Проблематика взаємодії фундаментальних категорій становості й аспектуальності на понятійному рівні. Аналіз диференційних ознак категорії становості й аспектуальних категорій граничності / неграничності. З'ясування функцій гомогенності й становості.
Дослідження когнітивної природи взаємодії категорій футуральності й модальності в сучасній англійській мові. Визначення специфіки майбутнього як сфери потенційних, гіпотетичних дій. Характер міжкатегорійної взаємодії у вираженні темпоральної семантики.
Когнітивна природа взаємодії футуральності й модальності. Визначення специфіки майбутнього як сфери потенційних, гіпотетичних дій. Характер міжкатегорійної взаємодії у вираженні темпоральної семантики аналітичними футуральними формами англійської мови.
Загальна характеристика проблем дослідження висловлення-звинувачення у сучасному німецькомовному художньому дискурсі. Знайомство з головними особливостями взаємодії лексико-синтаксичних і прагматичних засобів об’єктивації висловлення-звинувачення.
Вивчення лексико-фразеологічного складу порівнюваних мов. Особливості їх взаємодії з ономастиконом. Пояснення проблем, що виникають при перекладі фразеологізмів з ономастичним компонентом сучасної німецької мови. Сутність механізму фразеологізації.
Значення етнічної самосвідомості мовців для буття мови. Висвітлення дискусійних питань кореляції літературної форми мови та українських діалектів у вітчизняному мовознавстві. Окреслення ролі діалектів у формуванні літературного стандарту української мови.
Дослідження особливостей динамічної, синергійної взаємодії мови і культури в лінгвокультурологічному теоретико-методологічному аспекті. Механізм безперервного динамічного процесу поєднання мови і культури. Взаємозалежність та взаємовплив мови і культури.
Розвиток антропологічно орієнтованих лінгвістичних наук в Україні. Використання культурологічного підходу до аналізу рідної мови. Формування національної мовної самосвідомості українців. Вироблення культурних установок у міжособистісному спілкуванні.
Невербальні засоби комунікації, що беруть участь у реалізації відносин соціально-зумовленого й ситуативно-сконструйованого комунікативного домінування. Структурні та лексико-семантичні особливості номінації компонентів невербальної поведінки КД-індивіда.
Аналіз висловлювань-здивувань - одних з найбільш частотних мовленнєвих одиниць, що функціонують в реальних ситуаціях ділової та культурної комунікації. Взаємодія просодичних засобів у реалізації емоційного повідомлення для досягнення дії на адресата.
Функціональна взаємодія словотворчих засобів із семантико-синтаксичною функцією суб’єкта. Потенціал корелятивних словотворчих суфіксів іменників на позначення діяча, розмежування синонімічних й варіантних відношень. Рекомендації про доцільність вживання.
У дисертаційному дослідженні обґрунтовані теоретично засади функціональної взаємодії словотворчих засобів із семантико-синтаксичною функцією суб’єкта. Проаналізовано основні підходи до витлумачення понять словотвірної синонімії, словотвірної варіантності.
Поєднання, взаємодія комунікативних стратегій, представлених різними тактиками, їх закономірності. Аналіз дискурсу соціальної реклами Америки з застосуванням різних стратегій та тактик. Принципи звернення до адресата, попередження про негативні наслідки.
Дослідження відношення між сучасною українською мовною одиницею "рити" та її праслов’янським відповідником *ryti з погляду їхньої ретроспективної та проспективної взаємодії, її форми. Мовний феномен як підстава історичного розвитку сучасного рити.
Причини змін сучасної мови, запозичення з інших мов, утворення нових словоформ. Фонетико-морфологічні зміни у процесі історичного розвитку. Індоєвропецський і германський аблаут у системі сильних дієслів. Взаємодія фонетичної та морфологічної структури.
Аналіз особливостей стилістики англійського газетного мовлення, взаємодії публіцистичних стилів на радіо та телебаченні. Специфіка перекладу газетно-інформаційних та наукового-функціональних текстів. Адаптація наукового змісту до стильової традиції мови.
Огляд проблеми формування давньоруської писемно-літературної мови. Визначення сфер її функціонування. Роль старослов’янської мови та межі її вжитку в Київській Русі. Аналіз впливу живої народної мови на старослов’янську. Схема літературного білінгвізму.
Дослідження змін у системі словотворення, викликаних змінами словникового складу української літературної мови середини ХІХ початку ХХІ століття. Аналіз словотвірних особливостей лексики української літературної мови середини ХІХ початку ХХІ століття.
Розкриття взаємозв’язку між лексикографією та лінгвістичними дослідженнями. Визначення впливу лексикографії як науки про словники та лексику на розвиток лінгвістичних досліджень. Методи формування словників, лексичного синтаксису та формальної семантики.
Вербалізація уявлень про взаємозв’язок "закон-справедливість" у пареміях слов’янських, германських і романських мов. Пошук універсального та національного в паремійних фондах мов європейського ареалу. Ставлення до суддів і адвокатів в лінгвокультурах.
Поняття аргументації й риторики дискурсу в контексті дослідження функціональної та текстової організації англомовної наукової медичної статті. Структура наукового тексту як синтез логічних і риторичних засобів. Принципи упорядкування мовного матеріалу.
Словниковий склад мови як елемент мовної системи, що найбільше реагує на важливі події суспільного життя. Вивчення лексичної і словотвірної системи української літературної мови. Аналіз змін у системі словотворення, викликаних змінами словникового складу.
Дослідження проблеми взаємозв’язку мови й культури в сучасній лінгвістиці. Відображення національної ментальності в ключових словах. Аналіз зв’язку перекладознавства з філософією та культурологією. Основні положення гіпотези лінгвістичної відносності.
Загальна характеристика специфіки впливу комплексної дії ономасіологічних структур на семантику (зміст) тексту. Знайомство з головними проблемами взаємозв’язку ономасіологічних структур у межах тексту. Розгляд особливостей законів побудови тексту.
Параметры иллюстрации, влияющих на восприятие креолизованных текстов. Роль гендерного фактора при восприятии креолизованных текстов с опорой на разницу в оценках реципиентов разных полов. Дополнение семантики визуальных характеристик изображения.
Анализ процесса формирования принципов типологизации дискурса с учетом категории адресатности. Вывод о доминантном характере исследуемой категории в процессе типологизации дискурса. Конструирование матрицы типологически дифференцированной адресатности.
Общение как главное средство передачи информации. Сениматика, умение слушать. Кинесические особенности невербального общения. Жесты открытости, подозрительности и скрытности. Роль мимики и жестов в оценке окружающими уровня воспитанности человека.
Заголовочный компонент художественного текста как ключ к пониманию авторского замысла, который открывается читателю при знакомстве с текстом целого произведения. Семантические ряды, раскрывающие смысл заглавия произведения "Снег", идею произведения.
Характеристика взаимодействия синтаксических процессов интеграции и дезинтеграции, выявление доминирующего в текстовом фрагменте. Анализ факторов появления того или иного синтаксического процесса в художественном тексте, установление их функции.
Интонация как основное средство различения синтаксического типа и действительного смысла высказывания. Определение и классификация фонетических стилей. Образность, острота и яркость изложения - характерные особенности публицистических выступлений.
