Мовознавство – наука про мову, її природа й функції, внутрішня структура, закономірності існування та розвитку. Історія виникнення її як самостійної дисцилини. Об’єкт і предмет та основні етапи дослідження лінгвістики. Основні завдання мовознавства.

Мова і мовлення як об’єкт і предмет вивчення. Основні проблеми загального мовознавства, місце мовознавства в системі наук. Основні функції мови та порівняльно-історичний метод вивчення мов. Науково-матеріалістична та ненаукові теорії походження мови.

Загальна характеристика історії становлення, функціонування й розвитку української мови. Розгляд важливих періодів у творчій біографії професора Ю. Шевельова, що стосується його наукової діяльності в Українському вільному університеті в Мюнхені.

Аналіз мовознавчого доробку вітчизняного лінгвіста Юрія Шевельова, його наукової діяльності, присвяченої дослідженню синхронічних і діахронічних аспектів української мови. Дослідження вченим питань сучасної української літературної мови та діалектів.

Визначення мовознавчих аспектів творчості Г. Хоткевича, особливостей індивідуального стилю письменника. Питання біографії поета, дослідження мистецької спадщини, вивчення майстерності та стилю, фонетичних, морфологічних, лексичних рис творів письменника.

Аналіз творчої діяльності видатного українського мовознавця, професора І. Огієнка. Наукові пріоритети вченого в дослідженні української мови. Важливість ідей науковця у становленні української лінгвістичної науки, аналіз його лінгвістичного доробку.

Аналіз концептуальних положень мовознавчої спадщини Івана Огієнка про порядок слів у реченні у співвідношенні із синтаксичними поняттями: речення, члени речення, інтонація. Здійснення дослідження у світлі формально-граматичної та комунікативної парадигм.

Біографія Юрія Шевельова. Мовознавчі погляди вченого. Дослідження ним проблематики раннього групування східнослов’янських діалектів, фонологічної еволюції праслов’янської мови; впливу галицького мововжитку на формування української літературної мови.

Особливості системи полярності та вираження заперечення. Дослідження прикладів використання множинного заперечення у різних індоєвропейських мовах. Основні типи множинного заперечення в англійській мові. Залежне та незалежне множинне заперечення.

Окреслення специфіки синтаксичної організації наукового стилю викладу І. Огієнка. Розгляд синтаксичних структур, що відзначаються емоційно-експресивним потенціалом. Визначення особливостей функціонування цих одиниць, їх функцій в текстах наукового стилю.

Систематизування досвід мово- і літературознавства в дослідженні явищ українського бароко у контексті загальнослов'янського. Найхарактерніші барокові засоби художнього відтворення дійсності. Семантичний аналіз тропів та синтаксичні стилістичні фігури.

Характеристика лінгвальної природи тропів і стилістичних фігур, їх семантика і структура, особливості стилістичного використання у барокових текстах україномовної поезії кінця XVI ст. Проблеми й можливі перспективи сучасних лінгвостилістичних напрямів.

Історичні умови формування поетичного стилю "неокласиків", основа їх світобачення та індивідуальність його мововираження. Лексичні, фразеологічні, словотвірні та синтаксичні ресурси художньої мови та їх вплив на структурно-семантичну організацію текстів.

Роль національної та світової мовно-мистецької культури у формуванні образного мислення поетів-"неокласиків". Лексичне багатство та семантичні особливості художнього мовлення. Функції, семантико-стилістичні та структурні особливості мовних засобів.

Оцінка мовотворчого потенціалу українського народу. Аналіз коментаріїв українців до "вірусних" відеороликів Російської Федерації. Використання неолексем, символів і фразеологізмів для виділення антонімічної опозиції "свій"-"чужий" у соціальних мережах.

Мовчання як засіб вербальної комунікації. Визначення його місця в структурі технологій переговорного процесу. Аналіз наукових поглядів на переговори як феномен соціальних комунікації та співставлення змісту понять мови, мовлення, мовленнєвого акту.

Дослідження метафоричного функціонування способових та часових форм дієслова, здійснене на матеріалі української мови у комунікативно-прагматичному аспекті. Аналіз функціонування транспозиційних форм часу і способу дієслова. Сутність транспозиції.

Завдання дослідження - аналіз сутності феномена гри у світлі модальної методології Д. Зільбермана. Представлено феномен гри крізь призму деонтичного, аподиктичного та гіпотетичного рівнів модальної методології Д. Зільбермана, сутність аподиктичного рівня.

Дослідження феномену модальності на прикладі німецьких текстів, в яких відображено специфіку національних характерів і ціннісних орієнтирів етносу. Вербальний арсенал модальних засобів емпіричного матеріалу в текстах німецьких слоганів та сентенцій.

Аналіз внутрішньої та зовнішньої модальності в текстах німецьких слоганів та сентенцій. Стійкі словосполучення з граматичною спрямованістю, модальні слова та частини мови, які виконують модальну функцію. Розгляд імперативу як внутрішньої модальності.

Дослідження звертання в мовленнєвому акті мовця. З'ясування кількісного показника і якісної різноманітності модально-емоційного оцінного компонента у вокативних конструкціях. Вираження особистісних суб'єктивно-модальних відносин при комунікації.

Комплексне вивчення поняття лексико-граматичного поля модальності німецької мови. Мовна категорія, яка формує і визначає смислову єдність усіх одиниць мовленнєвої комунікації і водночас диференціює різні їхні типи. відносини між предметами і явищами.

Поняття та закономірності функціонування ділового дискурсу у сучасній лінгвістиці, його стильові характеристики. Особливості та головні принципи передачі значення модальності в текстах. Вивчення та оцінка значення модального дієслова should (ought to).

Модальність як функціонально-семантична категорія. Засоби вираження модальності при перекладі текстів з англійської мови на українську. Вивчення поняття "функціональний стиль" та особливостей визначення і перекладу функціонально-стильових типів текстів.

Функціонування модальних дієслів як граматичного засобу формування припущення у публіцистичному дискурсі. Аналіз комунікативних типів речень, в яких вживаються модальні дієслова. Часова співвіднесеність припущення до теперішнього, минулого чи майбутнього.

Дослідження взаємодії вербальних і невербальних засобів вираження модальності в міжкультурній комунікації в аспекті перекладу. Ефективність міжкультурної комунікації. Ставлення мовця до висловлювання або дійсності. Тактика передачі релевантної інформації.

Закономірності вживання модальних слів персонажем залежно від його психотипу в прозі англійського модернізму. Функціональні особливості модальних слів у світлі теорії можливих світів. Систематизація досліджуваних слів за семантичними особливостями.

Вивчення модальних часток у контексті прагматичного підходу та надання методичних рекомендацій щодо вивчення їх іноземними студентами. Пропозиції щодо вивчення модальних партикул на заняттях з української мови як іноземної в контексті певного висловлення.

Дослідження функцій модальних часток в українській, німецькій, угорській мовах з позицій теорії релевантності. Реалізація функції посилення релевантності висловлювання у досліджуваних мовах завдяки здатності часток створювати контекстуальний ефект.

Дослідження особливостей функцій модальних часток в українській, німецькій, угорській мовах з позицій теорії релевантності. Виявлення потреби вивчення функціональної специфіки модальних часток з урахуванням їхніх типологічних ознак і відмінностей.