Вивчення структурно-семантичних особливостей діалектних одиниць певної етномовної території або частини цієї території за окремими тематичними групами лексики та лексично-семантичними групами. Оцінка проблеми закономірностей сегментації лексичної системи.

Спроба дослідження емотивів кохання "crush" та "infatuation" із семантичною ознакою "час". Ствердження, що у семантиці мовної одиниці когнітивний, емоційний та темпоральний компоненти тісно пов’язані між собою. Основні трактування категорії емотивності.

Характерні риси діалекту скауз та його промінантна вокалічна риса. Визначення просодичних темпоральних особливостей мовлення жителів Ліверпуля з урахуванням їх гендерної та вікової належності. Встановлення темпоральних маркерів ліверпульської англійської.

Прислівники часу, складовою яких є група адвербіативів на позначення пір року, в основі яких лежать відіменникові деривати з давніми коренями зим-, весн-, літ-, осін ’-. Фонетичні риси середньополіських говірок, їх варіативність на словотвірному рівні.

Здійснено критичну оцінку проблеми синхронії/діахронії, міфологізованої в традиційній рецепції поглядів Фердинанда де Соссюра. Концепція Ф. де Соссюра відома, перш за все, у викладі "Курсу загальної лінгвістики” 1916 р., створеного колегами вченого.

Розгляд показників тривалості фонації й паузації мовців-акторів на матеріалі аудіозаписів одного з монологів п'єси Шекспіра "Річард ІІ", виконаних у різні історичні періоди. Вивчення функціонування мовних одиниць у дискурсі англомовного аудіоспектаклю.

Дослідження функціональної типології поширювачів у структурі речення сучасної польської та української мов. Розглянуто темпоральні функції поширювачів семантичної моделі речення польської та української мов. Осмислення лінгвістичного статусу поширювачів.

Встановлення темпоральних особливостей термінографічної діяльності у сфері української фізичної і хімічної спеціальної лексики. Термінологічна лексика є компонентом національного ідеалу, який виконує функцію генератора ідей щодо суспільного розвитку.

Встановлення закономірності під час вираження темпоральності у інформаційних статтях на матеріалі німецької і української зовнішньополітичних медіапрактики у світлі фрактального підходу. Особливість зіставлення заголовкового блока як а-фрактала.

Закономірності вираження такої важливої текстової категорії як темпоральність у текстах-інтерв’ю на матеріалі німецької і української зовнішньополітичних медіапрактик у світлі фрактального підходу. Фрактальне розгортання подачі новини в цьому медіажанрі.

Зіставлення вираження дієслівної темпоральності в німецькій та українській зовнішньополітичних інформаційних замітках у світлі фрактальності. Відмінні темпоральні характеристики інформаційних дописів, які зумовлені інтра- й екстралінгвальними чинниками.

Роль французьких запозичених номінацій в англійській мові як способу передачі лінгвокультурної інформації та лексико-семантичну адаптацію. Реалізація темпорально-контекстуального маркування для стилізації певної часової епохи в дискурсивному фрагменті.

Характеристика текстовой категории темпоральности. Исследование гороскопа как одного из жанров прогностического дискурса, характеризующегося направленностью в будущее. Анализ временных форм, участвующих в создании категории темпоральности гороскопа.

Описание категории темпоральности в английском и татарском языках. Сопоставление на парадигматическом и синтагматическом уровнях средств выражения категории темпоральности в английском и татарском языках с целью выявления изоморфизмов и алломорфизмов.

Характеристика статуса и потенциала темпоральных адвербиалов как грамматических маркеров мнемической деятельности. Рассмотрение идей У. Чейфа о принципиальной репрезентируемости памяти языковыми категориями, воплощающимися в грамматических структурах.

Обоснование особенностей употребления временных синтаксем и темпоральных субстантивных оборотов с лексемой минута в романе И.А. Бунина "Жизнь Арсеньева". Количественное соотношение темпоральных конструкций с лексемой минута в романе "Жизнь Арсеньева".

Основные особенности темпоральности, мышления, сновидениям и интерпретации. Установление пространственно-временных параметров немецких онейричних текстов и анализ смысловых мотивировок темпоральных модификаций немецкой лингвистической сомнологии.

Изучение результатов экспериментально-фонетического исследования темпоральной организации рекламных слоганов в современном английском языке. Характеристика основных этапов и методики проведения комплексного перцептивно-акустического эксперимента.

Знакомство с темпоральными особенностями просодии речи британского шеф-повара Н. Слейтера в момент представления рецепта блюда "Roast Duck Legs with Citrus". Темп как один из наиболее важных просодических параметров, характеризующий речь говорящего.

Рассмотрение результатов анализа, который показал, что в произведениях И.А. Бунина наиболее употребляемыми являются синтаксемы, содержащие в себе указание на совпадение с обозначенным временем. Исследование его специфического отношения к вечеру.

Исследование лексических единиц, определение средств и способов обозначения в языке многообразных фактов объективной действительности. Концепция экономии речевых средств. Взаимодействие аббревиации и словосложения в современном английском языке.

Понятия титров как одного из элементов кинотекста. Сравнительный анализ структуры авторского коллектива инициальных, финальных титров в американской и российской лингвокультурах, способы их синтаксического выражения. Возникновение иерархических отношений.

Исследование конкретных механизмов заимствования и ассимиляции языковых единиц при описании трех групп неологизмов: нейтральных терминов, профессионализмов и жаргонизмов, а также сущность процессов интернационализации и национализации (автохтонизации).

Адвербиализационные процессы, типичные для украинского языка. Сравнение групп наречий, составленных по типам создания в чешском и русском языках. Потенциально возможные наречия украинского языка, которые могли бы образоваться по синтетическим моделям.

Язык сферы массовой коммуникации как яркое отображение изменений, происходящих при выстраивании нового сетевого общества, индикатор языковой компетенции говорящих на нем. Знакомство с основными тенденциями лингвистического либерализма сетевого общества.

Изучение истории появления и использования феминитивов в русском, английском и французском языках. Выявление основных способов образования имен существительных женского рода. Анализ функционирования феминитивов в речи носителей разноструктурных языков.

Отражение социального мира в процессе межязыковой коммуникации как один из существенных аспектов переводческой деятельности. Изменения в значениях слов и появление новых лексических единиц - характерная особенность современной американской речи.

В статье дается определение термину гендерной лингвистики, описывается история возникновения и развития этого направления, указываются причины его зарождения. Авторы рассматривают новые направления в этой научной области, называют отрасли науки о языке.

Соотношение конcтантной культурной действительности и реальности on–line. Современные медиа-войны, формирование глобального виртуального языкового пространства. Язык как особая мифологема, создающая субъективное мировоззренческое пространство человека.

Анализ мирового опыта функционирования полинациональных языков, к которым относится русский язык. Основные тенденции развития русского языка как формирующего свои варианты в зависимости от геополитических условий и коммуникативно-языкового пространства.