Дослідження напрямків діяльності установ ВУАН: історіографічний, етнографічний, археологічний, дослідження, збереження та популяризація пам’яток народної культури. Форми співробітництва академії з її місцевими осередками, музеями, окремими краєзнавцями.

Аналіз історико-краєзнавчої проблематики досліджень Київщини в науковій діяльності Всеукраїнської академії наук та її вплив на розвиток історичного краєзнавства 1918-1930-х років. Напрями досліджень у науковій діяльності Всеукраїнської академії наук.

З'ясування біографічних відомостей про Ф.Д. Ніколайчика, етапів його кар'єрного зростання. Світогляд, переконання, пріоритети, ціннісні орієнтири, наукові та педагогічні інтереси Ніколайчика. Дослідження ученим фольклору та етнографії Полтавщини.

Методологія етнодизайну - важлива складова сучасної проектної культури, що сприяє якісним змінам естетичних характеристик предметного середовища. Характеристика основних організаційних форм реалізації етнодизайнерської освіти у Вижницькому коледжі.

Історико-краєзнавчий та туристично-рекреаційний аналіз просторово-географічної локалізації, архітектурного стану, культурної цінності й атрактивного потенціалу Раковецького замку, розташованого в Городенківському районі Івано-Франківської області.

Процес розвитку топонімічних досліджень в Україні. Аналіз вивчення та збереження нині існуючих топонімів. Зв'язок походження назви Велика Каратуль села з тюркськими племенами Чорних клобуків – Каратулів, які проживали у цій місцевості у ХІІ столітті.

Висвітлення окремих аспектів педагогічної спадщини сумських освітян на прикладі діяльності історико-краєзнавчого музею Сакунівської школи Недригайлівського району (1972-2010). Методи навчання та патріотичного виховання школярів у досліджуваний період.

Вплив політичних, суспільних, культурних чинників, зумовлених відповідною лінією польських властей стосовно Волині, на вивчення її минулого. Роль науково-громадських товариств і музейних закладів Волинського воєводства у дослідженні історії регіону.

Спроба комплексного вивчення процесу зародження й розвитку історико-краєзнавчих поглядів Івана Франка, їх місце в українській історичній науці. Історіографічні дослідження рідного краю. Спроби Івана Франка налагодити взаємини з іноземними краєзнавцями.

Дослідження лаконічного життєпису С. Коваліва. Усесторонній аналіз праць інтелектуалів-сучасників С. Коваліва, які торкалися вивчення його різножанрової творчої спадщини. Особливості складного соціально-економічного становища на західноукраїнських землях.

У науковій статті охарактеризовано праці українських гуманітаріїв періоду другої половини ХХ – початку ХХІ ст., у яких прямо чи опосередковано робився акцент на аналізі історико-краєзнавчих працях С. Коваліва. Подано лаконічний життєпис С. Коваліва.

С. Ковалів як автор краєзнавчих досліджень, спеціальних історичних, етнографічних і фольклорних праць. Особливості важкого культурно-освітнього й соціально-економічного становища на західноукраїнських землях в останній чверті ХІХ - на початку ХХ століття.

Аналіз історико-краєзнавчих публікацій, вміщених на сторінках волинської періодики ХІХ – поч. ХХ ст. та етапів їхнього розвитку. Розроблення схеми класифікації за тематичною ознакою. З'ясування оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення.

Комплексне висвітлення ідентифікації карпатського пограниччя в історико-культурному аспекті. Характеристика історії поселення русинів, лемків, верховинців, бойків, долинян від періоду Київської Русі до сьогодення. Зміни локальних особливостей регіонів.

Дослідження трансформації світоглядного простору Г. Сковороди в сучасних умовах, його вплив на навчання й виховання студентської молоді. Визначення категорій життя філософа як історико-культурної постаті, його внесок у культуру доби, духовність народу.

Географічне розташування регіону, його соціально-економічний розвиток та культурно-історичний спадок. Економічний потенціал регіону як складова туристичного дослідження. Традиції, народна творчість та масова культура в туристичній характеристиці регіону.

Досліджується можливість використання історико-культурної спадщини Львівщини для розвитку місцевого туризму. Пріоритетні історико-культурні ресурси, що можуть зацікавити туристів. Архітектурний комплекс баронів Бруніцьких. Перший дендрарій у Галичині.

Систематизація досвіду музеєфікації нерухомих пам’яток. Аналіз використання об’єктів національного значення в культурно-пізнавальному туризмі. Вивчення особливостей функціонування інфраструктури. Дослідження сприйняття туристами історичної інформації.

Обґрунтування необхідності створення у м. Вінниця закладу вищої медичної освіти, тим самим забезпечити регіон висококваліфікованими медичними кадрами. Розгляд історичних етапів формування закладу та створення університетських кафедр та лабораторій.

Необхідність комплексного й об’єктивного вивчення усіх аспектів процесу створення, формування та розвитку Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. Історичні етапи формування закладу та створення університетських кафедр.

Поштова марка як історичне зображальне джерело фіксації історичної, національної і культурної пам’яті народу. Передумови наукового маркознавства в галузі гуманітарного знання та репрезентації філософського, економчного та історико-культурного середовища.

Статтю присвячено розгляду театрально-декораційного мистецтва Закарпаття періоду 20--40-х років ХХ ст. Визначаються витоки та тенденції розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Зв'язок з новими концепціями сучасного візуального мистецтва.

Розгляд театрально-декораційного мистецтва Закарпаття є першою спробою здійснити узагальнення та ввести до наукового обігу це поняття, розкриваючи його ґенезу та зв’язок із художньо-культурними процесами та концепціями сучасного мистецтва на Закарпатті.

Дослідження витоків та тенденцій розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Ґенеза та зв'язок театрально-декораційного мистецтва із художньо-культурними процесами та новими концепціями сучасного візуального мистецтва на Закарпатті.

Необхідність урахування неформальних ознак як важливої умови для встановлення правильної етимології слова. Перехід від дослідження внутрішньо системних мовних зв’язків до вивчення мовних явищ у більш широкому розумінні. Аналіз семантики окремого слова.

Визначення ролі музики в естетичному та духовному вихованні ще в античні часи. Виховання підлітків у діяльності молодіжних товариств і об’єднань в західноукраїнських землях кінця ХІХ - початку ХХ ст. Створення атмосфери співпраці вихователя із вихованцем.

Дослідження закономірностей, особливостей та чинників розвитку археологічного пізнання на основі аналізу наукових праць з проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи. Аналіз сучасного стану проблеми в працях археологів.

Туристичні ресурси: сутність та основні поняття. Характеристика історико-культурних ресурсів України. Створення привабливого туристичного іміджу регіону чи держави. Вивчення можливостей використання й оцінки природних, суспільно-історичних комплексів.

Характер матеріальної культури населення регіону, її специфічні та загальноруські риси. Соціально-економічні й етнічні процеси на теренах Сірето-Дністровського межиріччя. Некрополі та поховальний обряд місцевого населення, еволюція військової справи.

Аналіз деяких аспектів історико-культурного розвитку Святої землі другої половини І століття до Р.Х., зокрема в час царювання Ірода Першого. Соціально-економічний та політичний стан Іудеї, пам'ятки археології, які свідчать про будівничу діяльність царя.