Аналіз словника ідіостилю Д. Білоуса з огляду на концептуально-тематичну мотивацію лексики, вживану письменником. Конотативні риси лексеми "слово", зумовлені впливом художнього контексту. Парадигматична класифікацію апелятивної лексики номінації осіб.

Основні підходи до вивчення старослов’янської та давньоруської лексики права. Правомірність та доцільність спільного аналізу. Процес вербальної репрезентації найбільш загальних понять сфери права. Порядок реконструювання системи семантичних мотивацій.

Характеристика просторечия до возникновения литературного языка, критерии определения характера лексики в языке XVI—XVII веков. Лексикографическая интерпретация этой лексики на примере Словаря обиходного русского языка Московской Руси XVI—XVII веков.

Изучение возможности постановки вопроса о просторечии до возникновения литературного языка. Критерии определения просторечного характера лексики в языке XVI—XVII веков. Анализ лексикографической интерпретации этой лексики в историческом словаре.

Изучение категорий различной лексики в современном русском языке. Особенности употребления неологизмов и диалектизмов. Выявление роли лексики разных пластов в художественном тексте. Исследование проявления лексики разных пластов в рассказах В.М. Шукшина.

Круг лексики, номинирующей религиозные понятия. Алфавитный словник и частотный словарь религиозной лексики в актуализированном лексиконе писателя. Содержание ключевых религиозных концептов в языковой картине мира А.А. Фета, их репрезентация в текстах.

Дослідження структурної організації та семантики номінативних одиниць зазначених тематичних груп лексики на тлі структур відповідних обрядів. Аналіз розмежування подільсько-буковинсько-надністрянського суміжжя та поведінки словника родинних ритуалів.

Дослідження лексики на позначення обрядових понять на території Чернівецької області (Північної Буковини). Характеристика основ лексико-тематичної сітки весільної обрядовості та межових обрядів (родильного і поховального) у буковинському діалекті.

Слово, как единица многообразия русского языка. Типы слов в русском языке, представление о лексических нормах и правилах их употреблений. Терминологическая, профессиональная, общеупотребительная и жаргонная лексика. Лексические ошибки в русском языке.

Слово как единица языка. Понятие и признаки фразеологической единицы. Цели введения диалектизмов, применение лексики пассивного запаса в художественной литературе. Способы развития переносных значений. Стилистическое расслоение литературной лексики.

Место категории оценочности среди других категорий лингвистики. Способы лексикографирования оценочных лексико-семантических единиц. Возможности служебных частей речи, а также модальных слов и междометий в создании оценочной прагматики высказывания.

Процесс совершенствования словарного состава языка как социальное явление, отражающее достижения общества в области науки, культуры, спорта. Лексические, семантические, авторские неологизмы в русском языке, как компоненты активного словарного запаса.

Определение характеристики этимологии как науки. Рассмотрение лексики русского языка по происхождению. Характеристика исконно русской и заимствованной лексики, основных сходств и отличий. Анализ происхождения слов в названиях блюд в "Поваренной книге".

Предметом рассмотрения являются качества частотной лексики с диффузной семантикой в материалах на политические темы на примере немецких СМИ 2019—2020 гг. Представлен обзор подходов рос-сийских и зарубежных лингвистов к явлению семантической диффузности.

Лексика с национально-культурным компонентом значения как фрагмент языковой картины мира. Место романа Дэна Брауна "Код да Винчи" в современной литературе. Межкультурная коммуникация и ее проблемы. Практическая и теоретическая значимость исследования.

Анализ лексики с временной, пространственной семантикой в художественном тексте И.А. Бунина, роль времени и пространства как когнитивных категорий лингвистики. Термины "хронотоп", "авторское сознание", "временная константа", "пространственная координата".

Ряд проблем лексикологии и диалектологии, связанных с процессом формирования русского литературного языка. Значимость народных говоров, просторечий, жаргонов. Севернорусская диалектная лексика - источник формирования словарного фонда литературного языка.

Краткие биографические сведения М.Ю. Лермонтове. Определение понятия "пространство" в лингвистической литературе. Логическое осмысление пространства. Изучение пространственной семантики на разных уровнях языка. Образование существительных от глаголов.

Аналіз нових підходів до лексикографічного опрацювання лексики сучасного мовлення мешканців одного села. Розгляд прикладів цитат із розмовного діалектного мовлення при тих значеннях, які можуть відрізнятися від значень даної лексеми в літературній мові.

Рассмотрение лексики традиционной одежды, фиксируемой Томскими диалектными словарями. Представление комплекса одежды как константы культуры через описание характеристик, объективированных языковым кодом, с учетом материала в лексикографической практике.

Етномовний опис сімейних обрядів (родильного, весільного, поховального) Донеччини. Специфіка обрядової лексики як тематичної групи. Вивчення складу й семантичної структури сімейних обрядів східностепових говірок. Оцінка неоднорідності діалектного масиву.

Общенародная и социально или диалектно ограниченная лексика. Лексика современного русского языка с точки зрения сферы своего употребления. Общая характеристика творчества С. Есенина. Особая роль лексики ограниченного употребления в лирике С. Есенина.

Слова, которые обозначают состояние или консистенцию как наибольшая количественная группа. Рассмотрение способов преставления тактильного восприятия в структуре дефиниций, выбранных из 12 толковых словарей русского, украинского и английского языков.

Этнографическое своеобразие лексики послесвадебного обряда в тувинском языке. Сочетание наименований и фразеосочетаний с общетюркскими компонентами. Включение лексических, фонетических, диалектных особенностей говоров региональных и зарубежных носителей.

Источники и условия формирования лексического состава подъязыка рыбаков и охотников Приенисейской Сибири XIX – начала XX вв. Установление особенностей лексики рыбаков и охотников Приенисейской Сибири XIX – начала XX вв. в мотивологическом аспекте.

Дослідження лексико-семантичної системи діалектів української мови, зокрема лексико-семантичних особливостей південно-східного наріччя. Аналіз суфіксальних словотворень сільськогосподарських назв (сингулятивних назв, найменувань, агентивних номенів).

Закономірності розвитку й функціонування лексики традиційної народної медицини та її аналогії в інших регіонах України та говіркових масивах інших слов’янських мов. Нормативні тенденції ЛНМ досліджуваного ареалу в формуванні медичної термінології.

Аналіз складу і структури окремих підгруп лексики народної медицини, їх системних відношень. Виявлення закономірностей розвитку й функціонування лексики народної медицини та її аналогії в інших регіонах України та говіркових масивах слов’янських мов.

Аналіз лексем на позначення реалій християнської релігії та назв, що відповідають елементам давньої віри наших пращурів. Описання найпоширеніших символів та їх функціонування в українських замовних текстах на основі мовної спадщини Івана Огієнка.

Аналіз шляхів еволюції та розвитку хореографічної лексики від найдавніших ритуально-обрядових дій у хороводах до сучасного українського танцю. Особливості української хореографічної лексики. Знайомство з термінологією українського народного танцю.