Підходи західних та вітчизняних соціологів до вивчення наукової діяльності. Соціальні детермінанти наукової діяльності в період становлення інформаційного суспільства. Специфіку дослідження наукової діяльності соціологією порівняно з іншими дисциплінами.

Аналіз аргументів, що вказують на наукову доцільність порівняльно-правового дослідження заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Розгляд заходів кримінально-процесуального та адміністративно-деліктного примусу.

Історіографія досліджень експертної діяльності в адміністративно-юрисдикційному процесі у правовій доктрині. Поняття і специфічні ознаки наукової експертизи. Аналіз зарубіжного досвіду правового регулювання її засад. Напрями його запозичення для України.

Еволюція поглядів учених на норми наукової етики від часів Р. Мертона, який сформулював їх у 1942 р., коли вони ґрунтувалися на соціальній стабільності науки. Пошук механізмів самоочищення науки через посилення контролю за дотриманням норм наукової етики.

Процес становлення М. Кордуби як вченого та громадсько-політичного діяча. Вплив на історика М. Грушевського, їх творчі взаємини і співпраця. Етногенез українського народу в інтерпретації М. Кордуби та дослідження традицій українського державотворення.

Вплив соціокультурного оточення і факторів, екстремальних і нормативних повсякденних чинників на інтелектуальну біографію В. Голобуцького. Наукова діяльність вченого в Інституті історії АН УРСР. Формування наукової школи Володимира Голобуцького.

Профілактика і подолання епідемій, пошук і обгрунтування ефективних засобів профілактики і лікування інфекційних хвороб. Дослідження внеску учених Харківського медичного товариства в розробку і впровадження в практику протибактерійних препаратів.

Соціально-психологічний портрет наукової інтелігенції кінця ХІХ-1920 р., їх вплив на методи і форми боротьби за впровадження української мови. Роль науково-педагогічної діяльності вчених у популяризації мови, політичному, культурно-просвітницькому русі.

Дослідження процесів еволюції взаємин інтелігенції і радянської влади в період Української революції 1917-1921 рр. Аналіз трансформації політичних, економічних, соціальних зв'язків. Професійне ставлення наукової інтелігенції України з радянською владою.

Характеристика поглядів у визначенні основних принципів оперативно-розшукової діяльності підрозділів кримінальної поліції. Аналіз принципів конфіденційності, конспірації, наступальності, поєднанні гласних та негласних заходів боротьби зі злочинністю.

Дослідження генезису наукової думки щодо інтерпретації поняття "методологія бухгалтерського обліку". Виявлення основних індикаторів, що визначають відповідні вектори наукових пошуків з удосконалення методологічної складової облікової науки і практики.

Мовна особистість як узагальнений образ носія свідомості, національної мовної картини світу, знань, умінь і навичок, мовної культури і культури спілкування. Конкретизація уявлення щодо її структури та тісного зв’язку з мовою у сучасній лінгвістиці.

Характеристика основних підходів вчених до визначення принципів діяльності недержавних пенсійних фондів. Дослідження систем убезпеченості, гласності та спадковості. Аналіз реалізації соціально-економічного призначення діяльності фінансової установи.

Пошук інтердисциплінарної стратегії в процесі інтерпретації творчої особистості письменника як єдності її психологічної і творчої сутності. Вироблення механізму кількаступеневого аналізу – від суб’єкта творчості до його унаочнення в літературному творі.

Проаналізовано сутність юридичної відповідальності. Надано авторське визначення юридичної відповідальності за порушення внутрішнього трудового розпорядку. Вказано на недоліки вітчизняного законодавства у цій сфері. Види трудової відповідальності.

Бібліографія як галузь науково-практичної діяльності. Суть стану розвитку інформації сучасного світу. Розгляд організації збору і відбору інформації для проведення наукових досліджень. Перелік відомостей, які потрібно мати для бібліографічної інформації.

Історія вивчення та розробка моделей Всесвіту. Аналіз процесу осмислення і наукового пізнання об'єктивної дійсності. Дослідження факторів, що впливають на зміну традиційних поглядів. Значення геліоцентризму Коперника. Суть фізичної революції Ейнштейна.

Загальна характеристика і поділ природних ресурсів, їх використання у виробництві на певному рівні розвитку продуктивних сил суспільства. Види меліорації земель. Типи промисловості, що чинять найбільший антропогенний вплив на навколишнє середовище.

Аналіз глобалізації наукової комунікації, що має економічний характер і є характеристикою епохи. Аналіз її впливу на інноваційний характер науки. Розгляд умов соціальної турбулентності, де усталені образи стають розпливчастими, потребують переосмислення.

Огляд основних етапів розвитку комунікації в науці. Розгляд категорій міжнародних наукометричних баз даних, оціночних критеріїв якості та значущості періодичних видань, які в них використовуються. Зміцнення авторитету української музикознавчої настанови.

Способи інформаційної взаємодії вчених в сучасному соціокультурному просторі. Прагматичні функції, мовленнєві стратегії та тактики україномовного наукового дискурсу. Розвиток вітчизняної лінгвопрагматичної школи. Оцінка мотивів учасників комунікації.

Формування сучасної археології України. Аналіз діяльності вчених Львівського університету Я. Казимира та Наукового товариства ім. Шевченка. Розкопки доісторичних пам’яток латенського і римського часів в Голині на поселенні культури карпатських курганів.

Вивчення бібліотечної наукової комунікації в умовах на прикладі об’єктивованих показників контенту збірника матеріалів Міжнародної конференції. Наукова комунікація як пріоритет у вітчизняному бібліотекознавстві щодо активізації професійної взаємодії.

Наукові напрями інституту: розробка методології вибору стратегії сталого розвитку техногенно навантажених регіонів, розробка наукових основ регіональної системи екологічного моніторингу. Задачі оптимізації узагальненого критерію якості розвитку регіону.

Основні аспекти формування наукової культури в контексті розвитку ідей українських мислителів другої половини ХХ століття, взаємодоповнюваність означених рис та їх особливості. Особливості висвітлення функцій понять "наука" і "наукова раціональність".

Класифікація науково-інформаційних документів. Види аналітико-синтетичної обробки інформації. Забезпечення ідентифікації документів обов'язковими елементами бібліографічного опису. Соціальне призначення бібліографічного опису. Композиція реферату.

Поєднання у єдиному процесі техніки та інтелектуальних можливостей науковців - одна з основних завдань наукової організації праці. Сутність мобільності професійної підготовки кадрів. Способи забезпечення раціонального трудового режиму дослідника.

Сутність та завдання наукової організації праці на сучасному етапі. Основні елементи суспільної організації праці. Основні напрями підвищення рівня організації праці та її ефективності на підприємстві. Форми офіційних відносин у системі управління.

Оцінка необхідності системного управління інноваційною діяльністю бібліотек. Закономірності впровадження інноваційних форм і методів організації управлінської праці. Сучасні трансформації бібліотеки як інформаційної та соціокомунікаційної установи.

Архівна колекція як вид архівного фонду. Її склад, структура і комплектування. Класифікація матеріалів у межах архіву. Особливості визначення меж фондів особового походження. Встановлення фондової належності документів. Процес об'єднання підзвітних даних.