Христианство и критическая рациональность. Рассматриваются способы мышления науки и христианства в их взаимоотношениях. Показано, что есть различные аспекты в понимании научного мышления. Один из них основан на догматической традиции научной революции.

Базирование науки на человеческих ценностях. Роль науки в развитом обществе и повышенный интерес социологии к ней. Концепция научного этоса Мертона. Альтернативные подходы к исследованию исторического развития науки. Связь между наукой и этикой.

Визначення таких категорій, як: "наука", "наукова думка" та "науковий світогляд". Філософські узагальнення В. Вернадським в різних науках: геології, хімії, історії, біології, що стали загальновизнаним явищем європейської і світової наукової думки.

Розстріли інтелігенції, пограбування окупантами мистецьких та історичних цінностей українського народу в роки Другої світової війни. Стан науки, освіти та літератури в евакуації. Глибокий патріотизм преси, радіо, театру, кіно та образотворчого мистецтва.

Соціокультурний зміст науки і освіти в інтерпретації В.І. Вернадського. Взаємозв’язок науки і освіти і шляхи його активізації в програмах побудови знаннєвого суспільства. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації освітнього процесу.

Дослідження проблеми ролі науки в процесах управління суспільством та державою. Теоретичні підходи до осмислення науки як рушійної сили соціального прогресу. Висвітлення етичного аспекту співвідношення науки та політики як підсистем суспільства.

Аналіз моделей конфлікту, незалежності та діалогу у відношеннях науки й релігії на етапі класичної, некласичної і постнекласичної науки. Витоки конфлікту на етапі формування класичної науки. Вплив релігії і християнства на розбудову засад сучасної науки.

Дослідження взаємин науки і релігії в оптиці філософії науки і богослов'я, спроб реінтерпретацї принципу доповнюваності та можливості методологічної рецепції. Спроби інтеграції науки і релігії у працях богословів. Сучасний діалог науки і релігії.

Проблема співвідношення віри і розуму, віри і знання, що знаходить своє висвітлення, зокрема, в межах християнської традиції. Проблема співвідношення науки і релігії, віри та знання у духовному досвіді людства. Одкровення як результат дії віри.

Тенденція розмежування знання і віри за критерієм раціональності. Аналіз проблеми співвідношення науки і релігії, віри і знання у духовному досвіді людства. Диво як наслідок заперечення об’єктивних закономірностей, що означає руйнування історичної логіки.

Актуальні проблеми, які формуються під впливом сучасних наукових досліджень, зокрема "проривних" відкриттів і створюваних на їхній основі нових видів техніки і технологій. Аналіз стану взаємовпливу науки і соціокультурної сфери в інформаційному світі.

Особливості китайського будівельного обладнання та досягнення китайців у архітектурі. Формування системи освіти в Китаї у VI ст. до н.е. Специфіка релігійної структури і психологічних особливостей мислення у Китаї. Головні винаходи стародавнього Китаю.

Визначення факторів переосмислення воєнно-політичних і військово-технічних проблем щодо забезпечення обороноздатності та зміцнення безпеки України. Характеристика сучасного розвитку воєнно-наукових досліджень Повітряних Сил як складової воєнної науки.

Изучение понимания науки как деятельности, ее роль в развитии общества. Проблемы обоснования научного знания, анализ структуры научной деятельности. Отличительные признаки науки, обосабливающие ее от иных типов духовно-познавательной деятельности.

Критерии отграничения научного знания. Виды средств и методов науки. Характеристика основных методов науки. Структура и уровни научного знания, их соотношение. Наука как социальный институт. Идеалы и ценности науки. Ученый, научное сообщество и общество.

История науки и её взаимосвязь с культурой. Понятие глобализации, актуальность глобальных проблем. Проблема безопасности и мира как центральная глобальная проблема. Экологическая и демографическая проблема. Обеспеченность топливно-сырьевыми ресурсами.

Анализ взаимовлияния культуры и науки. Приоритетные задачи государственной политики в области культуры. Зависимость результатов научной деятельности от уровня культуры и влияние науки на систему ценностей в обществе и творческое развитие человека.

Исследование науки как общественного блага: интеллектуального, утилитарного, морального. Право на науку государства, частного капитала или человека. Согласованность науки с ценностями гуманизма и гуманистический вклад науки в общественное развитие.

Познание как процесс приобретения знаний и это познание имеет определенную структуру, его типы и формы. Основные стороны бытия в науке. Главные концепции философии науки. Формы развития науки по Куну, другие подходы к исследованию данной проблемы.

Изучение науки как отрасли народного хозяйства. Анализ взаимоотношений областей человеческой деятельности, прикладной и фундаментальной науки. Развитие теории принятия решений и экспертных оценок в ходе выполнения прикладных научных работ в авиации.

Актуальность речи М. Вебера "Наука как призвание и профессия" для понимания науки и человека сегодня. Значение рефлексии не только для науки, но и для личности в целом - ее самоидентификации и самопознания, а также ориентации в социальном пространстве.

Развитие сельскохозяйственной отрасли только при наличии современной материально-технической базы, способной поставить производство на интенсивные рельсы. Социально-экономические и политические запросы села. Разработка приоритетов аграрной политики.

Определение понятий "наука" и "система". Монополизация наукой права на знание. Процесс передачи информации и управления. Соотношение естественнонаучной и гуманитарной культуры. Сходство и различия социально-гуманитарных и естественнонаучных дисциплин.

Возникновение и развитие науки как социального института, процесс институциализации науки. Характерные черты науки и отличие ее от других отраслей культуры. Наука как особое явление общественной жизни. Рассмотрение роли науки в современном обществе.

Характеристика понятия "социальный институт". Социальный институт науки как научное производство и как система учреждений. Анализ основных этапов становления науки как социального института. Проблемы организации и управления развитием современной науки.

Определение и анализ понятия науки, как специализированного вида духовной деятельности. Ознакомление с основными принципами этоса науки как социального института. Исследование учёного как субъекта научной деятельности. Характеристика портрета учёного.

Изучение свойств, отношений и закономерностей жизнедеятельности людей. Анализ концепции ценностей и норм поведения американского социолога Мертона. Императивы, которые регулируют деятельность научного сообщества. Формы закрепления и трансляции знаний.

Рассмотрение области человеческой деятельности, направленной на выработку и систематизацию объективных знаний о действительности. Характеристика науки как социального института. Анализ этажей ее структуры. Изучение функций, истории становления и генезиса.

Социальный институт науки как научное производство и система учреждений. Появление профессии ученого и его ответственность перед обществом. Формы организации и управления наукой. Общенаучные подходы и диалектические принципы методов исследования.

Обоснование актуальности анализа науки как структурированного социокультурного феномена. Определение причин неуклонного возрастания роли науки в мире. Изучение процесса институциализации науки. Обзор ее структурных элементов и основных моделей развития.