Основная сущность формирования идеи национального возрождения. Особенности современной модели культурной политики в странах Северной Европы. Характеристика социокультурного образования Финляндии. Нормативно-правовое обеспечение культуры государства.

Характеристика и применение европейской модели культурной политики во Франции. Описание французского законодательства, основные источники финансирования его бюджета. Проблемы финансирования культуры в Италии, сущность прямых государственных инвестиций.

Анализ этических и моральных аспектов культуры, этапы ее развития в России. Феномен средств массовой информации в культуре. Определение ценностного и духовно-нравственного потенциала и событий на страницах региональной печатной прессы ("АиФ-Липецк").

Корни зарождения великой культуры Китая. Изучение культурного развития Китая в 1966-1976 гг. Основные моменты и этапы проведения "культурной революции". Раскол в КПК. Разворачивание движения Хунвэйбинов. "Захват власти" в Шанхае. Появление ревизионизма.

Анализ основных черт Каролинской эпохи в истории Британии, получившие отражение в культурной репрезентации власти короля Карла I Стюарта и повседневной жизни двора 1630-х гг. Репрезентация власти Карла Стюарта, художественные вкусы английского короля.

Явление переходности, глобальной смены культурных парадигм. Ярко выраженный рефлексивный интерес к классической древности. Модель средневекового мира. Схожие социокультурные характеристики Московской Руси и ренессансной Италии XIV–XVI столетий.

Обзор русского ученого Н.Я. Данилевского "Россия и Европа", проблема межкультурных коммуникаций. Выявление актуальных в XXI веке идей русского ученого. Разработка теории культурно-исторических типов, взгляды Данилевского и его современника К.Н. Леонтьева.

Анализ культурного пространства эмигрантской среды. Изучение вопроса национальной самоидентификации и самосознания русских эмигрантов. Отражение тематики духовного одиночества и ностальгии по Родине в рассказе писателя В. Набокова "Письмо в Россию".

Анализ дворянских усадеб как фонда отечественной культуры, который является элементом культурно-материального наследия. Изучение культурной среды усадьбы Аксаковых. История сельской усадьбы Аксаковых, расположенной в живописном уголке в селе Аксаково.

Анализ существенных изменений этнической культуры кыргызского народа при смене государственно-правового режима и установке советской власти. Проведение исследования основных обстоятельств, при которых стал осуществляться переход к массовой культуре.

Корреляция понятий "этничность" и "ментальность" как пространственных характеристик духовной жизни социума. Концептуализация принципов этнокультурной целостности народов Северного Кавказа. Культурная интеграция, как консолидирующий фактор цивилизации.

Описано розвиток культурно-мистецької діяльності Кам’янеччини. Доведено, що культурно-мистецьке життя розвивалося напрямках: просвітницька справа, краєзнавча і педагогічна діяльність, особиста творча праця, участь у створенні музеїв, виставок, експозицій.

Фактори розвитку сучасної міської культури. Культурне життя сучасного міста. Огляд клубних закладів різних типів, їх місце в організації дозвілля жителів міст. Роль бібліотек, музеїв, кінотеатрів та спортивних комплексів в культурному житті міста.

Розвиток української культури в умовах тоталітарного режиму та залишкового принципу фінансування. Система вищої і середньої спеціальної освіти, розширення заочного та вечірнього навчання. Політика русифікації України, засилля комуністичної ідеології.

Характеристика багатоваликової кераміки. Створення реєстру поховальних і поселенських пам’яток культурного кола Бабине; упорядкування й систематизація джерельної бази. Аналіз системи відносної хронології Східної Європи, побудова таксономічної схеми.

З’ясування видів відпочинку українських металургів наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Висвітлення заходів підприємства щодо організації дозвілля в позаробочий час. Аналіз релігійного виміру повсякдення працівників металургійної промисловості.

Особливості парадигми культурного героя у візуальному мистецтві Європи доби Просвітництва. Активізація класицистичних тенденцій з нормативним типом пластичного мислення. Орієнтація на колективність мистецької ідентичності, пов’язана з суспільними умовами.

Аналіз особливостей парадигми культурного героя у візуальному мистецтві Європи доби Просвітництва початку ХІХ століття. Активізація класицистичних тенденцій з нормативним типом пластичного мислення й орієнтацією на колективність мистецької ідентичності.

Розгляд співпраці й творчого контакту інтелігенції обох частин України на модерністському етапі вітчизняного відродження. Аналіз просвітницької діяльності нашої богеми, її культуротворчого потенціалу. Роль інтелігенції у формуванні самосвідомості.

Зустріч з творами сучасного мистецтва часто залишає у непідготовленої людині нерозуміння, шок від побаченого. Пошук шляхів до розуміння глядачем тої нової реальності, яку створює автор твору сучасного мистецтва на різних історичних етапах його існування.

Дослідження механізмів збереження культурних традицій і стереотипів поведінки українського народу. Концептосфера як сукупність загальнонародних концептів і динамічна система синергетичного погляду на природу. Лінгвістика як дисципліна синергетики.

Динаміка культурного ландшафту в контексті антропології простору сучасної Вінниці і його сприйняття у наративах вінничан крізь призму індивідуальної та колективної пам’яті. Вираження категорії "відчуття місця" через специфічні способи пам’ятання минулого.

Вивчення через призму поєднання природної і антропогенної складових як метод цілісного уявлення про культурний ландшафт. Антропологізація, який наповнює історичні дослідження людським фактором - базова методологія перспективних наукових напрямків.

Культурний архетип як психокультурна складова менталітету і базовий елемент культурного коду. Значення та роль архетипів у національній культурі. Доля як міфологічний образ українців. Особливості прояву чоловічого і жіночого начала в культурній традиції.

Аналіз значення яке має культурний націоналізм для повноцінного функціонування нації в умовах її заблокованості, яка з особливою виразністю спостерігається в умовах правління в Україні Партії регіонів. Збереження етнічних характеристик як завдання народу.

Огляд публікацій, в яких досліджено створення і діяльність Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Культурні знахідки і меморіальні пам’ятки, що становлять основу функціонування музею як соціально-культурного об’єкту.

Проблемні питання національної самоідентифікації в Україні. Аналіз актуальних тем культурного релятивізму, етноцентризму, націотворення в Україні скрізь призму прогностичних уявлень українських учених, філософів, культурологів, істориків, етнологів.

Проблемні питання національної самоідентифікації в Україні. Аналіз актуальних тем культурного релятивізму, етноцентризму, націотворення в Україні скрізь призму прогностичних уявлень українських учених, філософів, культурологів, істориків, етнологів.

Дослідження внеску визнаних представників "американської школи історичної етнології" у розбудову та розвиток релятивістичної методології. Обґрунтування та концептуалізація культурного релятивізму в контексті американської культурологічної парадигми.

Дослідження персоніфікованого значення особистості Бориса Лятошинського у розвитку Музичного товариства ім. М. Леонтовича. Внесок митця у творчу, просвітницьку та педагогічну сфери музичної культури в масштабах Товариства в цілому та щодо окремих членів.