Дослідження когнітивної метафори з компонентом життя/смерть у романі Василя Шкляра "Залишенець. Чорний Ворон". Визначення лексикологічної наповненості та структурно-семантичних видозмін метафоричної пари, їх зв’язок з українськими архетипами, язичництвом.

Визначення спільного і відмінного у концептуальних метафорах концепту modesty/скромність в українській та англійській мовних картинах світу. Загальні ознаки, що утворюють зону перехресного мапування, моделювання діапазону і спектру концептуальних метафор.

Дослідження культурного регулятивного концепту MODESTY/СКРОМНІСТЬ в англійській та українській мовній картині світу, а також його спільні та відмінні характеристики. Його лінгвістичні характеристики в ракурсі лексичної семантики і концептології.

Способи творення вторинних назв, уживаних у комунікативних ситуаціях сучасного українського медичного дискурсу за допомогою метафоричних перенесень. Процеси термінотворення з застосуванням когнітивної метафори, інтегративні моделі розвитку мовного знака.

Аналіз способів метафоризації індивідуальної картини світу в англомовній поезії XIX-XX ст. Специфіка передачі концептуальних метафор у перекладі з англійської на українську мову. Розкриття концептів "життя" та "смерть" у творах Р. Фроста й Е. Дікінсон.

Опис моделі вивчення кон'юнктури ринку легкових автомобілів. Характеристика фінансового стану підприємства, валового регіонального продукту, реальної місткості ринку та рівню консерватизму споживачів. Вивчення механізму формування обсягів попиту.

Обґрунтування неспроможності теорії дейксису та комунікативної теорії пояснити перекладацькі трансформації, зумовлені відтворенням артиклевих функцій в англо-українському й англо-російському перекладах. Доцільність вибору когнітивної моделі перекладу.

Розгляд систематизації засвоєних знань, як засобу надання сприйнятому світові упорядкованого характеру. Оцінка наслідку узагальнення досвіду знань про світ - стереотипу, як результату пізнання та категоризації мовного досвіду носія етнічної свідомості.

Аналіз механізмів формування, сприйняття та інтерпретації знань на основі синтаксичної когезії та сепаратизації. Аналіз особливостей активації тих чи тих синтаксичних конструкцій в окремі історичні періоди, виникнення нових способів структурування думки.

Проблемне поле когнітивної поетики в історико-типологічному, теоретико-методологічному й дослідницькому ракурсах з особливим акцентом на витоки когнітивно-поетологічних студій художнього тексту в парадигмальному ключі та у плані окремих наукових шкіл.

Мовознавча інтерпретація терміна "хрононім". Класифікація за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської та англійської мов. Наповнення індивідуального хрононімного фрейму. Реалізація узуального, сакрального, та інших скриптів.

Визначення та дослідження когнітивної природи словесного очудненого образу, операцій конкретизації, спеціалізації, модифікації. Розробка методики виведення метафоричних перетворень, вилучених за допомогою операцій і процедур формування нових смислів.

Дослідження засобів збереження, отримання й оброблення інформації. Проектування змісту паремійних мовних знаків і висловлювань. Формальний опис семантичної структури прислів’їв. Обґрунтування знакової природи паремії як когнітивного феномена культури.

Порівняння ефективності різних стратегій когнітивної реабілітації при нейрохірургічній патології головного мозку. Особливість оцінки ступеню виразності дефіциту вищих кіркових функцій при вступі та через 30 діб перебування у відділенні реабілітації.

Місце родинних концептів в українській мові. Батько як годувальник, захисник та порадник, визначення його етнічно сталих і трансформованих образів у сучасному медіадискурсі. Репрезентація асоціативного поля лексеми батько як концептовиражального засобу.

Комплексне вивчення полісемії дієслівного предиката верить у когнітивно-дискурсивній методології. Нерелевантність традиційного підходу, неможливість описати механізми розвитку значень слова як метафоричне, чи метонімічне, чи функціональне перенесення.

Аналіз когнітивної структури концепту "душа" як базового в поетичному дискурсі поетів раннього українського символізму. Оцінка яскравих когнітивних класифікаторів в концепті "душа" на основі числа номінативних одиниць, які об’єктивують когнітивну ознаку.

Обґрунтування когнітивної природи афекту та виокремлення його як категорії лінгвістики. Виявлення аксіологічних домінант американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної компонент структури концепту радість.

Аналіз структури семантичного поля "теплий" в російській діалектній мові з метою виявити характер когнітивної інтерпретації теплових відчуттів у російській традиційній лінгвокультурі. Метафоричні оціночні значення в досліджуваному семантичному полі.

Визначення впливу інтелектуального капіталу спеціалістів на показники якості праці шляхом застосування методу когнітивної структуризації, а саме побудови когнітивної карти взаємодії досліджуваних показників і формування логістичної моделі їх динаміки.

Актуальність проблеми вивчення когнітивних аспектів політичного дискурсу. Дослідження сутності заперечення у французькому політичному дискурсі, встановлення особливостей використання засобів негації на матеріалі публічних промов Н. Саркозі та Ф. Оланда.

Відчуття людини – пізнавальний психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття людини. Фізіологічне підґрунтя відчуттів. Класифікації органів чуття і чутливості організму до подразників.

Дослідження теоретичного підґрунтя виокремлення категорії когнітивної терміноструктури, як одиниці професійної свідомості. Розгляд та характеристика особливостей фрагменту професійної картини світу через вербалізацію когнітивної терміноструктури.

Роль спілкування, як одиниці комунікативної діяльності в становленні особистості. Визначення ознак дій висловлювання та встановлення їх зв'язку з внутрішньою та зовнішньою формами. Засоби спілкування: експресивно-мімічні, предметно-дієві та мовленнєві.

Визначення суттєвих ознак дії висловлювання та встановлення їх зв’язку з внутрішньою та зовнішньою формами цієї дії, а також з етапами самої дії: когнітивним, виконавчим та афективно-оціночним. Вивчення становлення процесу уваги до власної експресії.

Важливість роботи команди вузькопрофільних фахівців у процесі реабілітації людей, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом, на відновлення їх ментального та фізичного здоров’я. Визначення основних завдань з реабілітації клієнтів з порушеннями.

Опис когнітивного моделювання розвитку загроз приватності особистості та безпеки країни за методикою, запропонованою О. В. Малигіним. Значення коефіцієнтів зворотного зв’язку когнітивної моделі розвитку загроз приватності особистості та безпеці країни.

Специфіка організуючого початку художнього тексту в автобіографічних спогадах. Вивчення питання авторської свідомості в контексті когнітології. Усвідомлення багатошарового масиву ментальних репрезентацій світу при застосуванні когнітивного методу.

Розгляд поняття "матриця ідеї нації", яку запропоновано визначати як двомірну систему. Взаємодія елементів (орграфів) смислоформування концепту "ідея нації", репрезентованих у когнітивній моделі. Наратив післявоєнного еміграційного дискурсу українців.

Обґрунтування доцільності використання когнітивного підходу при здійсненні структуризації економічної інформації. Розробка методики проведення досліджень розвитку національного господарства з використанням підходу, когнітивної карти факторних підсистем.