Категория лексики в образовательном процессе. Последовательность работы над иноязычным лексическим материалом. Опытно-практическая работа по обучению лексике немецкого языка. Методические рекомендации и опыт работы над иноязычным лексическим материалом.

Лингвокультурологический аспект изучения обрядовой лексики нижегородских говоров. Комплексное исследование номинаций игр, соотносимых с календарной обрядностью, что способствует выявлению регионального своеобразия обрядовой лексики Нижегородской области.

Лексико-синтаксический метод - продуктивный способ словообразования лексики конного транспорта в удмуртском языке. Определение ареалов распространения лексем данной отрасли. Булгаризмы, которые широко распространены в диалектах удмуртского языка.

Простеження становлення лексики косметики та косметології на історичному зрізі мови. Здійснення словотвірного аналізу досліджуваних лексичних одиниць. Дослідження специфіки концептуальної i тематичної структури ТКК, потреби нормалізації в системі.

Истоки традиции культивации риса в Камбодже. Характеристика фаз роста и развития рисового растения. Орудия труда, используемые для возделывания земли, при сборе урожая и последующей обработке культуры. Легенды и обряды, сопровождающие культивацию риса.

Сутність функціональної моделі змістової структури поетичного тексту, характеристика її основних рівнів. Поняття лексичної системи ідіостилю та описання параметрів її аналізу. Основні особливості парадигм лексики М. Клюєва та зіставлення з С. Єсеніним.

Исследование лексики старотюркского языка Башкортостана на предмет ее этимологии, распределения по частям речи и частоты встречаемости в текстах. Использование корпуса поэтических и прозаических текстов башкирского поэта-суфия Мухаммада-Али Чукури.

Выявление и классификация по лексико-семантическим группам лексики материальной культуры, отраженной в текстах народных мансийских сказок. Исследование и анализ наиболее употребительных названий домашней утвари, посуды, предметов домашнего обихода.

Термінологічна лексика як частина словникового складу української мови. Особливості групування слів за значенням. Зв’язок між термінологічними одиницями мистецької лексики і загальнолітературною українською лексикою. Її місце у словниковому складі мови.

Дослідження побутової лексики Львова, засвідченої текстами літературного угруповання "Дванадцятка". Визначення основних лексико-семантичних груп. Аналіз побутової лексики у складі батярського жаргону для уявлення про повсякденне життя міжвоєнного міста.

Суть лінгвістичного підходу до вивчення емоцій. Основні теоретичні підходи до категорійної природи емотивності та її місця в семантичній структурі слова. Особливості інгерентної й адгерентної емотивності мовних одиниць. Особливості емоції "смуток".

Описання семантичної організації, варіативності та просторового розміщення однієї з лексико-семантичних груп млинарства на позначення найменувань ремесла у західно-подільських говірках. Аналіз поширення досліджуваної лексики в інших діалектних регіонах.

Особливості лексичного відтворення емоцій людини в англомовному та німецькомовному літературному дискурсі. Порівняльний аналіз основних структурно-семантичних одиниць на позначення емоцій у текстах художніх творів англійських і німецьких письменників.

Дослідження трактування поняття "художня література" та лексичне відтворення емоцій людини у текстах різного типу. Зіставний аналіз семантичних та структурних ознак лексичних одиниць на позначення емоцій в німецько- та англомовному художніх дискурсах.

Опис лексики на позначення кулінарних виробів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині. Аналіз слів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині на позначення кулінарних виробів із борошна. Емоційне ставлення кухарів до страви.

Словотвірно-структурний аналіз сучасних прізвищ Уманщини, похідних від назв злакових рослин та страв із них, з'ясування продуктивності основних словотвірних моделей. Кваліфікація допрізвищевої семантики твірної основи. Способи творення прізвищ Уманщини.

Характеристика сучасних термінів і спеціальної лексики доби Середньовіччя на матеріалі назв мовознавчих понять. Встановлення етимології лексем та елементів, що входять до складу мовознавчих найменувань. Розгляд структурно-граматичної будови слів.

Дослідження основних традицій творення назв жінок у слов’янських мовах. Виникнення корелятивних пар іменників чоловічого і жіночого родів у праслов’янській мові. Співвідношення питомих і запозичених лексем. Використання фемінативів у розмовному стилі.

Комплексне вивчення механізмів взаємодії семантики мовних одиниць, їх референційних властивостей, синтаксичних функцій в реченні і тексті, сполучуваності з іншими мовними одиницями. Мовна свідомість, відрефлектована в значенні металінгвістичних термінів.

Розгляд гендерної специфіки дієслівної та іменної лексики на позначення паравербальних дії. Лексика на позначення паравербальних дій репрезентує собою окремий клас одиниць, що включає комунікативно значущі дії учасників комунікації: жести, міміку, пози.

Стан дослідження говірок Кіровоградщини. Умови й джерела формування лексики народної медицини та лікувальної магії в Україні. Словотвірна структура однокомпонентних дериватів як основної форми вираження медичних понять. Продуктивність словотвірних типів.

Сущность и понятие "наружного рекламного текста", его классификация. Анализ использования лексических, морфологических и стилистических средств при составлении наружных рекламных текстов. Значение слов в рекламе, употребление частей речи в текстах.

Подвійне тлумачення терміна "українська нація" в сучасному політичному дискурсі. Відмінності права національно-етнічного самовизначення особи від права її національного самовизначення в громадянському сенсі, в контекстах етнополітичної і юридичної науки.

Исследование лексики верований тувинцев. Названия обрядов, традиций по защите жизни детей. Словари тувинского языка, художественные тексты. Социально-политические изменения в жизни народа. Живые процессы изменений структуры семантики тувинских слов.

Понятие общеупотребительной лексики. Значение диалектизмов, их употребление и диалектные черты. Употребление жаргонизмов в ограниченной лексике. Особенности молодежного сленга и его отличия от литературного языка. Термины и профессионализмы в разговоре.

Рассмотрение особенностей стилевого расслоения лексики корейского языка. Ознакомление с общей характеристикой официально-делового и разговорного стилей корейского языка. Определение и анализ основных требований, которые предъявляются к деловым текстам.

Стилістичний, лексичний та морфологічний аналіз сучасного французького масмедійного дискурсу. Особливості виникнення лексичних одиниць, утворених під час пандемії коронавірусу. Лексико-семантична роль неологізмів у питанні збагачення французької мови.

Зв’язок лексики перекладів із культурно-писемною традицією української мови. Роль церковнослов’янізмів як окремої стилістичної групи лексики, що впливала на формування конфесійного стилю української мови й становила одну із його специфічних рис.

Аналіз зв’язків лексики, використаної М. Лукашем у перекладах монументальних творів світової класики, з традиціями формування лексичного фонду української літературної мови. Огляд слововживань, які підтверджують збагачення стилістичних надбань мови.

Исследование различных групп лексики писем и бумаг Петра Великого в связи с проблемой формирования общенациональных норм русского языка. Анализ лексического материала в связи с изучением различных экстралингвистических факторов и исторических условий.