Феномен цвета, его восприятие человеком и отражение в речи. Подходы к изучению слов цветообозначения, проблема динамичности фразеологической единицы. Структура устойчивых словосочетаний с цветовыми прилагательными в средствах массовой информации.

Взаимосвязь устной и письменной формы слова в речевом опыте индивида. Характеристика устного и письменного подлексикона перцептивного словаря. Роль перцептивной информации в процессе восприятия слова. Доминирующий тип связи в перцептивном словаре.

Проведение исследования фразеологических единиц русского языка с компонентом воздух, репрезентирующих различные образы, в художественном, публицистическом и учебно-научном дискурсе. Формальные изменения фразеологизмов и их семантические модификации.

Результаты исследования употребления фразеологизмов-союзов в художественном тексте и философских рассуждениях романа-эпопеи Л.Н. Толстого "Война и мир". Проявление аналитизма в языке мастера слова, стремление писателя однозначно, точно выражать мысль.

Раскрытие понятия фразеологических единиц – "ложных друзей переводчика" на примере английского и русского языков. Рассмотрение функционирования межъязыковых "ложных друзей" в англоязычных интернет-ресурсах, описание возможных трудностей при понимании.

Анализ понятия "трансформированные фразеологические единицы" и их функционирование в материалах районной периодической печати. Способы изменения фразеологических единиц в газетных заголовках и целях использования авторских фразеологизмов в статьях газет.

Признак "возраст" с его семантическими компонентами, "молодость" и "старость". "Черты характера" и "профессиональная деятельность" женщины, представленная фразеологическими единицами. Учёт контекста при анализе гендерно ориентированных фразеологизмов.

Исследование проблем перевода цветообозначений в англоязычной поэзии. Выявление специфики перевода эмотивной составляющей в художественном поэтическом тексте. Особенности переводческих стратегий, которые функционируют в художественном поэтическом тексте.

Сохранение богатства и вариативности русского языка в современных условиях стандартизации, упрощения и унификации. Роль функциональных союзов в публицистике. Особенности использования малочастотного целевого союза "дабы" в публицистических текстах.

Лингвистическая и философская проблематика религиозной сферы общения. Гомилии святителя Иоанна Златоуста как образец проповеди. Эмоционально-оценочная лексика в огласительных гомилиях святителя. Сравнение проповеднического и гомилетического стилей.

Рассмотрение роли эпистемических модальных модификаторов в Интернет-дискурсе. Субъективность мнения, выражение вежливости и поддержки собеседника. Изучение влияния национально-культурной специфики речи на частоту использования модальных модификаторов.

Изучение функционирования эпонимических терминов в энциклопедических текстах медицинского характера с целью определения развития клинических дисциплин, диагностического процесса мышления, а также формирования терминологической компетенции у студентов.

Роль системы средств массовой коммуникации в процессе социализации отдельных индивидов и народа, в результате которой создается общественная идентичность людей. Формирование этнической идентичности индивидов, живущих в многонациональном государстве.

Определение семантического контекста использования единиц "doublespeak". Анализ эвфемизма, жаргона, белиберды и напыщенного языка по классификации У. Латца. Применение демагогии "нелегалами" в определенных целях. Проведение исследования терминов слога.

Роль артиклей в английском языке, методы их употребления. Артикль как аналитический компонент структуры и служебная часть речи, его функциональные свойства и условия функционирования его видов. Анализ эволюционного пути артикля в английском языке.

Определение булгаковского воздействия на "идеального читателя". Рассмотрение культурных контекстов, которые вводит М.А. Булгаков посредством имен в своем романе. Проведение исследования одноименных героев как большой составляющей ономастики Достоевского.

Статтю присвячено загальному огляду шкільного вивчення антропонімів у творах української літератури, передбачених навчальною програмою для аналізу в старших класах загальноосвітніх шкіл. Проблема вивчення антропонімів - одного з важливих складників твору.

Реалізація функцій артикля у текстах німецькомовних новин. Виявлення функціонування артиклів у німецькомовних новинних повідомленнях з урахуванням їх вживання у структурних блоках текстів. Проспективна і ретроспективна функції німецького артикля.

Аналіз вживання вокативних речень у драматичних творах ХХ сторіччя. Дослідження найуживаніших семантичних груп цих конструкцій, використаних у творах драматургів. Характеристика лексико-семантичного наповнення головного компонента вокативних речень.

Поєднання слів, записаних латиницею і кириличною абеткою - мета вживання амперсанду в українських комерційних назвах. Бажання привернути увагу потенційного споживача - основний чинник використання міжнародних друкарських символів у процесі неймінгу.

Виявлення вербалізаторів емоційно-оцінної лексики та їх функцій в англомовних художніх текстах. Характеристика засобів вираження емотивності у художньому дискурсі, що реалізуються на фонетико-графічному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях.

Виявлення специфіка та характеристика функцій онімів у художньому дискурсі П. Загребельного. Розробка теоретичного інструментарію літературної ономастики із фокусом на класифікацію функцій власних назв та укладанні словника конотативних власних назв.

Принципи функціоналізму як лінгвістичної методології, аналіз номінативної організації тексту/дискурсу. Функції композитної ономасіологічної структури у співвідношенні з текстовими категоріями, номінативною організацією тексту в англомовній художній прозі.

Особливості функціонування к’єркегорівського контексту у творчості англійського письменника Д. Лоджа, що проявляється у сукупності наративних, дискурсивних та естетичних параметрів художнього тексту. Аналіз інтертекстуальних зв’язків твору "Терапія".

Основні функції лексичних повторів у текстах сучасної німецькомовної прози. Їх роль в акцентуванні уваги читача, підсиленні емоційного забарвлення тексту, передачі різних почуттів та думок персонажа, реалізації зображально-виражальних можливостей.

Роль мови у суспільстві. Використання мови для інформаційного зв’язку між членами суспільства. Мова як універсальний засіб вираження внутрішнього світу індивіда, спілкування та пізнання світу. Мислення в мовних формах. Естетична та номінативна функції.

Аналіз застосування інфінітива в журналістському дискурсі, який відповідає редакційним стандартам. Виявлення різних аспектів цитованих висловлювань та форм непрямої мови. Особливість переходу від "монстеризації" тексту до алюзивного висловлювання.

Граматична природа номінативних речень, визначення їх ролі у творенні комічного й ліричного струменів оповіді, що зумовлено настановами на відтворення колориту живомовності. Розгляд стилістичних фігур, що базуються на введенні до тексту даних конструкцій.

Характеристика промови та виступи як виду політичного дискурсу через призму функцій мови. Комунікативний та маніпулятивний аспекти суспільно-політичних промов та виступів сучасних політиків Німеччини. Процес використання пареміологічних одиниць.

Дослідження функціональної сутності документа. Аналіз функції перекладу в системі мовознавства та перекладознавства. Основні підходи до сучасного документознавства. Визначення та диференціація функцій документа. Різноманітні сфери застосування перекладу.