Знакомство с аспектами формирования археологического источника нового времени. Анализ основных приемов в построении типологий археологических материалов русских комплексов XVI-XIX веков. Рассмотрение специфики археологического источника Нового времени.

Исследование археологических памятников РФ. Цели создания "Археологической карты России". Ведение раскопок на территории Москвы. Воссоздание средневековой застройки Московской области. Инвентаризация найденных объектов культурного наследия Древней Руси.

Організаційні засади та форми надання методичної допомоги курсам українознавства на початку 20-х років ХХ ст. на Сумщині. Підвищення кваліфікації вчителів та лекторів курсів. Методи викладання української мови, історії України та економічної географії.

Формування національно свідомого громадянина в Україні. Зміст, методи та форми діяльності громадських і педагогічних організацій на Волині у 1920-1930 рр. Інтеграція та координація просвітницько-виховних заходів. Посилення взаємодії школи та сім’ї.

У науковій роботі здійснюється аналіз методичного забезпечення просвітницько-виховних заходів на Волині у 1920-1930 рр., адже під впливом національно-культурного відродження змінюється стратегічна мета діяльності культурно-просвітницьких організацій.

У науковій роботі здійснюється аналіз методичного забезпечення просвітницько-виховних заходів на Волині у 1920-1930 рр., адже під впливом національно-культурного відродження змінюється стратегічна мета діяльності культурно-просвітницьких організацій.

Загальна характеристика принципів історизму, верифікації, використання загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Знайомство з головними методичними засадами реалізації політики пам’яті при вивченні новітньої історії, розгляд особливостей.

Проблемы истории болгарской психологии во время Второй мировой войны. Понимание специфики использованных философских методов научного познания. Негативное влияние войны на научную жизнь в стране. Либерально-демократические и гуманистические взгляды.

Исследование проблемы моделирования процессов сельскохозяйственного освоения Причерноморья на основе последовательной интродукции субтропических культур. Рассмотрение академии наук как самостоятельного субъекта национальной и экологической политики.

Основные методологические аспекты изучения церковно-государственных и внутрицерковных отношений на фоне модернизационных процессов в Советском государстве. Принципиальное различие религиозного и атеистического мировоззрений в послеоктябрьский период.

Характер национально-освободительного движения и его участники. Обострение национального вопроса и возникновение опасности истребления казахского народа. Роль национальной интеллигенции, возникновение противоречий между элитой и основной массой народа.

Внешние характеристики жизни черкешенки, ее внутренний мир. Структурные элементы мировоззрения и категории, составляющие картину мира черкесской женщины. Характерные для изучаемого человеческого сообщества совокупности образов, представления, ценности.

Методы, применяемые в процессе составления интеллектуальной биографии. Исследовательские проблемы, характерные для данного направления, их специфика. Междисциплинарность как основное условие успешной научной работы в направлении интеллектуальной истории.

Обоснование инвариантной модели концептосферы речемышления и мыследействия исторической личности с позиций синергетического подхода. Главные особенности и основные перспективы практического использования множества возможных ее вариантных реализаций.

Рассмотрение методологических подходов к исследованию историко-педагогических феноменов. Парадигмальный, цивилизационный и культурологический подходы к изучению стратегии развития образования в России в начале XX в. Цели модернизации образования.

Анализ специфики использования методологических регулятивов механистического мировоззрения в общественных науках Нового времени. Определение смысловых линий редукции в механицизме. Внутренние имманентные противоречия механистического мировоззрения.

Анализ методологических основ одного из современных направлений в исторической науке — истории повседневности. Характеристика достижений представителей российской историографии в определении концептуальных и методологических основ истории повседневности.

Соблюдение и сочетание принципов и методов исторического познания. Особенности субъективистской, объективно-идеалистической методологии и материалистического объяснения истории. Характеристика формационного и цивилизационного подходов в познании истории.

Сущность, понятия, характеристика основных методологических концепций понимания истории. Концепция полифундаментального многомерного мира как новый методологический подход. Формационный подход к осмыслению исторических процессов: сильные и слабые стороны.

Обоснование применения методов исторической антропологии для оптимизации мер противодействия исламским радикальным объединениям. Понимание взаимовлияния этических и аксиологических установок сообщества и субъективных позиций отдельного участника.

Возникновение и этимология термина "История". Функции, объект, предмет, задачи, цели и этапы методологического исследования. Влияние Ибн Хальдуна, Ранке, Блока, Февра на развитие исторической науки. Постижение закономерностей исторического процесса.

Дослідження специфіки використання пізнавальних можливостей загальнонаукових підходів і методів у багатоаспектному студіюванні культури і мистецтва. Методика історико-культурної реконструкції текстів (хронік, творів літератури, мистецтва, документів).

Розгляд проблем розвитку радянської історичної науки та діяльності її представників у галузі вивчення національно-визвольної війни середини XVII століття. Аналіз програмної статті О. Касименка "Розробка й висвітлення основних етапів історії України".

Основні два типи осмислення й впорядкування історичного процесу. Відмінність формаційного типу мислення від іудеохристиянського. Відродження субстанціональності в рамках формаційного підходу. Синтез теорій прогресу та теорії локальних цивілізацій.

Внесок М.П. Драгоманова в історичну науку, визначення її кордонів, призначення і роль у розвитку суспільства. Аналіз системи історичних досліджень, заснованої на вивченні світогляду, виявленні центральних подій епох, новаторської схеми критики джерел.

Джерелознавство як основа класичних наукових історичних студій, з яких вибудовується сучасна історична наука. Аналіз запропонованої М. Драгомановим оригінальної методологічної системи історичних досліджень, яка заснована на вивченні людського світогляду.

Аналіз специфіки партійно-політичного життя Польської держави у другій половині 1930-х р. Визначення методів та принципів парламентської діяльності політичної партії Українського націонал-демократичного об’єднання та процесів в яких вони застосовані.

Філософський аналіз розуміння історії. Визначення сучасного періоду розвитку людської цивілізації і етапів, на яких знаходяться суспільства. Активізація громадської, науково-дослідної і літературно-художньої праці в Україні після відміни кріпацтва.

Застосування наукових підходів для вивчення проблеми народної педагогіки в дослідженнях етнографів ХІХ - першої чверті ХХ ст. Можливість розглянути народну педагогіку ХІХ - першої чверті ХХ ст. Як систему, що охоплювала цілісну множину елементів.

Дослідження педагогічної спадщини видатних українських діячів. Вивчення методологічних підходів до історіографічних робіт з історії педагогіки. Антропологізм як чинник реалізації освіти. Елементи методологічного інструментарію педагогічної історіографії.