Пасторальна поема як елемент культурної системи Відродження, який започатковував нові літературні конвенції, що вплинули на формування англійської літератури. Композиційно-наративні структури, що визначають метатекстуальний струмінь поем Е. Спенсера.

Дослідження обставин життя Едмунда Спенсера, що вплинули на становлення його поетичної манери. Аналіз ліричного циклу "Аморетті" під кутом зору функціонування у ньому традиційних петрарківських образів, тем і мотивів, історія його створення і публікації.

Дослідження екзистенціалу смерті в новелах Е. По "Маска Червоної Смерті" й "Король Чума". Увага зосереджена на своєрідності домінантного екзистенціалу смерті, який супроводжується такими філософсько-екзистенційними аспектами, як тривога, страх, відчай.

Дослідження екзистенціальної проблеми смерті та безсмертя з позиції культурології. Висвітлення антиутопічних моделей культури у філософських романах О. Гакслі. Використання автором метаантропологічного підходу при розгляді метаграничного буття людини.

Проблема застосування екзистенціалу як терміна у порівняльних дослідженнях. Розгляд особливостей художньої реалізації екзистенціалів туги і страху в українській та німецькій прозі про Другу світову війну (у романі Е.М. Ремарка та у творі І. Багряного).

Інтертекстуальний аналіз твору К. Вілсона "Паразити свідомості", найбільш значущі інтертекстуальні одиниці, що увиразнюють екзистенціалістську дійсність роману. Характеристика уставлених екзистенціалістських засад, присутніх у працях французьких авторів.

Аналіз світоглядних засад В. Симоненка крізь призму філософії екзистенціалізму. Психоаналітична інтерпретація творів. Тематика перших віршів: мотиви самотності та пригніченості в потоці буття. Духовні пошуки поета, розуміння ним сенсу людського існування.

Специфіка структур "буття людини" як центральних категорій екзистенціального мислення в романі "Місто" В. Підмогильного. Форми самотності в романі "Доктор Серафікус" В. Домонтовича. Специфіка екзистенціалу "недуга" в однойменному романі Є. Плужника.

Характеристика філософсько-естетичних пошуків української літератури першої половини та середини ХХ ст., що розвивалися в напрямку екзистенціалістського мислення. Дослідження зв’язку "Сибірських новел" із мотивами екзистенціалістського філософствування.

Дослідження філософської проблематики романістики Багряного у зв’язку з близькістю останньої до ідейно-художніх пошуків європейського екзистенціалізму. Проблема автентичності існування у творі "Маруся Богуславка", розвинення екзистенціалістських поглядів.

Розгляд феміністичної критики, провідні принципи якої дали можливість усвідомити суть деяких феноменів літературного процесу кінця ХХ — початку ХХІ століття. Розвиток теорії фемінізму І. Жерьобкіна. Аналіз екзистенціальної парадиґми людських стосунків.

Базові концепти осмислення людського буття в драмах Л. Українки, пов’язані з ключовими категоріями філософії екзистенціалізму. Характеристика проблем особистісного вибору в драматичних поемах авторки. Трактування екзистенціалу любові в творах письменниці.

Визначення екзистенціальних мотивів у творах української літератури. Дослідження екзистенціальних смислів мотиву смерті й характеристика елементів фантастики на прикладі трьох оповідань зі збірки Юрія Івановича "Фарца", у котрих цей мотив є провідним.

У статті за допомогою імагологічного методу досліджено проблему екзистенційної бездомності чужих етнотипів у межах українського простору в збірці малої прози Василя Махна "Дім у Бейтінґ Голлов". Єврейські, ромські та польські гетерообрази прози.

Компоненти екзистенційної парадигми у прозі письменника та механізми їхньої взаємодії. Специфіка "межової ситуації", закономірності її моделювання у творах різних жанрів (комплекс символів, система мотивів, особливості хронотопу, стратегії оповіді).

