Аналіз неологізмів періоду поширення у світі коронавірусної інфекції Covid-19 та їх ролі у розширенні словникового складу німецької мови. Процес збагачення лексичного складу сучасної німецької мови за рахунок лексичних одиниць тематики Covid-19.

Аналіз функціональних особливостей опозиції "своє - чуже" із семантикою протиставлення, відчуження і дистанціювання у спілкуванні. Проблема міжетнічного спілкування в англомовному дискурсі, використання мовних засобів для вираження феномену опозиції.

Функціональні особливості парцельованих заголовків сучасної української преси, їхнє функціонально-стилістичне та прагматичне навантаження. Матеріалом дослідженням слугували заголовкові комплекси, вилучені шляхом добору із періодичних видань 2017-2019 рр.

Розгляд фразеологізмів з кольоронайменуваннями та їх функціональних особливостей в публіцистичних текстах німецької мови. Використання фразеологізмів у публіцистиці для урізноманітнення авторського мовлення. Функціональні особливості фразеологізмів.

Характеристика та особливості публіцистичного стилю. Стилістична диференціація та забарвлення мовних елементів українського тексту. Специфіка вияву позитивних і негативних емоцій в засобах масової інформації через посередництво фразеологічних одиниць.

У статті піднімаються питання визначення понять, що використовуються у художніх текстах на військову тематику, пояснюється різниця понять "військовий" та "воєнний", проводиться аналіз літератури, що присвячується художнім текстам на військову тематику.

Класифікація образних засобів на основі вивчення й узагальнення наявних у сучасній мовознавчій літературі класифікацій. Дослідження функціонування образних засобів у текстах новітніх галузей знання – фізики елементарних частинок та інформатики.

Загальна характеристика основних статус обставинних детермінантних членів речення в сучасній лінгвістиці. Опис загальних структурно-семантичних і функціональних проявів ґрунтовних детермінантів української мови в художніх текстах початку XXI століття.

Особливості семантичних типів власне-прислівних і прислівно-кореляційних речень. Еволюція лінгвістичних поглядів на прислівні складнопідрядні речення і їх статус у синтаксичній системі. Функційно-семантичні парадигми речень та семантика опорних слів.

Поняття літературної мови. Стилі (науковий, розмовний, художній, публіцистичний та офіційно-діловий) та жанри української літературної мови (УЛМ), поняття стилістики. Характеристика функціональних стилів УЛМ. Основні риси офіційно-ділового стилю мови.

Розгляд переліку типів метафор класифікованих за функціональними характеристиками. Дослідження оціночної метафори. Ознайомлення з наведеними статистичними даними щодо кількості метафоричних оцінних одиниць з позитивним, негативним та змішаним значенням.

Визначення артлангів як штучно створеної мови, що функціонують у художньому дискурсі засобом увиразнення картини фантастичного світу. Роль артлангів у відтворенні домінантного стильового прийому таких жанрів, як (анти)утопія, фентезі або казка.

Аналіз графічно неадаптованих англіцизмів, використовуваних у назвах та рекламі українських організацій. Розгляд англомовних запозичень в рекламних гаслах. Незрозумілі українському реципієнту слова й абревіатури. Функції родових означень організацій.

У статті розглядається поняття модальності. У сфері лінгвістики ця категорія належить до однієї із базових, яка формує значення висловлення. Модальність – комплексна, багатозначна, міжрівнева категорія; у синтаксисі – функціонально-семантична категорія.

Функціональні характеристики заперечення як інтегратора мікросистем дієслівних перифраз сучасної іспанської мови в консолідовану систему. Алгоритм трансформації дієслівних перифраз у суплетивні форми вираження значень, притаманних іншим мікросистемам.

Співвідношення прескриптивної орфографічної та функціональної графічної норми сучасної французької мови. Некодифіковані графічні явища у сучасному французькому письмі (на матеріалі друкованих та електронних ЗМІ), визначення особливостей їх функціонування.

Наявні дефініції поняття "письмо" та визначення місця нелітерних знаків у французькій писемній мові. Еволюція фонетичної системи. Створення нових графічних комплексів відповідно до фонетичного принципу орфографії. Змісторозрізнювальні знаки письма.

Виявлення граматичної сполучуваності прислівників у вигляді її моделей. Виділення ядра, основну частини та периферії на основі показника частотності моделей. Аналіз залежності граматичної та лексичної сполучуваності від особливостей побудови тексту.

Зіставний аналіз німецьких та українських фразеологічних одиниць об’єктивованих у метафоричних принципах. Випадки асиметрії фразеологічних одиниць, пов’язаних їз стихіями води, землі, повітря, вогню та рисами національного характеру певної лінгвокультури.

Дослідження функціональності метафоричних принципів у зіставному аналізі на матеріалі фразеологічних одиниць неблизькоспоріднених мов. Аналіз проблеми співвідношення мови народу, його свідомості, мислення, національної культури в межах наукових парадигм.

Опис особливостей функціонування паратексту, його рецептивної складової. Роль авторської передмови в архітектоніці літературного тексту. Наративна динаміка авторських передмов. Вплив паратекстуального фрагмента тексту на процес декодування змісту роману.

Дослідження синонімічних рядів німецької мови на основі роману П. Зюскінда. Стилістичні синоніми, що належать до різних функціональних шарів лексики. Аналіз перекладу роману І. Фрідріх українською мовою. Використання автором стилістичних синонімів.

Аналіз системи словотворення сучасної німецької мови у структурно-семантичному, функціональному, номінативному і комунікативному вимірі шляхом аналізу новоутворених похідних слів, не зафіксованих словниками. Словотвірні одиниці з прозорою семантикою.

Аналіз динаміки взаємодії характеристик діалогічної єдності питання – відповідь і чинників зовнішнього середовища, що репрезентовані у контексті розмовного дискурсу. Методика дослідження сутнісних характеристик, що демонструють система та середовище.

Теоретико-методологічні основи аналізу діалогічної єдності питання - відповідь як функціонально-адаптивної системи. Дискурсивна одиниця – діалогічна єдність питання – відповідь як функціонально-адаптивна система у англомовному розмовному дискурсі.

Порівняльний аналіз структури тексту англомовної наукової статті гуманітарного та природничо-математичного напрямів за параметрами "функціонування іменників" і "належність іменників до певної лексико-семантичної групи". Семантичні класи іменників.

Категорійні параметри периферійних частин мови. Семантико-синтаксична категорійна парадигма прикметника як периферійної частини мови. Прислівник та його функціональний потенціал. Диференціація семантико-синтаксичної категорійної парадигми прислівника.

Перекладознавчий аналіз когнітивних і функціональних особливостей українських реалій. Дослідження етноспецифічних констант мовної свідомості, їх представлення в історико-культурному дискурсі українською мовою та у відповідному англомовному дискурсі.

Розгляд компонентів, які конституюють структуру концепту "згода" в англійській мові. Знайомство з питаннями сучасної лінгвістики в межах когнітивно-комунікативної парадигми. Особливості вираження позитивного емоційного відношення однієї людини до іншої.

Дослідження специфіки жарту як базової форми гумористичної комунікації в англійській мові. Зміст смислових і стилістичних функцій жарту, його смислова амбівалентность. Емоційна стриманість, самоконтроль і гумор в комунікативній культурі англійської мови.