Характеристика принципу формування сатири за допомогою апеляції до ехо висловлень та визначення основних лінгвопрагматичних засобів, задіяних в утворенні цих ехо висловлень. Аналіз принципу передачі дисоціативного ставлення сатирика до об’єкта сатири.

Психолінгвістичне дослідження змісту та лексикографічного опису прикметників. Виявлення кореляцій між даними, отриманими в лінгвістичному експерименті. Обстеження тлумачення прикметників двох груп: з семантикою температури та семантикою фактури поверхні.

Оцінка статевовікової і соціальної приналежності адресатів та адресантів "листів щастя". Лінгвопсихологічне маніпулювання в інтернет-мережі. Зміна формату та збереження вимоги дотримання алгоритму розповсюдження. Маніпулювання свідомістю людини.

З'ясування основних чинників комунікативної ефективності реклами. Визначення мети й характеристик основних її типів. Аналіз рекламних повідомлень з позицій ефективності впливу на споживача. Дослідження еволюції та специфіки сучасної української реклами.

Визначення оптимального віку запровадження вивчення іноземної мови в школі та вплив фактора "стать" на вивчення іноземних мов. Роль мотивації та необхідність її збереження серед учнів середньої і старшої школи при вивченні щонайменше двох іноземних мов.

Аналіз засобів лінгворепрезентації образів небесних світил сонце, місяць, зоря в поетичних текстах Б.-І. Антонича. Продемонстровано зони сумірності об’єктивної та індивідуально-авторської картин світу; співвіднесення поетичної традиції та новаторства.

Виокремлення мовного матеріалу за допомогою лінгвістичних очевидних (експліцитних) та прихованих (імпліцитних) лінгвістичних маркерів. Дві комунікативні когнітивно-перцептивні та поведінкові моделі щодо онлайн-спілкування у період вакцинації населення.

Аспекти лінгвосеміотичного дослідження французьких драматичних теорій першої половини XX століття. Важливі теоретичні засади дослідження мовлення дійових осіб сюрреалістичних п’єс. Значення "театральної вигадки" в мовленні персонажів (дійових осіб).

Поняття метаморфози у лінгвістиці, основні напрямки дослідження: стилістичний, психологічний. Основні лінгвосеміотичні механізми реалізації в поетичному тексті. Принцип каузації та його прояв в лексичних одиницях. Сутність структурно-семіотичної моделі.

Новий тип художніх образів. Образ як продукт сприйняття і розуміння світу. Моделювання концептуальних структур на основі п'яти базових фреймів. Класифікаційні ознаки певних лінгвокультурних типажів. Етнокультурні типажі амеріндіанської етнокультури.

Розробка методики аналізу знаків гіперреальності в англомовному художньому тексті жанру фентезі. Моделювання фрейму гіперреальності в художніх творах. Класифікація лексем-симулякрів реальності. Роль їх базового компонента у формуванні образного значення.

Уточнення структури лінгвокультурних концептів і термінологічного позначення цих ментальних утворень. Реконструкція мотиваційного континууму британської та української аксіоконцептосфер. Трансформація ціннісних парадигм досліджуваних лінгвокультур.

Кількісні показники синтаксичних конструкцій простого речення, лінгвосинергетичний аспект вживання одиниць у творі одного із сучасних французьких письменників. Зони циклічних атракторів. Синтаксична організація французького художнього прозового тексту.

Лексико-граматичні прояви взаємодії риторики "високого", "нейтрального" та "низького" регістрів за переваги перших двох. У зв ’язку з цим диференційовано комунікати з теологічною, єваингелієзованою і повсякденно-побутовою стилістичною семантикою.

Аналіз художніх і публіцистичних текстів 2022-2023 рр. у проекції на їхню природу як лінгвоментальних "зліпків" сьогоденної об’єктивної реальности й мовної свідомости українців. Протиставлення оцінок "свого" і "чужого" в різних тематичних сегментах.

Полікодовий характер сучасної комунікації. Дослідження сутності способу подавання інформації в розважальній формі, що ґрунтується на гедоністичній функції медіа і апелює до емоцій аудиторії. Розгляд провокаційності екранного видовища, мультижанровості.

Порівняльний аналіз жаргонних фразеологічних систем української, російської та англійської мов шляхом визначення основних семантичних та соціальних груп фразеологічних жаргонізмів, їх національно-культурної своєрідності та функціонального призначення.

Використання квантитативного методу в галузі лінгвістики. Розрахунок довжини слів та розділів у повістях Р. Іваничука, значення індивідуального стилю автора. Вплив політичних рухів, тенденцій розвитку літератури, певного колориту на індивідуальний стиль.

Аналіз особливостей функціонування просторових іменників у текстах сучасної англомовної художньої прози за допомогою компонентного аналізу та застосування прийомів математичної статистики. Семантична структура аналізованих слів, граматична сполучуваність.

Аналіз застосування якісних і кількісних методів у вивченні структури ментальних одиниць, концептів і їх актуалізації в дискурсі. Приклади застосування статистичних прийомів у роботі з лексемами-вербалізаторами концептів для отримання верифікованих даних.

Дослідження семантики, етимології та стилістичних функцій неологізмів у мові сучасних українських засобів масової інформації. Аналіз джерел виникнення нових слів, типології запозичень. Стилістичні функції лексичних інновацій у мас-медійному просторі.

Дослідження семантики, етимології та стилістичних функцій неологізмів у мові сучасних українських засобів масової інформації. Аналіз джерел виникнення нових слів, типології запозичень. Стилістичні функції лексичних інновацій у мас-медійному просторі.

Об'єктивізація в категоріях мовознавства екстралінгвальної мотивації природи і структури власних назв у стилі масової інформації. Функціональні домінанти ономастичної парадигми. Зміст основної натури символізації онімів у доступній мовній свідомості.

Комплексний аналіз лексико-семантичної структури образу країни у мові поезій. Дослідження назв часопросторових реалій у стилях окремих письменників при створенні образу української держави. Особливості функціонування онімів, що позначають власні назви.

Вивчення парадигматичних й валентних властивостей номінативного ряду зі стрижневим компонентом земля, векторів і засобів його функціонально-стилістичної реалізації в українській поетичній мові. Характер структурно-семантичних зв’язків виокремлених лексем.

Лінгвостилістичний аналіз ментального, культурно-освітнього простору українського суспільства другої половини ХІХ - початку XX століття за художніми текстами І. Нечуя-Левицького. Поєднання дослідження тексту з вивченням когнітивної і мовної картин світу.

Дослідження лінгвостилістичних особливостей художніх образів і засобів у поезіях для дітей за проектом "Інтелект України". Гіпербола як стилістичний прийом. Компоненти порівняльної конструкції. Перенесення ознак і властивостей людини на живу природу.

Аналіз висловлювань В. Зеленського з урахуванням граматичних та стилістичних особливостей. Повторювальні конструкції, які використовують для підсилення змісту повідомлюваного та переконання в істинності зазначеного. Значення перформативних висловлень.

Пошук ефективної організації гумористичних текстів. Використання фонетичних, графічних і лексико-стилістичних засобів для надання коміксу самобутності та виразності. Поєднання курсиву та написання слів великими літерами для акцентуації важливого меседжу.

Аналіз лінгвостилістичної інтерпретації оповідання М. Коцюбинського "Харитя". Простеження взаємодії трьох основних образних кодів - побутового, фольклорного та міфічного. Стилістичне навантаження побутовизмів у кореляції з фольклоризмами та міфонімами.