Екзистенціалізм як один зі художньо-філософських напрямів чеського літературного процесу повоєнних років. Компоненти екзистенційної парадигми у творах Л. Фукса та А. Лустіга, автобіографічні елементи в характерах персонажів, символічні аспекти ініціації.

Розгляд парадигми екзистенційних станів персонажів "тюремного циклу" прози І. Франка. Дослідження проблематики сенсу існування і абсурдності буття, прагнення свободи, смерті як "повернення екзистенції" у художній спадщині українського письменника.

Символіка творів В. Стуса крізь призму екзистенційного світосприйняття. Комплексний аналіз світоглядних філософських констант творчості митця. Термінологічна визначеність символу в його багатомірності й невичерпності. Значення вищого та сакрального.

Розгляд бориславського циклу творів І. Франка в контексті сучасних літературознавчих методологій, пов’язаних із особливостями екзистенційно-феноменологічної інтерпретації художніх текстів. Художнє відтворення у циклі основних проблем людського існування.

Аналіз одвічних екзистенційних питань людського буття (зокрема любові й смерті) у п’єсах. Розгляд питань функціонування цінностей, повноту світу яких втілено в людському бутті – віри, любові, добра, істини та ін., тобто сакралізованих суспільством понять.

Аналіз проблеми екзистенційної самотності генія, яка стала спільною для українських і російських письменників рубежу ХІХ-ХХ ст. і знайшла своєрідну художньо-філософську інтерпретацію в їх новелістиці. Аналіз проблеми "нового мистецтва" і художника-творця.

Дослідження еволюції проблеми виміру людини у поетичній творчості українсько-американського письменника Ю. Тарнавського. Систематизація й опис найважливіших елементів концептуального поля "людина" в поетичній картині світу, його екзистенційний потенціал.

Дослідження прояву модернізму у літературній творчості українських письменників. Соціокультурні підходи до вивчення екзистенційного виміру в творах Франка, Українки і Винниченко. Огляд відмінностей між вітчизняною й західноєвропейською літературою.

Наявність в творчості І. Франка, Лесі Українки та В. Винниченка яскраво вираженого екзистенційного виміру. Мистецький напрямок модернізму, що сформувався в Європі на межі ХІХ та ХХ ст. Риси українського мистецтва доби модернізму. Художня думка в Україні.

Розгляд концептуальності екзистенційної парадигми в ранніх творах В. Шевчука в контексті естетики літературного шістдесятництва. Відродження традицій, провідних тенденцій, які в нових умовах оформлюються в оригінальні культурологічні та естетичні моделі.

Конструювання ліричного суб’єкта й поетичного віршосвіту філософських творів М. Брацило. Шляхи екзистенційного пошуку ліричної героїні. Закономірності формальної організації досліджуваних віршів, зв’язок цих закономірностей з екзистенцією творчого еґо.

Теоретичні основи порівняльного літературознавства. Аналіз екстралінгвістичних чинників мовного вираження соціальної дійсності. Трансформація екзситенційного дискурсу в художні твори. Окреслення інтенціональної залежності між онтологією та літературою.

Проблеми інтимно-медитативної лірики Т.Г. Шевченка, написаної у період після його повернення із заслання. Принциповий антропоцентризм, притаманний світосприйняттю автора. Внутрішній душевний конфлікт людини (прагнення до свободи і відсутність її).

Розгляд циклу "В казематі" у площині смислової єдності, системоорганізуючим началом якої виступає мотив зради у її екзистенційних вимірах. Художнє осягнення самотності і зради як своєрідної над-ідеї, що висловлює наближення злиття духу і матерії.

Художнє осмислення реалій дійсності та людського буття в оповіданнях В. Тендрякова. Зображення трагічних події та голодомору в Україні в творах В. Журавського. Використання О. Ілічевським екзистенційних засобів в тексті для передчі трагічних обставини.