Метою поданої авторської статті є виявлення невирішених проблем у відносинах України та її стратегічного союзника – ЄС, які з'явилися з початком російської агресії в Україну 2022 року. У завдання статті входить з'ясування цілей РФ та ЄС в Україні.

Дослідження російсько-української інформаційної війни як технології, що відкриває можливості для політичної боротьби. Аналіз образів України та Росії в засобах масової інформації. Виявлення рис пропаганди та дезінформації в російсько-українській війні.

Російська збройна агресія як серйозна проблема для національної безпеки України з моменту її незалежності. Особливості культурно-цивілізаційної сутності російсько-українського конфлікту. Військова експансія Росії в "зоні привілейованих інтересів".

Реакція влади держав Центральної Азії на події в Україні. Реалізація казахсько-китайського сільськогосподарського проекту. Вплив російської агресії на Україну на внутрішню й зовнішню політику азіатських країн. Організація договору про колективну безпеку.

Аналіз зовнішньополітичної ситуації, в якій опинилася Україна в контексті міждержавних відносин з Росією напередодні війни. Етапи загострення українсько-російських взаємин. Засоби, які застосовувала Росія для недопущення підписання Україною угоди з ЄС.

Особливості здійснення культурної, релігійної та паспортної експансії Російською Федерацією на четвертому році активної фази гібридної війни на Донбасі, що веде цивілізаційну гібридну війну проти Заходу. Аналіз прикладів Грузії, України, Молдови, Румунії.

Політико-дескриптивний аналіз зовнішньополітичного курсу США періоду постбіполярних часів. Еволюція стратегічних підходів США щодо Росії впродовж 1990-2010-х рр., включаючи агресію РФ проти Грузії і України як етапів формування сучасного стану відносин.

"Гібридна війна" у формі анексії Росією Кримського півострова, воєнні протистояння на Донбасі. Ставлення Європи до України. Виконання мінських домовленостей. Загострення відносини з Росією в мирному економічному, ціннісному, соціальному просторі.

Історичні та соціально-економічні передумови агресії Росії проти України на Південному Сході держави. Оцінка ролі та претензій Російської Федерації на міжнародній арені. Етнічне розмаїття й національний ренесанс як чинники політичної дезінтеграції в ній.

Исследование репутации власти на основе массового опроса населения Центрального федерального округа РФ, позволившего выявить зависимость содержания репутации власти от ценностного отношения к ней граждан, отражающего уровень их идентификации с властью.

Поиски места российской цивилизации в мире представителями русской философской и исторической мысли. Воззрения Данилевского на причины отчужденности Европы от России. Идея срединности и принцип идеократии Савицкого. Евразийские взгляды на историю Руси.

Угрозы для безопасности России со стороны побережий. Вопросы общей морской оборонной геостратегии России в современных условиях локальных войн и гибридных операций. Анализ англосаксонской тактики "колец анаконды" по оттеснению России от побережий.

Исторический опыт существования и функционирования российских и иных государственных и негосударственных институтов, построенных на демократических принципах. Анализ достоинств и недостатков демократии в ее приложении к российской действительности.

Исследование ключевых событий, личностей и идей, которые оказали влияние на представления о демократии и демократических преобразованиях в России. Особенности концепта российской демократии и политические теории, оказавшие влияние на их формирование.

Характеристика основных типов избирательных систем. Анализ мероприятий по подготовке выборов, проведения предвыборной кампании и процедуры голосования. Особенность способов организации прямых избраний кандидатов в современной Российской Федерации.

Поиск оптимальной организации политической системы в России. История применения праймериз в царской России и СССР. Зарубежные оценки проведения выборов в Советском Союзе. Изучение практики проведения "праймериз" в обновляющейся политической системе.

Праймериз как новое явление для политической жизни современной России. Стремление "заимствования" опыта избирательной компании другой страны. История применения предварительных выборов. Практика проведения "праймериз" в обновляющейся политической системе.

Общее сравнение, заявленные цели и политические приоритеты деятельности российских партий, их образование. Изучение правовых основ российской многопартийности. Примеры партий начала ХХ века: Меньшевики, Эсеры-максималисты, Радикальные демократы и др.

Понятие национально-государственной идентичности как макрополитического конструкта, опосредующего образ "нас" – "воображаемого сообщества". Анализ четырех современных системных вызовов российской национально-государственной идентичности и ответ на них.

Основные социокультурные императивы формирования российской национально-государственной идентичности. Безусловная значимость образа пространства как символа "величия" и ресурсного "потенциала" России. Специфические содержания образа политической власти.

Изучение олигархии как одной из форм правления эксплуататорского государства. Очерк классификации Аристотеля о таком явлении в обществе как правление немногих. Характеристика теории элит. Роль бизнеса в современной российской политической системе.

Диспропорции модернизации как причина революций. Влияние модернизации на уровень жизни и ожидания населения и его отдельных слоев. Анализ российской модернизации и роста революционных настроений. Проведение исследования мальтузианско-марксовой ловушки.

История возникновения и современное содержание феномена "имиджа". Характеристика стадий развития знания и общественных представлений об имидже. Определение характерных для российской действительности особенностей формирования политического имиджа.

Развитие институтов и форм общественно-политического участия в России от зарождения государственности на восточнославянских землях и до начала XX века. Исследование характера взаимоотношений между обществом и российской властью на протяжении ее истории.

Характеристика внешней политики России по отношению к странам Балтии на современном развитии дипломатических отношений. Проблематика взаимоотношений, концепция развития отношений. Взаимоотношения России и стран Балтии в структуре Европейского Союза.

Геополитика России в прошлом и в настоящем времени. Применение на практике научных достижений в области государственной власти. Международные отношения и военные стратегии. Внешнеполитическая деятельность руководства страны по преодолению кризисов.

Анализ новой области исследования "Peopolisation" – представления личности во властных структурах, методов средств массовой информации, используемых для популяризации политики. Анализ восприятия образов политиков на рациональном и бессознательном уровнях.

Кризисно-антикризисная воля в России. Настоятельная потребность в самостоятельном бытии и развитии. Россия как страна государственническая, властническая. Зависимость от мировой экономико-политической закулисы. Прорыв к постреформенному развитию.

Изучение степени адекватности законодательно закрепленных этапов конституционного процесса правовых требований, предъявляемых к парламентским институтам, объективной постсоветской политической реальности в условиях модернизации политических институтов.

Становление гражданского общества в России. Институциональные аспекты политики. Формы государственного правления современности. Особенности российского федерализма. Государство как институт политической системы. Понятие и типология политических режимов.