Гипотезы происхождения княгини Ольги. Начало правления. Месть древлянам за убийство мужа. Введение новой системы сбора налогов в государстве. Поездка в Константинополь. Русь и Хазария. Непрочный союз с Византией. Принятие христианства. Смерть княгини.

Рассмотрение разных версий, касающихся происхождения Княжны Ольги. Легенда знакомства Ольги с князем Руси - Игорем. Историческое описание мести Ольги древлянам за убийство князя Игоря. История правления княгини, поездка в Царьград и крещение Ольги.

Изучение биографии княгини Ольги. Характеристика последствий заключения брака, крещения и правления Ольги. Рассмотрение основных идей и стратегии политики правления, укрепления державы, обозначения границ государства, построения мостов сотрудничества.

Початок і визначення "княжої доби". Характеристика періоду Київської Русі. Роль церкви у благодійництві. Християнські осередки допомоги. Володимир, Ярослав, наступні князі - видатні благодійники Київської Русі. Причини жебрацтва та недоліки благодійності.

Дослідження дати заснування Кам’янець-Подільського замку та міста. Розгляд раніше невідомого комплексу споруд, археологічно виявленого в межах Старого замку, який атрибутується як потужна пізньоантична фортеця кінця І — початку ІІІ століття нової ери.

Историческая обстановка к началу княжения Александра Ярославича Невского в Великом Новгороде. Изучение величайших заслуг князя-воителя в "успокоении" отношений русских земель с Золотой Ордой. Блистательная победа на Ледовом побоище и в Невской битве.

Князь Киевский Святослав Игоревич и его рождение. Попытка создания русско-болгарского царства. Уничтожение князем Хазарского каганата, его внешнеполитическое значение для Киевской Руси. Поход на вятичей. Отношения с Хазарией восточнославянского мира.

Эволюция института княжеской власти на Руси. Система государственного управления в древнерусском обществе в период с IX по начало XII вв. Управление территориями, судебная власть Киевской Руси. Нормы государственного управления по "Русской правде".

Принципы раннефеодального монархизма и федерализма - основа системы политической власти Древней Руси. Боярский совет - постоянный совещательный органом при Киевском князе. "Русская правда" – первый древнерусский письменный свод норм светского права.

Особенность происхождения, социального и этнического состава и основных функций княжеской дружины. Происхождение становления боярского вотчинного и феодального землевладения. Анализ изменения природы княжеской дружины во времена монгольского ига.

Юридическая основа церковного устава Владимира Святого. Юрисдикция церкви во времена его правления. Церковные соотношения понятий греха и преступления. Законодательные полномочия церкви. Влияние церкви на политический порядок, на общество и семью.

Исследование отношений, определявших участие княжеских кланов Рюриковичей в междоусобной войне 1146-1154 гг. Характеристика понимания участников междоусобной войны своих наследственных прав. Притязания претендентов на киевский великокняжеский стол.

Изучение причин и предпосылок феодальной войны (межкняжеских усобиц) во второй половине XV в. в русском государстве. Борьба за власть в Галицком княжестве. Правление Ивана Грозного. Присоединение Новгорода к Москве. Свержение монголо-татарского ига.

Наиболее объемные княжеские молитвы произнесены святыми и праведными князьями и соотносятся с библейской и литургической традицией, по отдельности раскрывают содержание деятельности или подвига князя, а вместе описывают становление христианства на Руси.

Исследование географического расположения, климата, политической структуры и административного деления княжества Лихтенштейн. Анализ особенностей развития промышленности, сельского хозяйства, торговли, банковской системы. Культура и достопримечательности.

Готия и ее существование на крымской земле. Видное политическое и экономическое место княжества в Восточной Европе. Сохранившиеся руины крепости столицы княжества Феодоро. Первые укрепления построенные на горе. Искусственные пещеры-казематы города.

Реконструкція культу одного з самих відомих дружинних східнослов’янських язичницьких богів - заступника київських князів Перуна. Походження, динамічний розвиток та трансформація образу східнослов’янського бога громовержця Перуна в уяві давніх слов’ян.

Дослідження питання про походження князів Глинських та їхні володіння на межі XIV-XV ст. Питання про локалізацію давньоруського м. Хоробор тривалий час залишалося дискусійним. Версія про чернігівську Мену, як володіння князя Урустая; її аргементація.

Дослідження історії князів Глинських із середини XV до початку XVI ст. В період діяльності двох поколінь роду - синів та онуків першого достовірно відомого князя Глинського. Обґрунтування помилковості тези Ю. Вольфа, прийнятої і в сучасній історіографії.

Комплексне дослідження долі роду князів Суздальських - правлячої династії Нижегородсько-Суздальської землі, протягом того складного періоду, коли цей регіон пройшов шлях від самостійного державного утворення до звичайної провінції Московської держави.

Характер і основні особливості функціонування системи міжкнязівських відносин удільної доби. Аналіз змін у громадському і державному житті давньоруського суспільства удільної доби, пов’язаних з переходом країни до періоду феодальної роздробленості.

Дослідження взаємин князівської влади й місцевого боярства в різних регіонах Південно-Західної Русі княжої доби. Виявлення ролі боярських верств у політичній організації кожної землі, їх впливу на вічові збори та зовнішню політику княжих династій.

Виявлення основних рис, які були притаманні князівському патронату українських земель держави Ягеллонів у ранньомодерну добу. Розгляд розвитку цього специфічного виду права як характерного засобу взаємодії різних категорій світських та духовних еліт.

Роль категорії позаджерельного знання в дослідженнях, пов’язаних із тематикою сепаратистських виступів князів на територіях Великого князівства Литовського. Питання, пов’язані із повстанням Свидригайла, змовою князів 1481 р. і повстанням М. Глинського.

Изучение биографии русского полководца, политика и писателя, ближайшего приближённого Ивана Грозного - князя Андрея Михайловича Курбского. Описание его политической деятельности и воинской службы. Поддержка монархии с выборным представительным органом.

Период, предшествующий княжению Александра Невского, особенности и направления развития Российского государства. Детство и юность будущего князя, обстоятельства и предпосылки его вхождения на трон, роль в истории. Невская битва и Ледовое побоище.

Отрочество и юность Александра Невского, его новгородское княжение. Битва со шведами на Неве. Политическая деятельность Александра Невского - военачальника и дипломата. Переговоры с папским престолом. Перепись русских земель и смерть великого полководца.

Краткая биография жизни и правления князя Александра Невского, его детство и этапы личностного становления. Начало княжения Невского и его значение в истории России, анализ его внешнеполитических принципов. Войны Невского со шведами и Золотой Ордой.

Становление А. Невского как военачальника, его роль в жизни государства. Особенности полководческой деятельности А. Невского в отношении Запада и политики в отношениях с монголо-татарами. Административно-территориальное деление Древнего Новгорода.

Главный проводник государственной линии князь Черкасский, использование для реализации своих проектов административного ресурса. Подрыв господства католицизма и наделение одинаковыми правами национальным меньшинствам, не исповедующим католицизм.