Теоретичні засади вивчення конфліктної мовленнєвої взаємодії. Лінгвокогнітивні особливості дискурсивного втілення завершальної фази конфліктної взаємодії. основні мовленнєві стратегії і тактики, якими користуються комуніканти на завершальній фазі.

Аналіз концептуально-метафоричних евфемізмів брехні англомовного американського політичного дискурсу. Лексико-семантичні зв’язки зі сфер знань реципієнта, що сприяють покращеному позитивному сприйняттю одиниць через метафори. Сутність блендингу.

Дослідження в області "теорії дискурсу" як один із напрямів, що найактивніше досліджується в сучасних суспільних науках, у тому числі і в лінгвістиці. Знайомство з головними лінгвокомукативними особливостями управлінського дискурсу, аналіз проблем.

Конкретизація змістового наповнення понять науковий дискурс і науковий текст у сучасній мовознавчій практиці. Дослідження особливостей української лінгвістичної метамови, виявлення й описання специфіки терміновживання в сучасному мовознавчому дискурсі.

Дослідження лінгвокогнітивних механізмів формування та декодування поетичної моделі світу, якою вона постає у поетичних текстах Великої Британії ХІХ-ХХІ ст., для розкриття специфіки поетичного світосприйняття, втіленого у поезії британського романтизму.

Лінгвокомунікативні особливості сучасної іспаномовної Інтернет-реклами, які характеризують взаємодію мисленнєвих та мовленнєвих механізмів людської свідомості в процесі її сприйняття користувачами всесвітньої мережі. Стратегії впливу на цільову аудиторію.

Лінгвістичне дослідження мережевої медіа комунікації - одне з перспективних спрямувань розвитку гуманітарного знання. Жанр - клас лінгвістичних і риторичних подій, які члени дискурсивної спільноти використовують для вирішення комунікативних завдань.

Аналіз здобутків і прорахунків вироблення метамови лінгвоконцептології. Переосмислення структури мовних одиниць, розширення уявлень про семантику мовного знака. Розвиток лінгвоконцептології у вітчизняному мовознавстві, формування словника термінопонять.

Основні завдання та поняття лінгвоконцептології. Базові характеристики лінгвокультурних концептів та мовних засобів, що уточнюють або розвивають їх зміст. Методологія концептуальних досліджень та аналізу. Проблема концепту в сучасній лінгвістиці.

Знак - характерна риса культури, яка сприяє розкриттю особливостей концептуальної картини світу носіїв мови. Лінгвокультурний концепт - складне ментальне утворення, яке об’єктивує мовними засобами фрагмент концептуальної картини світу носіїв мови.

Сфера компетенцій викладача-коуча в порівняні зі звичайним викладачем іноземної мови, основні функції консультанта, координатора та фасилітатора. Принципи М. Еріксона, відомі як "зірка Мілтона Еріксона", які психотерапевт радить використовувати коучам.

Необхідність послідовної орієнтації методики навчання іноземним мовам в сучасній старшій школі на реальні умови комунікації. Прагнення до комунікативної компетенції, як до кінцевого результату навчання. Володіння іншомовною технікою (мовною компетенцією).

Розгляд способів включення лінгвокраїнознавчої інформації у процес вивчення граматики української мови як іноземної. Граматичні вправи і завдання, які спрямовані насамперед на засвоєння і закріплення граматики, їх наповнення лексичним матеріалом.

Мотиваційна основа навчальної діяльності з оволодіння українською мовою як іноземною. Аналіз визначення у процесі викладання української мови як іноземної єдності національної мови та національної свідомості на матеріалі поетичних текстів Ліни Костенко.

Можливості визначення у процесі викладання української мови як іноземної неподільної єдності національної мови та національної свідомості на матеріалі поетичних текстів Л. Костенко. Відтворення національно забарвлених конотацій у свідомості реципієнтів.

Визначення та складові поняття перекладацької компетентності. Визначення поняття лінгвокраїнознавчої компетенції як складової перекладацької компетентності та опис її складових. Сукупність знань, що формують лінгвокраїнознавчу компетенцію перекладача.

Аналіз потреби інтеграції мовної освіти та культурних знань, які сприяють формуванню всебічно розвинених фахівців, здатних ефективно комунікувати в міжнародному середовищі. Особливості міжкультурної комунікації, яка є елементом навчання іноземних мов.

Дослідження лексикографічної параметризації. Культурний аспект словникових дефініцій, що вказує на цінність об'єкта в матеріальній і духовній культурі народу. Прояви лінгвокраїнознавчого параметра в лексикографічному описі зоонімів у тлумачних словниках.

Аналіз особливостей вживання фразеологізмів, які займають особливе місце в лексиці англійської мови. Фразові єдності є частиною культури англомовних народів, тому необхідно знати і розуміти їх структуру, семантику, сутність. Специфіка мислення носія мови.

Ірреальна модальність імперативного типу, реалізована лексичними засобами. Речення зі вставленими конструкціями. Лексеми зі значенням ірреальності. Дослідження лінгвокреативного потенціалу ІМФ, аналіз виявів суміщення граматичних і лексичних засобів.

Розширення функцій інтерлінгвальних включень через розкриття їх лінгвокреативного потенціалу. Введення інтерлінгвальних включень у художній текст. Відсутність залежності між обсягом інтерлінгвальних включень, способом їх введення та їх характеристиками.

Розгляд розширення функцій інтерлінгвальних включень через розкриття їх лінгвокреативного потенціалу. Особливості та прийоми введення інтерлінгвальних включень у художній текст, що призводить до зміни його семантичних та прагматичних характеристик.

Виявлення моделей утворення фразеологічних одиниць з буквеним компонентом у російській мові. Тропеїчні способи утворення фразеологічних одиниць з буквеним компонентом. Виявлення відмінних рис формування значення фразеологізмів за типом метонімії.

Корелятивні зв’язки мови та культури. Лінгвокультурологічний вектор вивчення безеквівалентної лексики, її роль в ефективності мовного спілкування між представниками культур. Класифікація безеквівалентної та фонової лексики української та російської мов.

Функціональна еволюція лінгвокультуреми "Маруся Чурай" у прозі, поезії, драматургії митців ХІХ - ХХ ст. Роль етнонопісенних фольклоризмів у лінгвальному портретуванні історичної постаті. Авторська вербалізація мислеобразу в низці письменницьких текстів.

Дослідження функціонально-стилістичних особливостей лінгвокультуреми "пісня" в ідіолекті Лесі Українки. Простеження семантичної структури ключового слова в мові різножанрових художніх творів мисткині, обґрунтування специфіки його символьних значень.

Дослідження засобів вербалізації специфічного естетичного концепту "charm" та "чарівність" в англійській та українській мовах. Формування позитивного іміджу у повсякденній комунікації та професійній діяльності. Адаптація концепту в різних професіях.

Контрастивне дослідження засобів вербалізації та асоціативних ознак етноспецифічного естетичного концепту charm/чарівність в англійській та українській мовах. Аналіз спільних і відмінних ознак його адаптації в англійській та українській лінгвокультурах.

Творче осмислення життєвого світу. Перетворення чуттєві сторони естетичних явищ у феномен художньої культури. Аналіз лінгвокультурних кодів в поезії Єлизаветинської епохи. Використання К. Марло культурно-маркованої лексики в образі красивої жінки.

Розгляд фразеологічних одиниць з псевдотопонімними компонентами в структурно-семантичному та психокогнітивному аспектах. Дослідження підходів до зіставно-типологічного вивчення лінгвокультурної інформації фразеологізмів з псевдотопонімним компонентом.