурними та економічними передумовами виникнення антропоцентризму. Визначення та аналіз специфіки антропоцентризму в епоху Ренесансу.

Причини транзисторної парадигми розвитку електроніки. Визначення науково-технічного потенціалу та прогнозованих антропосферних загроз впровадження мемристорної електроніки. Зв'язок мемристорної парадигми електроніки з реалізацією проекту "коннектом".