Основные положения лингвосинергетики. Выявление и описание синергийных процессов и явления из широкого спектра синергетических процессов. Обоснование целесообразности исследования религиозного дискурса сквозь призму богословской концепции синергизма.

Исследование художественного текста как совокупности художественных концептов. Определение особенностей хронем как номинантов художественного концепта "время", специфики синергии маркеров времени, духовно-культурных символов военного быта Великобритании.

Рассмотрение архитектоники художественного текста как проекции индивидуально-авторской модели мира. Исследование явления текстовой поляризации. Изложение авторской классификации типов контекстной поляризации. Два типа контекстной поляризации текста.

Розгляд вербалізації синестетичного світосприйняття в сучасному медійному тексті мистецької тематики в Інтернет-виданнях як одного із засобів реалізації функції впливу на реципієнта. Виокремлення прикладів використання синестезем у медійних текстах.

У результаті вивчення синестезії на матеріалі українського прозового тексту виявлено, що вагову ознаку часто вживають для характеристики явищ інших модальностей. Емотивна лексика виступає, разом з перцептивними модусами, компонентом синестезійних змін.

Теоретические основы метафорической концептуализации в контексте современных представлений о метафоре. Специфика лингвистической синестезии. Определение специфики ольфакторной метафоры среди синестетических метафорических номинаций других модальностей.

Головна особливість функціонування в біологічній термінології української мови спеціальних лексем, утворених внаслідок вторинної номінації на основі психологічних відчуттів. Характеристика основних груп метонімічних синестетичних термінів в біології.

Функціонування лексем, утворених внаслідок вторинної номінації на основі психологічних відчуттів. Біологічні метонімічні синестетичні терміни, де основою семантичного перетворення є смакові властивості, тактильні, нюхові, зорові та слухові відчуття.

Шляхи перекладу синестетичних метафор у романі В. Набокова "Лоліта". Неможливість досягнення повної адекватності відтворення синестетичних метафор, що зумовлено різницею картин світу перекладачів. Питання використання синестезії як експресивного засобу.

Шляхи перекладу синестетичних метафор у романі В. Набокова "Лоліта". Неможливість досягнення повної адекватності відтворення синестетичних метафор, що зумовлено різницею картин світу перекладачів. Аналіз англійськомовного оригіналу та його перекладів.

Визначення ролі синестезії у встановленні дотиковими прикметниками зв'язків з іншими складовими лексичної системи латинської мови. Виявлення груп, за які найчастіше виступають тактильні прикметники внаслідок синестетичної взаємодії їхніх значень.

Вивчення складного речення у формально-граматичному аспекті з погляду синтаксичної деривації. Когнітивний механізм деривації як процес синкретизації реченнєвої форми. Двочленна тричленна, чотиричленна та інші конструкції-поліноми з гілкуванням клауз.

Исследование явления семантического синкретизма на примере функционирования каузативных глаголов немецкого языка, выступающих в качестве актанта-каузатора в позиции подлежащего и актанта-объекта каузации субстантиватов. Сущность каузативов опровержения.

Звернення сучасної лінгвістики до вивчення мови, її взаємозв’язок з іншими знаковими системами. Індивідуально-авторський спосіб комічного світобачення письменниці Мінді Калін. Процес поєднання мовних, немовних засобів у авторській комічній картині світу.

Сутність поняття синкретизму перформативного дієслова й його вияви у процесі актомовленнєвого функціонування перформативного предикату. Лінгвістична сутність іллокутивного синкретизму та його причини. Сучасні мовознавчі підходи до тлумачення синкретизму.

Характеристика особливостей синкретичних семантико-синтаксичних відношень у структурі складнопідрядних займенниково-співвідносних речень симетричного типу. Аналіз причин, що впливають на формування цих синкретичних відношень, типів синкретичних утворень.

Дослідження синкретизму та темпоральності в мовознавчій літературі. Аналіз процесів взаємоперехідності та кореляції одиниць в українській мові. Особливості складання асинкретичних складнопідрядних речень займенниково-співвідносного та кондиційного типу.

Аналіз лінгвокультурних та семантико-стилістичних особливостей опису поняття "гроші" у порівнянні із тлумаченням поняття "знак/знаки" як чинників формування терміносистеми грошових відносин. Аналіз культурного феномену грошей у східнослов’янських етносів.

Особливості накладання значення підрядних речень у межах функціонально-семантичного поля складнопідрядних речень. Семантичний блендінг у рамках складнопідрядного речення. Дослідження синкретичних гіпотаксичних структур різних типів в їх взаємозв'язку.

Визначення обсягів синкретизму в системі частин мови і встановлення типології синкретичних явищ на рівні частин мови з урахуванням формального, семантичного і дериваційного аспектів. Закономірності вияву принципів класифікації частин мови та їх ієрархія.

Встановлення типології синкретичних явищ у внутрішньочастиномовному і міжчастиномовному вимірах. Закономірності принципів класифікації частин мови, ієрархія цих принципів. Оптимальна класифікація та особливості польової структури ядерних частин мови.

З’ясування сутності синкретизму та причин його виникнення. Характеристика особливостей термінологічного апарату у позначенні синкретизму на синтаксичному рівні мови. Аналіз семантико-синтаксичної класифікації об’єктно-локативних синкретичних конструкцій.

Анализ отражения дуальной природы синкретизма в значительном количестве определяющих понятие терминов, содержание которых нуждается в уточнении и более четкой дифференциации. Особенность определения синтаксического синкретизма в сфере синтаксиса.

Варіативність утворювань взаємовідношень та синкретичних зв'язків між елементами складнопідрядних речень з відношеннями причини та наслідку. Функціонально-семантичний потенціал цієї конструкції. Зв'язок між типовими та перехідними синтаксичними одиницями.

Комплексний аналіз синкретичних атрибутивно-обставинних складнопідрядних речень, що репрезентують формально-значеннєвий синкретизм. Структурно-семантичні особливості та різновиди речень. Чинники, що зумовлюють синкретизм, логічність їх кваліфікації.

Дослідження синкретичних моделей складнопідрядних речень з семою "атрибутивність – час" та аналіз утворюваних взаємовідношень перехідного характеру між його компонентами. Причини виникнення та характеристика проміжних ланок між цими мовними моделями.

Проведення комплексного дослідження синкретичних складносурядних речень як репрезентантів внутрішньорангової спільнокатегорійної синхронної перехідності в українській літературній мові. Переосмислення принципів класифікації складносурядних речень.

Характеристика лінгвістичної сутності та причини синкретизму. Визначення обсягу термінів, що використовуються на позначення явищ і процесів. Умови постання додаткових семантичних відтінків у складнопідрядному реченні. Формально-граматичні засоби зв’язку.

Причини та умови постання додаткових семантичних відтінків у складнопідрядних реченнях з підрядними присубстантивно-атрибутивними частинами. Формально-граматичні засоби зв’язку в них. Їх місце і статус у межах структурно–семантичної класифікації.

Досліджено явище препозиціоналізації іменників, у результаті чого в українській літературній мові виникають функціональні омоніми. Зосереджено увагу на фіксації синкретично-потенційних функціональних омонімів, а саме на омопарах іменник/прийменник.