Дослідження національно-культурної специфіки англійських спортивних повідомлень в друкованих засобах масової інформації. Лінгвокультурологічний та прагматичний аспекти спортивного дискурсу. Зв’язок семантики лексичних одиниць та ціннісних стереотипів.

Загадки як лінгвокультурний феномен. Поєднання структурального, лінгвокультурологічного та когнітивно-дискурсивного підходів до вивчення народних загадок. Специфіка функціонування аналізованих загадок в мовленні, прагматичні особливості їх організації.

Аналіз фразеологізмів із компонентом - часовим поняттям в англійській мові, їх використання для опису людини та її стосунків у соціумі. Семантична типологія фразеологічних одиниць. Лінгвокультурологічні особливості досліджуваних фразеологічних одиниць.

Роман "Убити пересмішника" є найвідомішим твором письменниці Гарпер Лі, класикою американської літератури. Проаналізовано переклад українською мовою роману "Убити пересмішника", а також визначено та роз'яснено лінгвокультурні одиниці, наявні в тексті.

Дослідження елементів народного досвіду, трансльованого фольклором, як предмету філологічного осмислення. Особливості інтерпретація мовних знаків буденних уявлень, відтворених народнопоетичним конструктом, а також специфіка національного світобачення.

З’ясування наукової обґрунтованості звинувачень у лінгвонаціоналізмі та лінгвонарцисизмі такої поширеної в пострадянському мовознавстві нової дисципліни, як лінгвокультурологія. Переплетення філософських і мовознавчих ідей у німецькомовній спільноті.

Розгляд проблеми формування вторинної мовної особистості в продуктивному діалозі культур. Розширення іншомовної компетенції іноземних здобувачів вищої освіти. Опис фразеологічних систем споріднених і різносистемних мов. Семантичні групи фразеологізмів.

Аналіз взаємовідношень мови і системи цінностей людини. Вибір часової форми і способу дієслова. Класифікація когнітивних напрямів лінгвістики та антропології. Дослідження інтенціональних ментальних станів індивіда. Концепція модальної симуляції Барсалу.

Огляд модельної характеристики викладача зі сформованою лінгвометодичною компетентністю для здійснення освітньої діяльності в умовах ЗВО. Поняття "лінгвометодична компетентність", "модельна характеристика". Професійний портфель викладача іноземної мови.

Модельна характеристика викладача зі сформованою лінгвометодичною компетеністю, який спроможний ефективно та результативно працювати у ЗВО. Здійснення професійної освітньої діяльності викладачами зі здобувачами вищої освіти за різними спеціальностями.

Характеристика лінгвометодичних засад реалізації аксіологічного аспекту підручника з російської мови для іноземних студентів. Основні принципи відбору емоційно-оцінювальних мовних одиниць різних рівнів для формування вмінь міжкультурного спілкування.

Розробка підручників з російської мови для студентів-іноземців основних вищих навчальних закладів. Організація засвоєння студентами лінгвістичних засобів. Вирішення завдань емоційно-оцінювальної діяльності студентів, аксіологічний аспект їх спілкування.

Розкриття лінгвістичних і методичних основ формування фонетичних понять у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на засадах наступності й перспективності. Методичні підходи до засвоєння фонетичних понять у шкільному віці в період навчання грамоти.

Лінгвістичні й методичні основи формування фонетичних понять у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на засадах наступності й перспективності. Підходи до засвоєння фонетичних понять у дошкільному та шкільному віці в період навчання грамоти.

Вдосконалення форм, методів і технологій навчання іноземних слухачів мовам і формування наукового функціонально-мовного стилю, який є основою спілкування в професійній сфері діяльності. Формування комунікативно-мотивованих видів мовленнєвої роботи.

Дослідження фонетичних засобів сегментного та просодичного рівнів художнього увиразнення тексту. Особливості звукового символізму, інтонаційної структури та римування текстів в українській мові. Лінгвометодичні основи та методи фоностилістичного аналізу.

Застосування у підручниках хімії невербальних засобів передачі інформації. Виділення основних груп хімічних термінів завдяки проведеному аналізу лексики. Дослідження основних типів вправ, для яких можуть бути використані дібрані лексичні одиниці.

Розглядається лінгвометодична характеристика електронних статей-новин як матеріалу для формування соціокультурної компетентності. Уточнені лінгвістичні та методичні характеристики статей-новин як джерела та різновиду актуальної соціокультурної інформації.

Лінгвометодичне та лексикографічне вивчення терміносистеми будівельного виробництва в контексті питань ідентифікації, розробки й семантичного та концептуального вивчення процесів номінативної діяльності людини. Властивості та особливості термінів.

Встановлення природи мови у співвідношенні зі свідомістю її носіїв, соціумом, культурою, комунікацією, процесами пізнання світу. Формування інструментарію, настанов, способів опису й аналізу мови та її продуктів. Проблема класифікації методів лінгвістики.

Причини складності ідентифікації нараторів досліджуваних творів і важливі комунікативно-мовні засоби кваліфікації оповідних інстанцій, що "ковзають" між дієгезисом і недієгезисом. Аналіз в текстах специфічних комунікативних смислів естетичного характеру.

Дослідження й аналіз мовних особистостей персонажів п'єси Н. Нежданої "Закрите небо". Виявлення й характеристика спільних та відмінних особливостей наративу про переживання трагедії, гуманітарної катастрофи, якою стала російсько-українська війна.

Розкрито лінгвальні особливості психонаративу в романах Дж. М. Кутзее шляхом аналізу вербальних, сюжетно-композиційних та оповідних засобів його втілення. Увагу приділено розробці критеріїв виокремлення психологізованих контекстів як одиниць психооповіді.

Дослідження мови ронделевого вірша українських поетів ХХ - початку ХХІ століть. Лінгвопоетика як особлива філологічна дисципліна. Систематизація знання про рондель як канонічну строфічну побудову віршового тексту. Архетипні образи у ронделевому тексті.

Висвітлення лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва, яке поєднує симбіоз жанрів, стилів і образів, багатоголосся оповідачів, різноманітність сюжетів і мотивів у межах окремо взятого тексту. лінгвістичні засоби, що створюють поетику стилю.

Розгляд лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва. Використання інтермедіального підходу до вивчення лінгвопоетичної еклектики. Особливість еклектики в інтермедіальному сенсі у художньому тексті, поєднання культурних і етнокультурних мотивів.

Сучасна лінгвістика тексту як інтеграція двох сфер. Поняттєва категоризація суб'єкта-автора й адресата основних антропоцентрів твору. Художнє мовлення семіотичної форми тексту. Носія культурної традиції. Наративно-діяльнісний підхід до інтеракції.

Аналіз лінгвопоетичних, лінгвокогнітивних та прагматичних параметрів алюзії у функції очуднення. Когнітивний дисонанс і семантичні аномалії, їх кваліфікація. Прийоми й моделі актуалізації ефекту очуднення в художньому тексті через залучення алюзій.

Дослідження лінгвопоетичних французьких готичних новел XVIII-ХІХ століття, які виражаються в специфіці реалізації глобальних текстових категорій, що обумовлюють композиційно-архітектонічну структуру творів, їх граматичні, лексико-семантичні особливості.

Функціонування феномену трансгендерної ідентичності як текстового конструкту як наслідок проникнення постмодерністських принципів деструкції, асистемності, плюральності у поетикальний простір. Перелік різновидів гендерної ідентичності, їх класифікація.