Дискусія щодо авторства "Народних оповідань". Початок проблеми авторства Марії Маркович. Участь О. Марковича у створенні "Народних оповідань", ілюстрація рівня володіння ним українською мовою. Дискусія про зміст загадкового псевдоніму "Марко Вовчок".

В последнее двадцатилетие делаются попытки оспорить авторство сказки "Конёк-Горбунок" и доказать, что она принадлежит перу не П.П. Ершова, а А.С. Пушкина. Версии пушкинского авторства противоречат данные историко-литературного, лингвистического характера.

Системне розуміння творчості митця і категорії авторської свідомості творця як потужного і єдиного джерела творчого акту. Естетичні та художні смаки, філософсько-естетичні погляди, світоглядні орієнтації Богдана Лепкого. Погляди щодо означення жанру.

Розкриття механізмів формування та динаміки змін грона авторів часопису "Kwartalnik Historyczny" з погляду їх географічної локалізації упродовж 1887-1914 рр. Дослідження трансформації авторської географії часопису "Kwartalnik Historyczny" у Львові.

Дослідження арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання педагогів школи і які впливають на поведінку і свідомість людини. Розгляд синдрому вигорання як стрес-реакції на емоційні вимоги у роботі, які відбуваються через відданість людини.

Установлення взаємодії понять "авторська ідентичність", "суб’єктивність", "науковий дискурс" та "наратив". Розгляд функцій особових займенників "I/We" в англомовних наукових статтях у галузі прикладної лінгвістики та лінгводидактики зі структурою IMRAD.

Художнє слово - значущий елемент літературного твору, що володіє семантичною та структурною визначеністю і в якому виражається естетична сутність. Підкреслення діалектичної природи літературного твору - завдання авторської інтерпретаційної моделі.

Дослідження поняття "авторська інтерпретаційна модель літературного твору". Продуктивна у процесі теоретико-методологічного обґрунтування авторської інтерпретаційної моделі кореляції між аналізом художнього тексту та інтерпретацією літературного твору.

Поєднання драматурга (автора п'єси-обробки) та режисера (автора вистави), взаємозбагачення драматургічного і режисерського досвіду в авторській інтерпретаційній моделі Брехта театральної вистави трагедії давньогрецького драматурга Софокла "Антігона"

Аналіз внутрішнього конфлікту головного героя, отця Джосліна, у повісті В. Ґолдінґа "Шпиль". Інтерпретація міфу про втрачений рай: визначення елементарно-показових зв’язків та перегуків між ХХ ст. та універсальними категоріями загальнолюдського досвіду.

Метою статті є аналіз специфіки інтерпретації Янушем Леоном Вишневським концептів сум та самотність у його романі "Самотність у мережі". Досягнення вказаної цілі передбачає апелювання до методики концептуального аналізу. Сум в авторській інтерпретації.

Культурологічна інтерпретація концепції "виродження" - однієї з найбільш дискусійних як психолого-психіатричних, так і естетико-літературознавчих ідей першої половини ХХ ст. Гіпотеза щодо переосмислення концепції "виродження" на теренах метамодернізму.

Інтерпретація тернового вінка як християнського символу образно-символічного змісту ікон в творах художниці Т. Думан. Художня мова автора в розвитку сучасного іконопису. Відтворення давнього риботицького центру ікономалярства та традицій народної ікони.

Твори дрогобицької художниці Т. Думан та її інтерпретація християнського символу - тернового вінка. Ці зображення мають як традиційний варіант зображення символу страждань Христа (вінок з переплетених гілок терня), так і варіанти його переосмислення.

Колумністика як сукупність творів, опублікованих за певний час в авторській колонці, атрибутом багатьох універсальних засобів масової інформації. Знайомство з особливостями розробки тематичної класифікації колумністики видання "Український тиждень".

Дослідження проблеми формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання. Процес узагальнення та систематизації досвіду професійної підготовки майбутнього соціолога у вітчизняній та зарубіжних системах вищої освіти.

Виявлення зовнішньокомунікативних зв’язків хорового твору: слово-Логоса, жанру, драматургії, композиції (гармонія, форма, фактура, техніки хорового письма), хорової поетики. Характеристика індивідуального бачення композитором літургічної сутності.

Розгляд функції художньої концепції історії як чинника жанроутворення в циклі історичних романів Д. Балашова "Государі московські". Втілення авторського погляду на природу рушійних сил історичного процесу. Висвітлення ідейно-тематичного змісту циклу.

Трактування автором категорій: творчість, мистецтво, митець, поет. Розвиток літературної традиції в українській культурі. Постійне звернення В. Базилевського до саморефлексії. Формулювання ряду тверджень, які окреслюють митця і його роль у суспільстві.

У роботі розглядається поняття авторської концепції. Досліджується звернення до образотворчого фольклору українськими керамістами. Показано, що художній образ як особлива форма естетичного освоєння світу є вираженням почуттів, ідеалів художника.

Теоретичне обґрунтування концептуальних засад розроблення системи компетентнісно орієнтованих підручників з біології для 6-11 класів. Обґрунтування специфіки реалізації еколого-еволюційного підходу у структурі та змісті системи підручників з біології.

Відтворення безеквівалентної авторської лексики в українських перекладах творів Толкіна. Порівняння онімів і реалій в оригіналах і шести перекладах. Корелювання формальних способів відтворення з частками "номінативних" онімів і реалій в оригіналах.

Дослідження ролі авторської маски в постмодерністській літературі у зіставленні польської (роман М. Гретковської), української (оповідання О. Забужко) та російської прози (повість Т. Толстої). Втілення плинності життя у його динаміці та барвистості.

Дослідження ролі авторської маски в постмодерністській літературі у зіставленні польських, українських та російських прозаїчних творів. Використання цього прийому для втілення плинності життя у його динаміці без описової епічності та монологізму.

Аналіз наративної моделі авторської маски у новелі В. Портяка "Гуцульський рік (на берегах старого календаря)". Маска як інструмент, що використовується автором-творцем для створення ефекту достовірності і здобуття читацької довіри до текстової дійсності.

Активне сприяння художній течії, завдяки формуванню метода, який дає можливість виховувати нові покоління митців. Особливість вивчення анатомічної побудови, конструктивної схеми основи форми і її видозміни в залежності від положення голови в просторі.

Здобутки М. Ткача на пісенній ниві. Жанрові пошуки поета. З'ясування специфіки трансформації жанрів фольклорного походження (думи, легенди й балади) на матеріалі творів М. Ткача. Засоби стилізації під фольклор. Характеристика традиційних жанрових ознак.

Дослідження творчості архієпископа І. Максимовича святого Д. Туптало у листі до С. Яворського. Посилення індивідуального начала в поезії "Богородице діво, радуйся" Іоанна Максимовича. Розширення жанрового канону культової молитви до Пресвятої Діви.

Дослідження категорії автора у французьких статтях інформувального спрямування. Роль комунікативного медіатора, основні маркери авторської присутності в прямой мові статті. Основні типи інтродуктивних дієслів, що використовуються у секвенції цитування.

Систематизація поглядів літературознавчої науки на поняття "художній світ твору". Аналіз "Передмови" до збірки І. Франка "Мій Ізмарагд" та специфіки авторської позиції у ній. Розкриття особливостей художнього світу філософських творів І. Франка.