История развития латинского языка, его основные этапы. Возникновение Рима, переплетение его истории с историей Греции. Проникновение латинской лексики во многие европейские языки. Использование латинского языка в науке. Система метрического стихосложения.

Выявление взаимосвязи структурных и когнитивных аспектов публицистического кинотекста. Особенности реализации принципа полифонической наррации, нарративных стратегий Л. Троцкого. Характеристика автора и персонажей как недиегетических нарраторов.

Теоретичні проблеми мовленнєвих актів: дефініції, класифікації, їх залежність від мови, культури. Специфічні проблеми перформативності МА у законодавчому дискурсі (юридичні наслідки, прескриптивність тощо) на прикладі французької легальної дефініції.

Несколько эпизодов из "Истории Испании" (Estoria Де Espana) Альфонсо Мудрого (1252—1284), в которых повествуется об основании ряда испанских городов (Севилья, Ла-Корунья, Кадис). Особенности повествовательной техники, обработки материала Альфонсо Мудрого.

Берёза - одно из наиболее почитаемых у славян деревьев. Рассмотрено слово береза в общерусской и региональной культуре и описаны названия микротопонимов, производных от слова береза в Воронежской области. Отражение картины мира жителей данного региона.

Сравнение представления лексемы "Бог" в "Большом словаре церковнославянского языка Нового времени" с "Полным церковнославянским словарем" Дьяченко и "Словарем церковнославянского и русского языка". Сходства и различия в лексикографической трактовке.

Висвітлено використання лексеми "війна" як невід’ємної частини суспільно-політичного та наукового дискурсу в різних лексико-семантичних виявах у мові публіцистики. Визначено, що війна буває інформаційною, економічною, торгівельною, побутового характеру.

Аналіз лексикографічних джерел, наукових розвідок і визначенню лексичного значення лексеми "волонтер", що набула певних трансформацій в українській лінгвоментальності. Аналіз словникових дефініцій, що узагальнено в семантичному полі лексеми "волонтер".

Исследование лексемы "душа" как языковой единицы с сакральной семантикой, значимой для понимания русского национального характера в языковой картине мира. Описание положительных нравственных качеств души в составе ФЕ с помощью прилагательных, глаголов.

Анализ понятия картины мира, как объекта научного изучения. Ознакомление с национальной спецификой лексемы "лес", как способом русского мировидения и миропонимания. Рассмотрение результатов семантического анализа лексемы "лес" в диахроническом аспекте.

У поліських говірках лексема "пиріг" охоплює семеми на позначення пирога, вареника, достатку, обрядового хліба. На Поліссі лексемі "пиріг" притаманна специфіка й водночас лінгвокультурна спільність у межах загальноукраїнського мовного континууму.

Лексико-семантические варианты лексемы "разум" в славянском переводе Корпуса Ареопагитик, выполненном во второй половине XIV в. на Афоне двуязычным сербским монахом. Фрагменты семантического поля "интеллектуальная деятельность". Предисловие к переводу.

Проведение исследования художественного образа реки, вербально воплощенного в лексеме. Определение круга ассоциаций, связанных с выражениями, наиболее часто встречающимися в языковой картине мира и, как следствие, в мире художественного произведения.

Історія становлення терміноназви ірмос протягом усіх етапів функціонування української мови. Характеристика похідного утворення - ірмолой (ірмологіон). Дослідження основних лексикографічних джерел, що охоплюють XI-XXI ст., а також церковних пам’яток.

Корова как животное, связанное с миром предков, и оказывающее помощь нуждающимся в ней. Развитие символического значения коровы как символа неуклюжести, неловкости, неповоротливости. Употребление лексемы корова в творчестве русского педагога К. Ушинского.

Анализ различных значений слова красота в лексикографических источниках и в романе Ф.М. Достоевского "Идиот". Вывод о неиспользовании в тексте романа полисеманта красота при номинации предметов, при описании природы, а также при выражении восхищения.

Дослідження функціонування лексеми "очі" в різних мовних феноменах художнього дискурсу О. Кобилянської. Особливість виявлення лексеми в невербальній комунікації, оскільки реалізує ідею погляду. Аналіз змалювання зовнішньої та внутрішньої краси персонажа.

функціонування семантичного поля лексеми "пиріг" у поліському та загальноукраїнському контекстах. У традиціях хлібопечення на Поліссі проявилася стійкість архаїчних елементів, які в багатьох моментах виявляють синкретизм первісних і християнських уявлень.

Лексичне значення діалектів. Структура семантичного поля лексеми пиріг. Опис функціонування семантичного поля лексеми пиріг у поліських говірках на тлі загальноукраїнського контексту. Вплив етнологічних факторів на формування семантики лексеми.

Встановлення контекстуального та граматичного значень лексем some і any, їх граматичних характеристик, формулювання гіпотези щодо категорії детермінації. Характер категорії означеності-неозначеності та лексико-граматичні особливості лексем some і any.

Розгляд доцільності використання лексики з негативною оцінкою в українських засобах масової інформації. Аналіз використання багатозначності слів, зокрема економічної тематики, та термінів із різних галузей у переносному значенні у мові газетної періодики.

Дослідження семантичних і словотвірних особливостей українських економічних неотермінів в медійному дискурсі. Об’єднання іменників з першою частиною крипто- у дві групи. Виділення неолексем, що слугують дериваційною базою для творення інших номінацій.

Исследование ядра концепта "консерватизм" в английском и русском языках. Содержания концепта "консерватизм", определение специфики его языкового выражения при помощи метода словарных дефиниций. Выявление репрезентирующих данный концепт слов-синонимов.

Анализ особенностей использования лексем мискозуб и мискозоб в современных русском и украинском языках. Определение их связм с ихтионимами мескозуб, мескозоб, мискозоп, мескозоп и мескосоп, а также с ихтионимами мускозоб, мескан и некоторыми другими.

Современный лингвистический аксиологический анализ. Этносемиометрия как один из возможных способов его реализации. Принципы и контексты использования этносемиометрии. Аксиологический анализ лексем identite / идентичность во французском и русском языках.

Особенности употребления фразеологических единиц, обозначающих голод, жажду, сытость, аппетит, в рамках структурно-семантического подхода в английском и украинском языках. Лингвокультурологическая характеристика исследуемых фразеологических единиц.

Информация об основных понятиях когнитивной картины мира и способах ее изучения. Классификация звуков в рамках лексико-семантического аспекта. Изучение лексических единиц звука в связи с их особой ролью в тексте, влиянием на человека и его мироощущение.

Описываются образные лексемы древнерусского языка, имеющие символическую внутреннюю форму. Общее понятие внутренней формы слова. Подчеркивается, что символический характер внутренней формы образной лексемы отражает специфику мифологического мышления.

Причастие как периферийный показатель временной отнесенности. Лексические способы репрезентации темпоральности в русском и турецком языках. Семантический потенциал выделенных форм. Основные векторы: хронометричность, интенсивность и дискретность.

Исследование лексем, использованных И.А. Буниным в описании одежды героев, в рассказах цикла "Тёмные аллеи". Характер и объём действий лексем-маркеров, обозначающих динамику судеб художественных образов, их переживания и построение сюжета произведения.