Вивчення явища лінгвістичної творчості. Погляд на мовотворчість як підґрунтя для оказіонального словотворення. Групи оказіоналізмів, створені користувачами. Компоненти, завдяки яким відбувається реалізація оцінності, емоційності чи експресії в мовленні.
Визначення логіко-філософського підґрунтя вивчення лінгвістичної категорії модальності. Комплексне вивчення специфіки формально зорієнтованого погляду на модальність. Здатність та потреба людини надавати своїм висловленням різне "модальне аранжування".
Розгляд явища лінгвістичної неввічливості - комунікативної поведінки, яка суперечить нормам і параметрам взаємодії, установленим у цьому жанрі. Створення соціальної напруги, підтримання наявного рольового розподілу при побудові новинного інтерв’ю.
Реклама як об'єкт лінгвістичних досліджень. Структурно-семантичні особливості російськомовного слогана, його структура. Слоган як автономний різновид рекламного тексту, нерозривно пов'язаний певними значеннєвими і структурними відносинами з брендом.
Аналіз лінгвістичної парадигми як елемента сучасної гуманітарно-наукової методології, становлення якої зумовлено двома головними чинниками: значними успіхами наук про мову, сучасними тенденціями розвитку і трансформації філософії та методології науки.
Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах В. Стуса, розгляд лінгвістичної природи оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Розгляд авторських новотворів з погляду словотвірних особливостей.
Аналіз індивідуально-авторських новотворів, виявлених у поетичних текстах Василя Стуса, зокрема розглянуто лінгвістичну природу оказіональних слів як стилістичних засобів номінації позамовної дійсності. Сутність оказіональної стилістичної номінації.
Дослідження кольоропозначення латинської мови, особливості структурної організації лексико-семантичного поля кольору в латинській мові. Аналіз кількісних параметрів латинських колоративів і лексичного матеріалу за морфологічною та семантичною ознаками.
Характеристика лексики на позначення кольору в латинській мові. Систематизація лексико-семантичного поля кольору в латинській мові. Аналіз кількісних параметрів латинських колоративів, а також лексичного матеріалу за морфологічною та семантичною ознаками.
Обґрунтування значення англійської мови для формування майбутніх фахівців авіаційної галузі. Характеристика документів, якими визначено необхідність її вивчення різними спеціалістами цієї галузі. Аналіз змісту англійської мови за професійним спрямуванням.
Обґрунтування значення англійської мови для формування майбутніх фахівців авіаційної галузі. Аналіз підготовки перекладача, здатного працювати у галузі цивільної авіації, за допомогою дисциплін варіативної складової навчального плану зі спеціальності.
Аналіз поглядів П.О. Бузука щодо методології дослідження мовної історії. Аналіз проблеми походження слов’янських мов у концепції П.О. Бузука. Дослідження особливостей інтерпретації історії фонетичних і морфологічних явищ у лінгвістичній концепції вченого.
Визначено особливості німецького та українського екодискурсу у сфері маркетингу. Встановлено, що відмінності використання мовних засобів можуть спричинити часткову або повну втрату прагматичного потенціалу при відтворенні рекламного повідомлення.
Основні напрями вивчення української лінгвістичної термінології. Розподіл праць за тематикою й методами, а саме специфікою вивчення фонетичної, граматичної, морфологічної, синтаксичної термінолексики дають змогу зрозуміти процеси розвитку термінознавства.
Характеристика напрямів вивчення української лінгвістичної термінології. Розподіл праць за тематикою й методами, специфіка вивчення фонетичної, граматичної, морфологічної, синтаксичної термінолексики. Процеси розвитку українського термінознавства.
Розгляд прикладу комплексного вивчення терміносистеми англійської фонетики. Проблема наукового підходу до вивчення лінгвістичної термінології, встановлення ключових критеріїв відбору матеріалу для термінологічних досліджень та вибір методів дослідження.
Визначення лінгвістичні особливості англомовної комп’ютерної лексики, особливості опорних текстів для читання і говоріння. Аналіз основних засобів відтворення комп’ютерних термінологічних одиниць. Комп’ютерний лексикон сучасної англійської мови.
Проблема навчання англомовної лексики та формування іншомовної лексичної компетенції студентів. Лексичні, граматичні та стилістичні особливості текстів фінансово-економічної спрямованості у процесі їх читання студентами економічних спеціальностей.
Сутність когезії як домінантної категоріальної характеристики тексту. Повторення як лексичний і семантичний засіб забезпечення когезії в тексті. Принципи, що сполучають елементи поверхні тексту в організоване ціле. Розмежування зв'язності й цілісності.
Розгляд системного підходу та методичних засад розробки, внесення змін і доповнень до рубрикатора наукової бібліотеки. Авторська розробка розділів Рубрикатора Національної бібліотеки України імені Вернадського "Інформаційна та обчислювальна техніка".
Розкриття поняття "лінгвістичне маніпулювання", аналіз його особливостей та інструментарію застосування лінгвістичного впливу в межах тексту. Медіація як спосіб розв'язання конфлікту крізь призму вивчення особливостей лінгвістичного маніпулювання.
Дослідження структурних типів біологічних термінів, зокрема назв дерев і кущів. Тенденції моделювання на сучасному етапі розвитку термінознавства. Визначено ознаки та функцію аналітичних терміносполук. Проаналізовано дво- і трикомпонентні структурні типи.
Теоретичні аспекти ознайомлення студентів лісотехнічних спеціальностей зі структурно-семантичними особливостями термінологічних словосполучень лісівництва та деревообробки. Лінгвістичне підґрунтя навчання студентами фахової термінології в Україні.
Виникнення новотворень у зв'язку з політико-економічними змінами у суспільстві. Дослідження процесу словотворення з точки зору мовленнєвої спільноти. Лінгвістичний аналіз неологізмів, пов'язаних із коронавірусом. Використання абревіатур і акронімів.
Дослідження особливостей словотворення неологізмів на позначення Covid-19 у текстах англомовного "пандемічного" дискурсу. Використання абревіатур та акронімів, пов'язаних з поточною ситуацією з Covid-19. Представлення неологізмів у читабельний спосіб.
Розгляд ролі лінгвістичного аналізу з-поміж інших методів дослідження правничих текстів та методологічних проблем юридичної лінгвістики. Створення мовознавчих стандартів у сфері законодавчих дискурсів. Позиція перекладача на різних стадіях слідства.
Аналіз історій бенефіціантів дитячих благодійних організацій. Вивчення типової структури досліджуваних історій за допомогою традиційного наратологічного аналізу. Структурні, семантичні і прагматичні особливості історій отримувачів благодійної допомоги.
Вивчення історій бенефіціантів дитячих благодійних організацій, що розміщені на сайтах відповідних організацій. Обґрунтування дискурсивної особистості наратора на основі аналізу структурних, семантичних і прагматичних властивостей досліджуваних історій.
Лексико-семантичні особливості німецької терміносистеми лісівництва, питання вмотивованості терміна, лексичної спорідненості термінів лісівництва різних мов. Вивчення можливостей реферування, анотування та квазіреферування фахових текстів лісівництва.
Функціонування антропоніму Meghan Markle і його деривативів у англомовному мас-медійному дискурсі. Аналіз медійної репрезентації змішаної етнічності герцогині Сассекської. Дослідження негативно-маркованої стереотипізацію за етнічною та гендерною ознакою.
