Особливості формування та функціонування в сучасній англійській мові дериватів, утворених на базі антропонімів. Визначення основних функцій дериватів основ-антропонімів у сучасній англійській мові. Способи формування похідних лексем на базі антропонімів.

Онтологічні тенденції й мотиваційне підґрунтя формування антропонімів-номінацій героя та антигероя в американському кінодискурсі. Класифікація антропонімів за когнітивним статусом мотиватора, його раціональністю/ірраціональністю та прецедентністю.

Визначення етнічного складу та міграції населення за допомогою антропоніміки. Формування системи імен української мови. Дослідження імен грецького, латинського і староєврейського походження в українській мові. Аналіз походження найпоширеніших імен.

Словотвірно-структурний аналіз імен та прізвищ переселенців з Польщі на територію Тернопільської області. Особливості онімної та апелятивної лексики, що відображена в основах досліджуваних прізвищ. Роль різних класів цієї лексики в утворенні імен.

Структурно-семантичні і функційні особливості літературно-художніх антропонімів роману "Еґоїст" Марини Гримич. Зв'язок з реальними постатями в українській історії як логічна основа формування прецедентних номінацій. Вектор декодування авторського задуму.

Аналіз творення індивідуально-авторських антропонімів, функціонування оказіонального і прецедентного ономастиконів у творах А. Вознесенського та Є. Євтушенка. Визначення функціонально-семантичних характеристик прецедентних імен у текстах авторів.

Особливості наративної функції власних імен у художньому тексті. Модель подвійної комунікації в художній літературі В. Шмідта. Зв'язки між обома наративними планами, аналіз прецедентних імен, залучених автором на основі роману А. Мердок "Дитя слова".

Аналіз антропонімічної метафори у сучасному газетно-публіцистичному дискурсі як ефективного засобу тексто- і смислопобудови, що виконує зображальну, експресивну, комунікативну функції у публіцистичних текстах. Види іспанської антропонімічної метафори.

Сучасні антропонімічні симпатії мешканців Одеської області. Картина реального ім’явжитку протягом XX ст. із сучасним ставленням до найменувань. Соціальна вагомість ролі сучасних уподобань українців у збагаченні національного антропонімічного фонду.

Розглядається відтворення антропонімів в онімному просторі, визначаються особливості функціонування та окреслено роль антропонімів. Визначається значення антропонімічної системи в побудові художнього цілого. Вивчена українська літературна ономастика.

Опис та особливості статистичної організації іменника, характеристика онімної й апелятивної лексики, яка відображена в основах прізвищевих назв. Індекс власних особових чоловічих імен та алфавітний покажчик прізвищевих назв простолюдинів і шляхти.

Аналіз антропонімії греків Північного Надазов’я (структурно-семантична характеристика, етимологія, етіологія) у її відношеннях з українською і російською антропоніміями. Сучасні прізвища, родові й індивідуальні прізвиська греків-румеїв і греків-урумів.

Мовознавчий аналіз онімної й апелятивної лексики, відображеної в основах опільських прізвищ, періоду XVIII-XX ст. Розгляд семантичних і словотвірних особливостей лексики у творенні наслідуваних сімейних найменувань, що додається до особового імені.

Дослідження лексико-семантичних особливостей та словотвірної будови сучасних прізвищ Опілля та опільських прізвищевих назв кінця XVIII - першої половини XIX століть. Порівняння моделей прізвищ Опілля з моделями прізвищ Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини.

Аналіз способів та засобів ідентифікації особи у ХІХ ст. Семантика твірних основ прізвищевих назв. Продуктивність антропонімів кожної лексико-семантичної групи. Кількісний склад іменувань осіб. Інверсійний словник сучасних прізвищ північної Тернопільщини.

Особливості класифікації антропонімійного матеріалу в українській мові за структурними показниками, визначення характерні формули для історіографічного жанру. Значення функціонального навантаження антропонімів у цілому та кожного з компонентів формули.

Функціонально-стилістичний та лінгвофілософський аналіз літературно-художньої офіційної й неофіційної антропонімії в українській прозі. Розгляд офіційних та неофіційних антропонімів, що функціонують у класичній і сучасній українській прозовій творчості.

Структурные, формальные и функциональные особенности англоязычного чата. Описание чат-общения как реализации фатической функции в языке; определение специфики его антропоцентра. Значение фантомности участников для речевого продукта в чат-коммуникации.

Определение специфических языковых особенностей выражения пространства, связанных с антропоцентричным восприятием окружающей действительности. Национально-культурная специфика механизмов и средств репрезентации в системах неблизкородственных языков.

Описание феномена антропоцентризма, рассматриваемого сквозь призму языков и культур. На примере английского языка и культуры рассматривается феномен "рrivacy" и коррелирующие с ним явления, выступая как свидетельство англосаксонского этноцентризма.

Развитие антропоориентированных исследований в современной лингвистике. Соотношение тем и образов фразеологических единиц. Анализ характера семантики английских фразеологизмов. Языковой феномен национально-культурного наследия в творчестве Дж. Лакоффа.

Рассмотрение взаимосвязи когнитивного и антропоцентрического подхода к изучению метафорического потенциала фразовых глаголов английского языка. Влияние метафоризации фразовых глаголов на создание носителями английского языка национальной картины мира.

Характеристика поглядів вченого-енциклопедиста Івана Огієнка на українську літературну мову та її історію. Аналіз значення рідної мови у формуванні особистості, нації, культури, держави. Дослідження антропоцентричного підходу до вивчення мовних явищ.

Дослідження вагомості антропоцентричного принципу в аналізі ендофазних форм мовомислення в англомовному художньому прозовому тексті. Антропоцентрична триєдність "автор - персонаж - читач", яка є обов’язковою ланкою в аналізі внутрішніх форм мовомислення.

Комплексне дослідження принципу антропоцентризму як одного з основних методологічних принципів сучасного перекладознавства. Роль перекладача як транслятора наукових знань. Співвідношення суб'єктивного та об'єктивного в перекладі наукових текстів.

Вероятные пользовательские запросы и микроструктура словаря. Толкование значения как обязательная лексикографическая зона в двуязычном словаре неологизмов. Лексикографические эквиваленты к неологизмам, безэквивалентность в лексикографическом аспекте.

Выявление особенностей антропоморфной парадигмы транспонирования качеств человека на окружающий мир, включая перенос свойств человека на объекты и явления окружающей среды, связанные с выходом в язык результатов концептуализации и категоризации.

Основные направления антропоцентрической парадигмы лингвистики ХХ века: языковая картина мира; коммуникативная и внутрисубъектная лингвистика; когнитивная организация человека. Язык как фактор формирования культурных кодов. Теория носителя языка.

Исследование вопроса о метадисциплинарной теории "среднего уровня", как синтеза семиотического, социокультурного и когнитивного на базе лингвокультурологии. Анализ преимуществ комплексной разработки частной модели синтетической языковой личности.

Рассмотрение оригинальной конфигурации "метадисциплинарного" знания, возникшей на основе оригинальных теорий. Антропоцентрическая парадигма, когнитивно-дискурсивный подход и "поэтики субъекта" в инновационных концепциях синтетической языковой личности.