Комплексне дослідження мовних засобів, що використовуються для зав'язування, підтримування та регулювання мовленнєвого контакту. Розгляд в українській мові специфічної функціональної сфери апеляції. Семантико-синтаксична структура апеляційних комплексів.

Науковий текст як продукт дослідження, джерело методології, фактологічної інформації і як позитивний чи негативний зразок інтелектуального продукту. Семантична, структурна цілісність тексту. Поняття наукового тексту, об'єктивовані, клішованими виразами.

Висвітлення проблеми функціональної транспозиції прийменників у віршованих творах. Окреслення різновидів та ступенів переходу в системі частин мови. Дослідження синтаксичних конструкцій із прийменниками в поетичних творах, їх категоріальна перебудова.

Сутність поняття "функція актанта". Характеристика основних актантних функцій. Встановлення зв’язків між категорійними семами дієслова і функціями придієслівних актантів. Функціональний статус актантів зумовлений лексичною, акціональною семантикою.

Аналіз функції заголовків, як обов’язкової структурно-композиційної категорії газетного тексту на матеріалі чернігівської газети "Гарт". Опис поняття заголовкового комплексу газети, який містить звичайний заголовок, підзаголовок, рубрику та лід.

Охарактеризовано функціонально-стилістичні особливості вживання колірних номінацій у романі Макса Кідрука "Де немає Бога". Використання колористичних лексем. Наявність лексем на позначення кольорів, виражених як у прямому, так і в переносному значенні.

Порушується питання визначення поняття публіцистичного дискурсу. Окреслено підходи до дефініції терміну інвективи. Наведено основні напрямки класифікації інвектив. Головна увага зосереджена на функціях інвектив в англомовному публіцистичному дискурсі.

Принципи та особливості функціонального навантаження елементів лексичного корпусу, що використовуються на позначення професійної діяльності юриста у творі Дж. Ґрішема "Адвокат негідників". Корпус лексичних одиниць, що отримує контентову інтерпретацію

Особливості навантаження елементів лексичного корпусу, що використовуються на позначення професійної діяльності юриста у творі Дж. Ґрішема "Адвокат негідників". Встановлення контент-категорій лексичних одиниць, що позначають професійну діяльність юриста.

Дослідження змісту поняття "мовного сексизму" у медійній комунікації через призму гендерної лінгвістики. Ознайомлення з принципом рівності статей, гендерної демократії та утвердження гендерної культури у світі, яка безпосередньо реалізується у мові.

Дослідження функціонального аспекту оцінних реактивних висловлень як одного із параметрів їх комунікативно-функціональної типології. Сприяння оцінних висловлень адресата адекватному розумінню дійсності, здійснення емоційного впливу на співрозмовника.

Аналіз неозначених субстантивних займенників "хтось", "щось" як виражальних засобів категорії означеності/неозначеності в українській мові. Виявлення специфіки семантичного оформлення прономінативів у текстах суспільно-політичного дискурсу, їх потенціал.

Розробка системи тренувальних завдань різного характеру для розвитку комунікативно-діяльнісних умінь і набуття мовленнєвих навичок. Аналіз парцельованих та обірваних речень, періодів, замовчування та риторичних звертань. Розгляд стилістичних синонімів.

Загальна характеристика маркерів, які слугують для виокремлення товару та привернення уваги користувачів. Особливості функціонального потенціалу атрибутивних компонентів із позитивним оцінним значенням у структурі сучасних англомовних софтонімів.

Дослідження функцій, які виконують лінгвокультуреми у наукових текстах про чужу культуру. Забезпечення просторово-часової локалізації. Роль ономастичних реалій у створенні специфічного культурного фону. Аналіз топонімічної лексики у праці І. Сеньківа.

Реалізація функціонального потенціалу українських лінгвокультурем на прикладі наукового тексту німецькою мовою. Розкриття етнокультурної функції. Джерела репрезентації лінгвокультурем, зміст даного поняття та погляди різних науковців щодо тлумачення.

Аналіз розгалуження функціональності та типів хештегів, які можуть виступати маркерами тем окремих Твіттер-повідомлень, маркерами для серії повідомлень, організаторами наративу та конкретних дискусій, маркерами рубрик (об’єднуючи твіти різної тематики).

Розгляд терміну педагогіки як основної одиниці фахової мови, аналіз його семантико-функціональних особливостей. Визначення ролі семантичних явищ у термінотворенні педагогічних термінів. Характеристика семантичних відношень в досліджуваній терміносистемі.

Епітет як художній засіб, що відіграє значну роль у творенні мовної картини окремого індивіда і певної спільноти людей. Основні методи дослідження індивідуально-авторських оказіональних епітетних конструкцій у текстовому просторі жіночих романів.

Посилена увага до одиниць складної мовної природи, що не підлягають однозначній типологізації - одна з характерних рис сучасного мовознавства. Дослідження специфіки функціонування дієіменника в позиціях підмета та присудка у двоскладному реченні.

Аналіз засобів та з'ясування природи експресивізації в українському політичному дискурсі. Дослідження функціонального навантаження експресивних конструкцій. Висвітлення співвідношення експресивності та суб'єктивної модальності в політичному дискурсі.

Характеристика морфолого-синтаксичних утворень на синтаксичному, лексико-семантичному рівнях. Відібраний інвентар текстів у термінах формальної моделі. Лінгвокультурологічні особливості українського політико-правового дискурсу в порівнянні з англійським.

Особливості вживання модальних дієслів, які слугують для вербального вираження модальності в авіаційному дискурсі. Проблема ведення радіообміну, мова спілкування фахівців галузі цивільної авіації, та питання використання стандартної фразеології.

Аналіз закономірностей використання діалектних одиниць в арабських країнах і Республіці Єгипет. Ідентифікування та класифікація рівня функціонування діалекту в офіційних промовах президента Абдель Фаттаха Ас-Сісі крізь призму соціокультурного контексту.

Дослідження актуальних проблем, пов’язаних зі становленням категорії вставності. Аналіз історії розвитку вчення про вставні компоненти в сучасній лінгвістиці. Форми, що введені до складу речення для вираження емотивного ставлення мовця до повідомлюваного.

Ознайомлення з результатами прагмалінгвістичного аналізу мовленнєвого акту докору. Розгляд типів докору: регулятивного, маніпулятивного, катартичного, фатичного та самодокору. Вивчення лінгвістичних засобів їх вираження на основі характеру перлокуції.

Аналіз функціональних особливостей електронних словників, з’ясування їхніх переваг та недоліків порівняно з паперовими словниками. Висвітлення різних підходів до визначення диференційних ознак електронних лексикографічних ресурсів та інтерактивних систем.

Виявлення екстралінгвістичних і лінгвістичних чинників процесу пасивізації японської лексики в синхронії і діахронії, визначення способів диференціації функціональних, когнітивних, фонетичних, морфологічних і семантичних різновидів лексики японської мови.

Аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних лінгвістів щодо проблеми вживання активних лексичних одиниць у французькій мові, а також особливостей застосування активної лексики в українській мові. Характеристика основних способів семантизації іноземних слів.

Концептуальний, контекстний, лінгвостилістичний методи аналізу до визначення функціональних особливостей метонімії. Розмежування термінів "текст" та "дискурс" за семіотико-наратологічним критерієм. Опис дискурсивних функцій метонімії, їх значення у прозі.