Дослідження поетичного мовлення українського поета В. Свідзинського. Характеристика виразних волинсько-подільських відмінностей мовної системи творів автора. Використання поетом лексичних, семантичних та словотвірних середньо-наддніпрянських діалектизмів.

Інтерпретація глибинних смислів біблійних інтекстів у творах Лесі Українки, переосмислення подій Старозавітної історії. Відображення дуалістичної природи світосприйняття поетеси у збірці "Думи і мрії", дослідження мотивів любові, ненависті та жертви.

Проаналізовано глибинні значення тих ідей у ранній ліриці Л. Українки, які виникли в результаті діалогу авторки з текстом Святого Письма. Зауважено, що антитетичність низки мотивів дає підставу вести мову про дуалістичну природу світосприйняття авторки.

Структурні та функціональні особливості реалізації діалогів конфліктного типу в художньому любовному дискурсі Т. Гарді. Класифікація конфліктних комунікативних взаємодій та їх учасників. Характери персонажів та природа любовних стосунків між ними.

Розгляд жанрової модифікації постколоніального роману, обумовленої певною амбівалентністю сучасного нео-вікторіанського дискурсу у ставленні до імперської спадщини вікторіанської доби. Демонстрація поетапного подолання культурного "англоцентризму".

Аналіз вірша Крістофера Марло "The Passionate Shepherd to His Love" та поезії-відповіді сера Волтера Релі "The Nymph's Reply to the Shepherd". Бінарні опозиції Еросу й Танатосу, сакрального та профанного, маскулінного й фемінінного, наявні у віршах.

Іманентні риси української ранньобарокової поезії як синтезу середньовічної, ренесансної та барокової філософсько-художніх ідей. Особливості конкретного поетичного втілення результатів культурного діалогу між східним та західним культурними ареалами.

Насиченість літературних творів національно-патріотичним пафосом як характерна ознака досліджуваного періоду, яка втілюється не лише в зовнішньо-подієвому розвитку сюжету, але й у мовленні персонажів. Зображення розвитку почуття етнічної ідентичності.

Особливість сучасного публічного мовного спілкування, його діалогозованість, різноманітність видів та жанрів. Життя і творчість Лесі Українки, видатної діячки та поетеси. Драма-феєрія "Лісова пісня" - як шедевр української та світової літератури.

Характер ліричної та ліро-епічної Шевченкової поезії різних стильових напрямків. Головний аналіз літературознавчого тлумачення діалогізму поетичної творчості письменника. Особливості питальних конструкцій та діалогізованих медитацій тексту Шевченка.

Аналіз діалогічного характеру Шевченкової поезії - ліричної, ліро-епічної, поезії різних стильових напрямків. Розгляд структурно-мовних механізмів діалогізації тексту: роль питальних конструкцій, функції звертань, особливості діалогізованих медитацій.

Розгляд основних проблем перекладознавчих праць Г. Кочура та В. Коптілова у зрізі діалогічної теорії М. Бахтіна. Осмислення симбіозу їх концепцій як чинника розвитку української школи перекладу та фундаменту українського перекладознавчого дискурсу.

Соціокультурна інтерпретація трагедії "Прометей Прикутий", яка посідає центральне місце в Прометеївському циклі Есхіла. Перспективне спрямування соціокультурних досліджень, філософських, антропологічних студій. Актуалізація прометеївської драми.

Опис основних засад філософії діалогу на прикладі теорій мислителів-діалогістів (Бубера, Бахтіна, Левінаса). Особливості поетики діалогу рок-твору, його суб’єктної організації. Вплив базових аспектів діалогічності на творчість окремих виконавців.

Аналіз концепції діалогічності ХХ століття. Вплив діалогу на сатиру Д. Свіфта і М. Салтикова-Щедріна. Особливість використання модусів бесіди у творах авторів. Характеристика сатиричної мови, як засобу ведення розмови та парадигми інтерсуб’єктності.

