Підвищення ефективності управлінських рішень та інтелектуально-психологічної стійкості командного персоналу й операторів у виробничо-технологічних структурах в умовах надзвичайних ситуацій з використанням інформаційних технологій та стратегій управління.

Розгляд процедур логічного обґрунтування правил прийняття рішень в інтелектуальних системах. Обґрунтування схеми діалогу та схеми прийняття ситуаційних рішень. Синтез стратегій допустимої поведінки людини (активного агента) в аварійних ситуаціях.

Вивчення чинників, що впливають на збільшення прибутку підприємства в сучасних умовах господарювання. Побудова нечіткого висновку на основі нечіткої логіки. Прогнозування прибутку магазину побутової хімії. Перетворення чіткої інформації в нечітку.

Використання елементів комп'ютерного аналізу на борту літака, створення автоматизованої системи керування противообліднювальною системою турбогвинтових літаків, що оцінює метеоумови, небезпеку обледеніння і працює в інтерактивному режимі з пілотом.

Молодший дошкільний вік, його загальна характеристика та відмінні особливості. Принципи та методи формування уявлень про числа, геометричні фігури, навчання лічбі. Шляхи підвищення інтересу до занять з математики, умови їх організації з дошкільниками.

Розгляд логіко-математичних аспектів інформаційного забезпечення процедур професійного відбору з застосуванням тестів, що ґрунтуються на виявленні профорієнтованих і когнітивних компонентів мислення. Проблема інформаційно-оперативних конфліктів.

Розвиток пізнавальних інтересів та активності особистості дітей дошкільного віку. Створення педагогічних умов для використання логіко-математичних ситуаційних задач в дошкільному закладі. Етапи розвитку логічних розумових операцій у проблемному навчанні.

Перехід процесу оцінювання знань студентів з традиційних іспитів на тестові методи. Встановлення негативних моментів тестування. Визначення критеріїв рішення отримання суперечливих відповідей. Відсутність суб’єктивності викладача у виставленні оцінки.

У дослідженні встановлені загальні змістовно-логічні та евристичні вимоги до стратегічного цілепокладання при формуванні документів з промислового розвитку, до яких відносяться дедуктивність, несуперечливість, змістовна зв’язність, контрольованість.

Розробка моделей подання знань і методів їх обробки. Створення логіко-обчислювальної семантичної мережі. Побудова початкового стану процесу прямого логічного виводу. Методи статичної верифікації знань, поданих у логіко-обчислювальній семантичній мережі.

Характеристика формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокультурного маркування сміхової культури мовної особистості. Особливості виявлення індикаторів стереотипних уявлень мовної особистості.

Особливості формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокульурного маркування сміхової культури мовної особистості. Функціонально-комунікативні риси жарту, елементи логіко-поняттєвої моделі.

Дослідження особливостей формування логіко-поняттєвої моделі категорії жарту та її елементів, які слугують підґрунтям для лінгвокульурного маркування сміхової культури мовної особистості. Механізми формування вторинної номінації мовних одиниць у жартах.

Компоненти логічної структури ефективності групової проектної діяльності під час вивчення англійської мови: мета, завдання; функції (мотиваційна, діагностична, контрольно-оціночна, прогностична); суб’єкти; об’єкти. Критерії аналізу ефективності ГПД.

Дослідження логічних форм анекдотичних міркувань з метою експлікації типових порушень логічних законів та правил (алогізмів) як джерел гумористичного ефекту. Визначення риторичних засобів його вираження. Особливість парадоксального зіткнення смислів.

Проблеми моделювання значення прикметників, пов’язаних з їхнім функціонуванням як контекстуальних синонімів. Співвідношення контекстуальних синонімів-прикметників із текстовими смислами. Зв’язок між лінгвістичною інформацією і особливостями її кодування.

Аналіз семантичної ємності прикметника. Проблеми моделювання значення прикметників. Зв'язок між лінгвістичною інформацією і особливостями її кодування з урахуванням логіко-семіотичних зв'язків між контекстуальними синонімами та іншими елементами тексту.

Концептуальний апарат для теорії соціальних дій із залученням методів логіки, аналітичної філософії свідомості і аналітичної філософії. Аналіз проблем, що виникають при побудові формальних теорій для міркувань у відкритому і непередбачуваному оточенні.

Концептуальний аналіз як головний метод моделювання структур уявлення знань. Його психологічна та логічна орієнтація в лінгвістиці. Питання розуміння метафори та конотації. Їх функції у когнітивному аспекті виникнення нового відтінку значення слова.

Аналіз семантико-синтаксичної структури речення в українській і французькій мовах з погляду функціонування відносин предикат - вторинний предикат. Характеристика логічних відношень каузальної, умовно-наслідкової, допустової та таксисної семантики.

Уточнення як логіко-синтаксична категорія, що реалізується з урахуванням прагматичних установок, комунікативних завдань. Використання слів, словосполучень, лексій та фразових номінантів як компонентів уточнювальних членів речення в російській мові.

Сутність поняття гармонії, її головне завдання для людини. Порядок проведення логіко-структурного аналізу індивіда, процес визначення його основних складових та їхнє значення. Здібність людини як головний складовий. Роль гармонії розуму, почуттів і волі.

Дефекти земельно-правових норм, спрямованих на забезпечення раціонального використання, здійснення прав на земельні ділянки. Порівняльна характеристика логіко-структурних та техніко-юридичних юридичних дефектів. Колізія та конкуренція правових норм.

Головні напрямки дослідження поняття "дискурс", з метою виявлення концептуального апарату; суттєві характеристики витлумачення. Розробка концепції еристичного дискурсу, базуючись на понятті еристичного акту. Виявлення обмеженості логічної семантики.

Взаємозв’язок логіки і праксеології щодо аналізу поняття "дія". Дослідження логічної структури праксеологічних оцінок в семантиці графів. Сутність логіко-когнітивного і логіко-феноменологічного підходів. Специфіка дослідження деревовидного універсуму.

Значення деонтичної модальності, її взаємозв’язок з мораллю, обов’язком та вимогами до поведінки учасників ситуації. Розрізнення нормативних формулювань на дескриптивні та прескриптивні, дослідження взаємодії деонтичної та аксіологічної модальностей.

Дослідження ідейного внеску до юридичної логіки видатного польського правознавця Лева Йосиповича Петражицького. Аналіз опублікованих робіт Л. Петражицького, тлумачення їх змісту й доктрин. Визначення ролі правознавця у формуванні логіки норм і оцінок.

Аналіз концепції "мовних ігор" Л. Вітгенштейна у зв’язку з становленням загально-прагматичних і логіко-прагматичних принципів аналізу дедуктивно-мовних явищ, безпосередній зв'язок цієї концепції з онтологічною концепцією "Логіко-філософського трактату".

Формування енергетичних втрат для циклових систем гідроприводу в складі процесу дисипації енергії та методика врахування при визначенні рівня енергоспоживання. Логіко-функціональна модель класу багатопривідних циклових систем об’ємного гідроприводу.