Належне визначення поняття необережного співзаподіяння - процес який сприяє вирішенню всіх інших супутніх питань, пов’язаних із притягненням до кримінальної відповідальності. Соціальна психологія - наука, що слугує фундаментом дослідження взаємодії.

У науковій статті розглядаються основні положення теорії кримінального права щодо характеристики однієї із найсуперечливіших ознак кримінально-правової конструкції "необережне співзаподіяння". Здійснено аналітичний огляд окремих наукових позицій.

Визначення проблематики реалізації завдань, що мають досягатися у процесі взаємодії засобів масової інформації та органами Національної поліції. Аналіз підготовки та оприлюднення прес-релізів як форми відображення інформації про певне суспільне явище.

Особливість отримання оцінки діяльності посадових осіб, рішень органів державного управління та місцевого самоврядування. Розгляд індивідуальних форм взаємодії органів публічної влади з громадськістю. Проведення електронних петицій та онлайн голосування.

Здійснюється дослідження форм взаємодії патрульної поліції як підрозділу Національної поліції України з іншими суб'єктами профілактики правопорушень. Наведено приклади використання кожної із форм взаємодії у практичній діяльності патрульної поліції.

Визначення форм взаємодії поліції та медичних закладів в умовах загострення санітарно-епідемічної ситуації в Україні та надання їм характеристики. Виділено п’ять форм такої взаємодії, які охоплюють як внутрішню, так і зовнішню діяльність поліцейських.

Аналіз законодавства щодо взаємодії під час розслідування злочинів. Визначення понять процесуальної та непроцесуальної форм взаємодії та їх характеристика. Визначення шляхів вдосконалення взаємодії слідчого з іншими суб’єктами кримінального судочинства.

Аналіз питання взаємодії під час розслідування злочинів. Поняття процесуальної та непроцесуальної форм взаємодії. Шляхи вдосконалення взаємодії слідчого з іншими суб’єктами кримінального судочинства. Необхідність внесення змін та доповнень до КПК України.

Характеристика процесуальних і не процесуальних форм взаємодії слідчих з підрозділами карного розшуку на досудовому провадженні. Особливості вибору конкретних форм взаємодії слідчого з підрозділами карного розшуку на досудовому провадженні в Україні.

Форми взаємодії громадян, інститутів громадянського суспільства та Національної поліції, спрямовані на підвищення довіри до поліції в контексті європейської інтеграції України. Соціалізація громадян у частині формування та розвитку політичної культури.

Основні форми взаємодії територіальних громад та органів публічної влади в процесі реалізації заходів з децентралізації управління. Формування матеріально-технічної бази, розробка механізмів фінансування, підзвітності та підконтрольності інституцій.

Сучасні наукові підходи до викладення змісту окремих криміналістичних методик розслідування злочинів. Співвідношення понять "програма розслідування" і "окрема криміналістична методика". Об’єкти, сфера і межі застосування криміналістичної алгоритмізації.

Традиційна описова форми викладення криміналістичних методичних рекомендацій ("книжкова" методика) і новаторська методика у вигляді відповідних алгоритмів та програм розслідування. Розробка більш оптимальної форми викладення порад слідчому, детективу.

Аналіз форм використання доказів під час досудового розслідування про створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Систематизація форм використання та їх класифікація. вивчення засад доказування та способів їх реалізації.

Теоретичні засади процесу використання доказів і їхніх елементів під час розслідування фіктивного підприємництва як незаконного здійснення певних видів діяльності, щодо яких держава встановила заборону. Застосування доказів з проміжною і кінцевою метою.

Аналіз змін у Кримінальному процесуальному кодексі України. Використання знань спеціалістів і судових експертів в досудовому розслідуванні. Дослідження речових доказів і обставин вчиненого протиправного діяння з метою своєчасного отримання інформації.

Наявність у слідчого необхідних відомостей у галузі спеціальних знань - фактор, що допомагає висуненню версій, пошуку доказів та їхній оцінці. Характеристика основних функцій техніко-криміналістичного та судово-експертного забезпечення розслідування.

Розгляд процесуальних та непроцесуальних форм використання спеціальних знань, основних напрямів використання спеціальних знань під час розслідування податкових злочинів. Роль консультацій довідкового характеру при розслідуванні податкових злочинів.

Розгляд процесуальних та не процесуальних форм спеціальних знань, основних напрямів їх використання під час розслідування податкових злочинів, зокрема, прямого провадження слідчими слідчих (розшукових) дій, залучення спеціаліста, проведення експертиз.

Риси спеціальних знань у кримінальному процесуальному значенні, мета їх застосування. Письмові пояснення спеціаліста й експерта-криміналіста як додаткові способи підтвердження доказу в кримінальних провадженнях, пов'язаних із рейдерськими захопленнями.

Місце спеціаліста у системі суб’єктів судочинства. Теоретичне узагальнення особливостей досудових стадій кримінального процесу. Процесуальне положення фахівця. Обґрунтування значимості використання спеціальних пізнань при розслідуванні злочинів.

Критерії аналізу літературної казки XIX ст. Визначення спільних ознак авторської прозової казки. Своєрідність сюжетно-композиційних форм організації та форм оповіді як основних способів художнього втілення авторської свідомості у прозовій казці.

Проблема автора і форми вираження його свідомості на прикладі новел Стефаника, Кобилянської, Коцюбинського, творчий доробок яких є важливим етапом розвитку української прози. Розмеження відношень: монологізм, діалогізм, поліфонізм на різних рівнях тексту.

Пошук нових форм вираження авторської свідомості, розмежовання відношень: монологізм – діалогізм – поліфонізм у реалізації форм її вираження на матеріалі творчості В. Стефаника. Особливості персональної форми повістування як однієї з її форм вираження.

Визначення основних рис історіософської концепції письменника, втіленої в трилогії. Характеристика функцій міфопоетичних форм вираження концепції. Особливості функціонування мотивів, міфологічних, фольклорних, релігійних і літературних джерел образності.

Основні типи релігійної свідомості по відношенню до світської держави гаранта правової безпеки. Суперечливість, неоднозначність і непослідовність - основні причини розгляду методологічної позиції, яка об’єднує крайнощі об’єктивізму і нормативізму.

Аналіз визначення основних видів конфліктів між сучасними формами релігії і права. Дослідження релігієзнавчої експертизи як найбільш адекватної форми вирішення цих конфліктів. Характеристика ключових проблем, що виникають у процесі її застосування.

Становлення Кременецького ліцею як важливого освітньо-наукового осередку Волинського регіону, діяльність ліцеїстів під час навчання. Плани ліцею, кадрове забезпечення, система заохочення до навчання, організаційна структура навчальної діяльності учнів.

На прикладі образу матері, який є домінантою колективного досвіду, у роботі розглянуто світоглядні уявлення древніх слов’ян. Розглянуто які суперечності він викликає у тлумаченні та інтерпретаціях, вказано на двоїстий характер архетипу Великої Матері.

Девіаційна поведінка представників окремих соціальних груп. Причини виникнення революційних та системних зрушень. Результати та наслідки девіації для радянського бачення суспільного розвитку. Активний громадський спротив системі та боротьба проти неї.