Аналіз роману Маріо Варгаса Льоси "Місто і Пси" на наявність в ньому діалогічного тексту. Дослідження засад творчості Нобелівського лауреата в контексті тенденцій сучасного латиноамериканського та західноєвропейського роману, вивчення рис його методу.

Світоглядна еволюція Конрада під час його перебування в Конго. Дослідження концепту колоніалізму у філософській (екзистенцалістичній) і біографічній (подорожі по Африці) перспективах. Місце образу Джозефа Конрада в романі та його стильові особливості.

Дослідження постколоніального роману М. Ондатже, одного з провідних сучасних письменників Канади. Особливості формування діаспорної ідентичності автора, який є уродженцем Цейлону та громадянином Канади. Принципи гетеротопії Фуко в романі "У шкірі лева".

Типологія детективної прози для дітей, особливості функціонування ознак субкультур дівоцтва і хлоп’яцтва в структурі творів. Фіксація вікових проблем розвитку особистості в соціумі з огляду на досвід попередніх поколінь. Можливі шляхи вирішення труднощів.

Виокремлення дитини серед інших постатей в українській традиції. Відображення в Шевченковій поезії спілкування матері з малюком. Аналіз властивостей дитячої субкультури у повісті “Художник”. Роль педагога та сім’ї у вихованні підростаючого покоління.

Розгляд художніх образів дітей повоєнного села в творчості Г. Тютюнника. Здійснення психологічного аналізу персонажів оповідань "Перед грозою", "Смерть кавалера" та "Дивак", опис процесу формування особистості у важких життєвих обставинах повоєнного часу.

Епістолярна спадщина В.М. Перетца, що відклалась у фондах Інституту рукопису та Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Внесок В.М. Перетца в організацію та розвиток досліджень з історії української літератури.

Досліджено історичні, соціально-політичні та культурні чинники діяльності бібліотечних об’єднань. Вивчено структуру даних організацій, зміст, сутність і форми їхньої роботи. Проаналізовано значення бібліотечних об’єднань для розвитку бібліотечної справи.

Слов'яномовні розділи Вікіпедії. Статистика переглядів статей про Тараса Шевченка. Наявні знання про Т. Шевченка у сегментах Вікіпедії слов'янськими мовами, їх головний зміст, організація, історія появи та розвиток. Оцінка запитуваності статей Вікіпедії.

Засади діяльності Спілки християнських письменників як громадської творчої організації, що є прикладом втілення толерантності у сучасному суспільстві. Творча робота спілки, яка базується на засадах синергії гуманістичних, етичних та естетичних констант.

Історія створення асоціації панфутуристів як літературної організації, що утворилась у 1921 р. в Києві на базі літературної групи "Фламінго". Основні представники "празької школи": Ю. Дараган, Є. Маланюк, О. Ольжич. Роль мистецького українського руху.

Аналіз публікацій еміграційних видань Д. Антоновича, І. Мірчука, М. Семчишина, С. Чорнія, В. Яніва, присвячених діяльності театру корифеїв. Вивчення мистецького явища як чинника піднесення національної самосвідомості колонізованого українського народу.

Огляд творчості українських поетів, зокрема, їх перекладацької діяльності: типи й критерії точності перекладу; ступені наближення до оригіналу; посередництво; відмінності у перекладах; твори І. Франка, П. Грабовського, М. Рильського, П. Куліша, П. Тичини.

Биографические сведения из жизни Д. Лихачева, публикация первой научной работы. Перечень заслуг литературного деятеля, издание книги "Поэтика древнерусской литературы". Присуждение международных премий за вклад в развитие и распространение культуры.

Життєвий і творчий шлях Д. Бузька. Основа сюжету першої повісті "Лісовий звір" ("Червоний шлях"). Гостропубліцистичні відступи-монологи, сповнені палкого неспокою, спрямовані проти байдужості місцевих бюрократів та горе-господарів в романі "Голяндія".