Рассмотрение проблемы соотношения большевизма и религии в политическом, историософском аспектах. Исследование определенного сходства в некоторых оценках большевизма как религиозного учения у В. Богораза и Н. Бердяева. Литературное творчество В. Богораза.

Слововживання терміну "духовний отець", "духівник" у християнській писемності з V до початку IX століття, який найчастіше позначав монастирського старця. Звертання людини до книжного керівництва: святих отців, канонів і літургійного Передання Церкви.

Военные ордена на Святой земле. Орден иоаннитов (Иоанниты, Мальтийский орден, Орден госпитальеров). Католические монашеские ордена, их особенности и значение в истории развития христианства и европейской цивилизации. Орден иезуитов (Общество Иисуса).

Рассмотрение веры, познания, творчества, жизни и идеологии в ракурсе онтологических и гносеологических оснований мифа. Движение мифологического сознания от всеобъемлющей первичной реальности к формам рефлексии о мифе, философской и художественной.

Культурно-ментальний розгляд традиційних тем іконопису ортодоксальної церкви. Дослідження конотаційних зв’язків та особливостей сприйняття образу коней в іконографії сюжету Різдва Христового. Основні ідеї семантичного навантаження християнської символіки.

Выявление роли Ватикана в формировании пространства католицизма в пределах Африканского континента. Показано, что в основу политики Святого Престола в отношении государств Африки положены задачи обеспечения деятельности структур католической церкви.

Аналіз проблем, поставлених папою Франциском в його виступах в інституціях, які стосуються ціннісних вимірів розвитку Європи, зокрема Європейського Союзу та місця й ролі людини як особистості в цьому процесі. Клерикальна формула Рим-Візантія-Москва.

Анализ взглядов Д. Ваттимо на место и роль христианства в постметафизическом мире. Увеличение интереса к христианству, его влияние на западную культуру. Исторически сложившаяся связь христианства с греческой метафизикой как искажение сути учения Христа.

Возникновение ваххабитского движения: жизнь и вероучение его основателя Мухамммада (труд "Китаб аль-таухид"). Анализ основных принципов доктрины: идея о священной войне (джихаде). Особенности современного распространения ваххабизма на Северном Кавказе.

Начала культуры и истоки религии. Многообразие богов и ранние формы веры. Изучение закономерностей возникновения, развития и функционирования религии. Рассмотрение социокультурной специфики и исторического развития нетрадиционных культов, сект, общин.

Релігія та її вивчення з позицій наукового підходу в межах академічного релігієзнавства. Богословські дослідження, які здійснюються відповідно до наукових стандартів. Конфесійний характер богослов’я та створення ним декотрих проблем в юридичній площині.

Визначення головних положень християнської релігії, які присвячені проблемам формування людини як духовної істоти. Прагнення людини набути сенс свого життя. Порівняльний аналіз західноєвропейської й православної антропології щодо проблеми людини.

Розглянуті питання ставлення Спінози до базових цінностей етики християнства. Описані суперечливі аспекти цієї проблеми та узагальнюються бачення цінностей свободи віросповідання, державних санкцій щодо функціонування релігій і конфесій у суспільстві.

Характеристика религиозной и духовной сферы деятельности человека. Исследование феномена сакрализации власти. Специфическое переживание нумена в мифологии. Механизмы отбора и фиксации восприятий. Свойства религиозного сознания и мифологического мышления.

Жесты идолов в русской иконографии. Исследование клейма ростовской иконы первой трети XVIII в., на которой идол Велеса, сокрушаемый Авраамием Ростовским, уподоблен Христу. Этот визуальный ход как указание на роль ложного бога, которую играл идол-демон.

Давня міфологія шумерської цивілізації. Розгляд на матеріалі текстів "Велесової книги" слов’янських божеств Сварога, Дажбога, Перуна, Велеса та богині Сва. Дослідження етимологія слова "Бог". Культурологічні дослідження фольклорного матеріалу слов’ян.

Походження назви "Великдень" та "Пасха". Підготовка до свята. Основні великодні звичаї. Дати святкування Великодня у 2000-2020 рр. Страстна Седмиця як останній тиждень перед Пасхою. Відмінність у датах святкування Великодня у християнських церквах.

Особенность рассмотрения веры Льва Толстого в единство двух его сторон: как душевное состояние носителя, вытекающее из него содержание и жизненные принципы. Проведение исследования равнозначности душевного состояния Толстого и содержания его веры.

Значение Священного Писания для христианского народа, ветхозаветная история о вере Неемана, его идеи об исцелении, гнев и гордость в разговоре с Елисеем. Причина ненависти Иисуса Христа иудеями. Чудесное помилование и исцеление Неемана в водах Иордана.

Окреслено емоцію страху у біблійному дискурсі у профанному вияві на основі методу словникової дефініції, етимологічного, контекстуального та концептуального аналізів, комплексного підходу, а також із урахуванням психологічних характеристик емоції страху.

Характеристика поняття "покликання" з теологічної точки зору, обґрунтування теоретичних ідей прикладами з художнього твору К. Маккалоу "Ті, що співають у терні". Вивчення біблійних текстів та їх інтерпретація. Вивчення категорії релігійного покликання.

З’ясування складники й текстотвірні засоби концепту Віра, які репрезентуються вірою в Христа, вічного Бога, Божу волю, Боже провидіння, Божу поміч, Літургію, Церкву, єдність, силу молитви, любов, науку, свята. Розвиток українського релігійного дискурсу.

Експлікація вервиці як етнорелігійного маркера акціональної сигніфікативної підсистеми католицького сигніфікополя у контексті дослідження інтеракції та кореляції структурних елементів різних етнорелігійних просторів та систем в етносоціології релігії.

Роль религии в нашей жизни, жизни современной молодёжи. Религия как особая форма осознания мира, обусловленная верой в сверхъестественное, включающая в себя свод моральных норм поведения, обрядов, культовых действий и объединение людей в организации.

Рассмотрение попытки обобщения религиозных верований, обрядов и эзотерических обычаев наших предков – восточных славян, начиная с первой половины I тысячелетия н.э. до принятия христианства Русью в 988 году. Анализ погребального обряда восточных славян.

Состояние язычества в период, предшествующий принятию Русью христианства. Вера в "упырей и берегынь" в эпоху каменного века. Поклонение славян духам лесов, рек и озер. Значение солнца в жизни древних людей. Мокошь - покровительница женщин и рукоделья.

Изучение культурно-языковой общности славян, их религиозных мировоззрений. Почитание славянами смены времён года и смены фаз солнца. Описание основного пантеона богов: Сварог, Сварожичи, Даждьбог, Рад, Лада, Ярило, Перун, Симаргл, Стрибог, Велес, Макошь.

Основные направления мысли Древнего Востока: гармония космоса и человека, стремление распознать единую сущность. Мифы разных народов, населяющих Древний Восток. Основные истины, открытые Буддой. Оценка влияния конфуцианства на китайскую цивилизацию.

Характеристика "народной веры" славян. Изучение славянских языческих богов, традиций и обычаев. Исследование традиций и обычаев похорон, свадеб, как основных обрядов у древних славян. Выявление языческой культуры, вошедшей в современные традиции.

Характеристика верований и обрядностей у кумыков, связанных с землей и деревьями. Их возникновение благодаря лечебным свойствам деревьев и желанием человека преумножить плодородность земли. Закономерность наделения дерева сверхъестественными свойствами.