З’ясування стильової та естетичної специфіки фрагментарної прози кінця ХІХ - початку ХХ ст. на матеріалі окремих прозових творів українських письменників. Українське письменство доби порубіжжя, яке характеризувалося синтетичністю та синкретизмом жанрів.

Самочинність мовно-естетичних знаків культури - ключовий фактор, який зумовлює їх відтворюваність у нових комунікативних ситуаціях. Характеристика особливостей духовно-психологічного портрету українця на основі аналізу лірики та поем Тараса Шевченка.

Розгляд творчості П. Верлена в контексті естетичної програми французького символізму. Представлення поглядів українського літературознавця В. Державина на своєрідність творчого методу П. Верлена. Методологічні стратегії дослідження творчості цього поета.

Проблеми наукової інтерпретації творчості М. Драй-Хмари. Зв'язок з ідейно-стильовою парадигмою неокласиків, естетичне самовизначення поета. Домінантні категорії його художньої системи, природа трагічного та гармонійного. Синкретизм поетичного стилю.

Гармонія та дисгармонія як домінантні категорії естетичної системи Михайла Ореста. Природа образу ліричного героя. Естетичні координати творчості Михайла Ореста: проблема стильового синкретизму. Елементи символізму та імпресіонізму в творчості митця.

Розкриття особливостей літературно-критичного мислення у оцінці естетичного феномену поезії польського письменника Казимежа Тетмаєра. Розгляд творчості К. Тетмаєра в континуумі еволюції польської та західноєвропейської літератури у праці М. Драй-Хмари.

Проблематизування начала виникнення детективного жанру в Європі на прикладі літератури романтизму. Основні характеристики романтичної літератури. Перші зразки детективів в добі раннього романтизму. Соціальний, культурологічний аспекти появи детективу.

Аналіз зв'язку між мистецькими поглядами Г. Штоня та його творчістю. Аналіз п'єс "Канон" та "Адам і Хева" на предмет домінування в них тих чи інших естетичних категорій. Спільні та відмінні риси естетичного наповнення драматургії Г. Штоня кінця ХХ ст.

Дослідження краси як естетичної категорії, без якої не існує жоден митець та мистецький твір. Вивчення краси, як основоположного чинника творчості Т. Шевченка, його натхненням та рушійною силою. Характеристика нових граней естетичного освоєння дійсності.

Аналіз естетичних поглядів Шеймаса Гіні, що відобразилися його творчості. Три етапи становлення поета, які він виділяє у есе про американську поетесу Сильвію Плат Гіні. Розмірковування Шеймаса Гіні про поезію та її творців, його трактування вірша.

Аналіз літературної спадщини українського етнографа, фольклориста, мовознавця, прозаїка, громадського діяча Матвія Номиса в контексті розвитку вітчизняного літературного процесу. Зміст і тематика найвідоміших творів автора, оцінка їх ролі та значення.

Естетичні, концептуально-стильові функції картин сновидінь у творах українських письменників. Класифікація сновидіння за характером впливу на внутрішній світ героїв, формальними ознаками. Проблема функціонування картин сну в системі художнього твору.

Дослідження історії появи і теоретичного розвитку поняття "ліричний герой". Визначення місця і естетичних функцій ліричного суб'єкта і ліричного персонажа в суб'єктній структурі поетичного цілого на матеріалі української поезії початку ХХ століття.

Історія появи і теоретичний розвиток поняття "ліричний герой". Визначення місця і функцій ліричного суб’єкта і ліричного персонажа в суб’єктній структурі поетичного цілого на матеріалі української поезії Х. Алчевської, М. Вороного та М. Семенка.

Дослідження історичних етапів формування категорії "символ". Виявлення ролі та місця естетичної функції символу у творах письменників кінця 80-х – початку 90-х років. Характеристика філософсько-естетичних витоків символів у прозі Павла Загребельного.

Виявлення аналогій та протилежностей між ваґнерівською теорією "синкретичного художнього твору" і брехтівською теорією "епічного театру". Вивчення брехтівської рецепції та "повторного використання" ваґнерівської романтичної опери "Летючий голландець".

Дослідження пасторалезнавчого дискурсу в західноєвропейській літературі від античної і до ренесансної ХХ ст. Виділення та класифікація ключових характеристик пасторального жанру. Художні здобутки й естетичні відкриття в історії становлення пасторалі.

Аналіз світоглядних констант Пантелеймона Куліша, відбитих в епістолярії. Етичні максими і моральні принципи автора. Оцінка ставлення М. Гоголя до праці, народу, культури, мови, історії. Інтелектуальна рефлексія П. Куліша в епістолярних текстах.

Розгляд етичних і моральних принципів П. Куліша як єдність ідеального, одухотвореного романтизованими уявленнями митця - і реального життя. Аналіз апеляцій літератора з погляду мотивації ним домінантних оцінок подій, обставин і характеристик адресатів.

Характер взаємодії новолатинського віршування в українській поезії. Місце етикетної поезії у системі жанрів української літератури XVI–XVIII ст. Образно-тематичний ареал латиномовної етикетної поезії, художній переклад українською латиномовних віршів.

Дослідження конфліктобудови роману, зітканої з шести агональних кіл. Опис образної системи твору, що сприяє оприлюдненню внутрішнього світу людини в буремні і страшні, криміногенні 1990-ті роки, що далися взнаки як одна зі сторінок історії України.

Етичні орієнтації світогляду Б. Лепкого, спорідненість моральних підстав його творчості з поширеними в західноєвропейському дискурсі минулого і сьогодення ідеями аксіологічного характеру. позиції письменника і мислителя про добро і зло, щастя і нещастя.

Дослідження новели "Гість" Альбера Камю крізь призму постколоніальної критики. Аналіз значення амбівалентності назви твору, її зв’язок із темою оповідання. Релігійні ознаки антропонімів і топонімів. Аналіз особливостей наративної будови новели "Гість".

Етична проблематика - художньо виражена авторська оцінка зображених у літературному творі взаємин між персонажами на тлі моральних норм, прийнятих у суспільстві. Іронія - одна з характерних особливостей прози Івана Франка та Агатангела Кримського.

Морально-етичні та естетичні орієнтири поетичного світу Ірен Роздобудько, аналіз його художніх й стилістичних особливостей. Вивчення основних лейтмотивів та мовленнєвої організації поетичних текстів авторки. Матеріали збірки "Ангели на проводах".

Мовна картина світу М. Коцюбинського. Етнічні й релігійні особливості українців в творах письменника. Історія формування українців як етносу. Вивчення системи обрядів, вірувань, звичаїв і релігійних культів народу у повісті "Тіні забутих предків".

Розглянуто висвітлення в сучасній українській історіографії формування етнографічної збірки музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові в контексті організації етнологічних досліджень у зазначеній інституції. Аналіз проблем фінансування музею.

Головні семантичні поля образів першоелементів буття, що утворюють передконцепт поетичних трансформацій. Склад та структура інтенсіонального поля кожного образу в текстах М. Гумільова та В. Хлєбникова. Особливості мовних засобів об’єктивації образів.

Дослідження мовної об'єктивації етнокультурного коду першоелементів буття в поетичних текстах І. Калинця. Розгляд формалізації образів води, вогню, повітря та землі в суб'єктній та об'єктній позиціях поезії Калинця, встановлення їх етносемантики.

Суть відображення української етнічної культури у творчості Марії Матіос. Раціонально-пізнавальний аспект етнічної ідентифікації усвідомлення себе як члена етнічної спільності з притаманними їй властивостями, які повторюються в людях відповідної групи.