Обґрунтування необхідності навчання студентів спеціальності "Право" складанню монологів в жанрі повідомлення-презентації різних функціональних типів та оволодінню їхніми лінгвальними та екстралінгвальними особливостями. Категорії монологічного мовлення.

Мовна та гносеологічна вербалізація привабливості в художній літературі. Визначення пріоритетів у становленні привабливості героїнь британських романів Дж. Остен і Х. Філдінг. Зіставлення іміджів вибраних героїнь жіночих романів із ознаками привабливості.

Висвітлюються лінгвальні характеристики англомовного фанфікшен. У роботі викладено історію, основні форми та сучасні тенденції вивчення фанфікшен як жанру мережевої літератури. Визначення місця та статусу фанфікшн у сучасному мовленнєвому процесі.

Мова інтернету - явище складне і не однозначне, яке не зводиться лише до розуміння сленгу молодіжних чатів і форумів. Досліджується специфіка використання інтернет-сленгу і особливості формальної мови при зверненні до офіційних інтернет-ресурсів.

Актуальність статті зумовлена потребою визначення специфіки лінгвістичної бази даних політичних неологізмів української мови. Мета дослідження – опрацювати архітектоніку та визначити функційне призначення лінгвістичної бази даних політичних неологізмів.

Результати новітніх досліджень релятивістського спрямування в контексті окресленого питання про проблематичність перекладу. Типологія мовнозалежних концептуальних розбіжностей. Розгляд етимологічних асоціацій зі специфічною концептуальною метафорою.

Характеристика та аналіз основних напрямів феміністської лінгвістики: виявлення мовного сексизму, а також досліджень особливостей комунікації в одностатевих та змішаних групах. Ознайомлення з особливостями гендерних досліджень в зарубіжній лінгвістиці.

Аналіз наукової спадщини М. Рильського та висвітлення його практичної діяльності. Дослідження теоретичної і практичної діяльності письменника в галузі мовознавства – культури української мови, лінгвостилістики, історії літературної мови, лексикографії.

Дослідження проблем української мови та мовознавства. Характеристика публіцистичної та епістолярної спадщини М. Рильського. Висвітлення стилістичних засобів сучасної літературної мови. Поліпшення лексикографічної техніки та перекладацької майстерності.

Визначення лінгвістичної експертизи та її специфіки щодо текстів різних типів і жанрів політичного змісту. Аналіз групи матеріалів, що подаються для лінгвістичної експертизи політичних текстів, та характеристика специфіки наявної в них інформації.

Огляд основних типів лінгвістичних експертиз, які використовують як юридичний інструмент у судочинстві. Лінгвістична діагностика комунікативного наміру заклику й пропаганди. Лінгвістичні експертизи у справах про посягання на мир, національну безпеку.

Аналіз основні підходів до розуміння понять "когнітивна", "мовна", "лінгвістична категоризація". Специфікація дослідницьких цілей та верифікація результатів лінгвістичних досліджень за рахунок розмежування когнітивної та лінгвістичної категоризації.

Дослідження змісту питання про зміну наукових парадигм і стратегій аналізу, формування нових дослідницьких сфер у модерному часі. Ознайомлення з покликанням на перше в названій сфері видання - "Лінгвістична іміджелогія: словник термінів і понять".

Запропонування головної моделі практичного застосування лінгвістичної інтерпретації юридичних термінів у вирішенні завдань семантико-текстуальної експертизи мовлення. Характеристика основних етапів семантико-текстуального дослідження спірних текстів.

Механізми і принципи когнітивно-комунікативного моделювання й вербалізації різних типів знань в англомовному дискурсі програмного забезпечення. Основні комунікативні стратегії і тактики, що реалізуються в процесі вербальної комунікації з комп’ютером.

Теоретична і соціологічна основа поглядів Ф. де Соссюра. Творчий доробок лінгвіста. Мовознавча концепція як цілісна система поглядів Ф. де Соссюра на мовотворення та науку про неї, еволюційні фази розвитку. Зміст праці "Курс загальної лінгвістики".

Вивчення явища лінгвістичної творчості. Погляд на мовотворчість як підґрунтя для оказіонального словотворення. Групи оказіоналізмів, створені користувачами. Компоненти, завдяки яким відбувається реалізація оцінності, емоційності чи експресії в мовленні.

Визначення логіко-філософського підґрунтя вивчення лінгвістичної категорії модальності. Комплексне вивчення специфіки формально зорієнтованого погляду на модальність. Здатність та потреба людини надавати своїм висловленням різне "модальне аранжування".

Реклама як об'єкт лінгвістичних досліджень. Структурно-семантичні особливості російськомовного слогана, його структура. Слоган як автономний різновид рекламного тексту, нерозривно пов'язаний певними значеннєвими і структурними відносинами з брендом.

Дослідження кольоропозначення латинської мови, особливості структурної організації лексико-семантичного поля кольору в латинській мові. Аналіз кількісних параметрів латинських колоративів і лексичного матеріалу за морфологічною та семантичною ознаками.

Характеристика лексики на позначення кольору в латинській мові. Систематизація лексико-семантичного поля кольору в латинській мові. Аналіз кількісних параметрів латинських колоративів, а також лексичного матеріалу за морфологічною та семантичною ознаками.

Обґрунтування значення англійської мови для формування майбутніх фахівців авіаційної галузі. Характеристика документів, якими визначено необхідність її вивчення різними спеціалістами цієї галузі. Аналіз змісту англійської мови за професійним спрямуванням.

Аналіз поглядів П.О. Бузука щодо методології дослідження мовної історії. Аналіз проблеми походження слов’янських мов у концепції П.О. Бузука. Дослідження особливостей інтерпретації історії фонетичних і морфологічних явищ у лінгвістичній концепції вченого.

Визначено особливості німецького та українського екодискурсу у сфері маркетингу. Встановлено, що відмінності використання мовних засобів можуть спричинити часткову або повну втрату прагматичного потенціалу при відтворенні рекламного повідомлення.

Основні напрями вивчення української лінгвістичної термінології. Розподіл праць за тематикою й методами, а саме специфікою вивчення фонетичної, граматичної, морфологічної, синтаксичної термінолексики дають змогу зрозуміти процеси розвитку термінознавства.

Характеристика напрямів вивчення української лінгвістичної термінології. Розподіл праць за тематикою й методами, специфіка вивчення фонетичної, граматичної, морфологічної, синтаксичної термінолексики. Процеси розвитку українського термінознавства.

Розгляд прикладу комплексного вивчення терміносистеми англійської фонетики. Проблема наукового підходу до вивчення лінгвістичної термінології, встановлення ключових критеріїв відбору матеріалу для термінологічних досліджень та вибір методів дослідження.

Визначення лінгвістичні особливості англомовної комп’ютерної лексики, особливості опорних текстів для читання і говоріння. Аналіз основних засобів відтворення комп’ютерних термінологічних одиниць. Комп’ютерний лексикон сучасної англійської мови.

Сутність когезії як домінантної категоріальної характеристики тексту. Повторення як лексичний і семантичний засіб забезпечення когезії в тексті. Принципи, що сполучають елементи поверхні тексту в організоване ціле. Розмежування зв'язності й цілісності.

Розгляд системного підходу та методичних засад розробки, внесення змін і доповнень до рубрикатора наукової бібліотеки. Авторська розробка розділів Рубрикатора Національної бібліотеки України імені Вернадського "Інформаційна та обчислювальна техніка".