Використання фольклорних матриць у драматичних творах 30-х років ХХ століття Юрія Яновського. Прояв фольклоризму письменника у апеляції до легендарних сюжетів і образів. Аналіз присутності елементів схеми ініціаційного циклу у творах Ю. Яновського.

Аналіз епічних проявів у п’єсі Б. Шоу "Дім, де розбиваються серця", які виявляються у авторській присутності, образах-символах, дискусійності, параболічності та публіцистичності. Дослідження іронічно-сатиричного зображення дійсності у тексті твору.

Визначення та особливості стильових домінант романістики письменника. Найбільш характерні ознаки епічного мислення У. Самчука в процесі аналізу його творчого надбання. Головні засоби досягнення епічної розлогості у творах та різні часопросторові плани.

Розгляд екзистенційно-філософських ідей, пов’язаних з темою "епоха й людина", в повоєнній прозі І. Багряного. Провідні екзистенційні мотиви творів письменника. Аналіз екзистенційного конфлікту між людиною й тоталітарною системою в період "смерті епохи".

Опис філософсько-екзистенційної ідеї в повоєнній прозі І. Багряного. Використання провідних екзистенційних мотивів для визначення художньо-філософської основи творів письменника. Аналіз екзистенційного конфлікту між людиною та тоталітарного системою.

Тенденції дискурсу екзистенціалізму як літературно-філософського напряму в літературознавстві та критиці періоду ДіПі. Екзистенційні мотиви у прозі й поезії повоєнного періоду. Екзистенціальна парадигми в поетичній і прозовій творчості письменників.

Дослідження особливостей інтерпретації епохи раннього Бароко в наукових працях В. Шевчука та В. Яременка. Порівняльний аналіз періодизацій епохи українського Бароко, запропонованих науковцями, акцент на актуальності проблеми періодизації епохи Бароко.

Хемінгуей та його слава людини-легенди, важливі епізоди біографії письменника. Дитячі роки, їх вплив на духовне становлення, участь у Першій світовій війні. Письменницька кар'єра Хемінгуея, літературні премії і відзнаки, психологічний портрет письменника.

Життєвий шлях та огляд творчості Ернста Теодора Амадейа Гофмана - видатного німецького письменника, композитора, художника, представника романтизму. Особливості світогляду автора. Його літературна спадщина, її роль та значення для світової літератури.

Дуалістичність у творчості Черемшини як складова гуцульського тексту в українській літературі ХХ століття. Вияви Еросу й Танатосу, їх протиставлення і гармонійне переплетення. Специфічність міфологічного світогляду гуцулів та його відображення у прозі.

Місце збірки еротичної поезії Н. Лівицької-Холодної "Вогонь і попіл" у контексті літературного процесу. Висвітлення світу поезії у руслі філософської концепції любові. Поетичне розуміння самотності. Співвідношення модерну і традиції у творчості поетеси.

Взаємодія Еросу й Танатосу у деяких творах Марка Черемшини як автопсихологічне жертвопринесення, самозречення в ім’я любові, внутрішньої самострати особистості. Модель протистояння еротичного й танатичного у новелі письменника "За мачуху молоденьку…"

Проблемно-тематичні пошуки у творчості Василя Барки у світлі чітко детермінованої релігійної філософії письменника. Особливості форми есе та її жанрово-стильові модифікації в доробку митця. Проблеми української еміграційної есеїстики в релігійній прозі.

Історія виникнення жанру есе, його властивості та сутність. Аналіз його видів та галузей використання. Оцінка застосування жанру в ході опанування навчального матеріалу. Витоки есеїстки на українських землях та вплив на неї різних форм існування держави.

Специфіка есеїстичного жанру та його взаємодія з іншими жанрами літератури. Жанрово-стильові, наративні та функціональні риси межових форм письма. Основна роль есеїстичних текстів у формуванні моделей комунікації в українській культурі 1920-их років.

Характеристика чинників есеїстичної циклізації. Аналіз своєрідності есеїстичного циклу у порівнянні з ліричним і прозовим. Дослідження циклу "П’ять книжок" І. Андрусяка і аналіз умовного характеру цього об’єднання, утвореного за принципом нанизування.

Вивчення лужицької культури, літератури, фольклору та міфології у творах французької славістки Марі де Во Фаліпо. Висвітлення неординарних епізодів, пов’язаних із дослідженням французькою славісткою багатовікової історії Будишина, столиці Лужиці.

"Изрядновский" период жизни писателя - переезд в Москву, работа в типографии, первая жена Анна. События мировой войны и увлечение З. Райх и их разрыв. Сложные отношения Есенина с Г. Бениславской. Балерина с мировым именем, не говорящая по-русски Дункан.

Рассмотрение мотивов творчества М. Макатаева и С. Есенина в сопоставительном аспекте: обнаружение параллельных тем, образов и художественных приемов, реминисценции в творчестве казахского поэта. Определение места романтической любви и любви к родине.

Воспоминания современников и исследование современных авторов-биографистов вопроса отношения Есенина к октябрьской революции. Анализ его поэм "Иорданская голубица" и "Русь уходящая". Душевный кризис поэта и его разочарование в результатах революции.

Изучение основных особенностей биографии великого русского поэта С. Есенина. Характеристика Иллюстрации художника В. Гальдяева к стихотворению автора "Пороша". Рассмотрение аспектов обучения Есенина в церковно-учительской школе в городе Спас-Клепики.

Проведено аналіз закордонного листування М.В. Гоголя 1836 року у площині праці письменника над фрагментами мандрівного письма. Наведено приклади художнього перенесення фрагментів мандрівного письма М.В. Гоголя 1836 6року у фрагменти "Мертвих душ".

Діахронний аспект зв'язку між естетичним і етичним у контексті української фольклорної традиції, міжвоєнного літературного процесу та сучасних літературних реалій. Католицька критика, ідея єдності естетичного й етичного як духовно-психологічна система.

Оцінка неоромантизму як оригінального стилю, який, вбираючи поетикальні відкриття стилів модернізму, в основних своїх засадах спирався на класично-романтичні традиції літератури. Естетичні погляди вісниківців, їхні концепції розуміння природи творчості.

Предметом дослідження є проблема міфу в літературі, його інтерпретаційної, структурної та функціональної своєрідності в естетиці раннього українського модернізму. Розгляд міфологізації літератури кінця ХІХ та початку ХХ ст. на трьох рівнях утворення.

Розгляд семантики та конотативних відтінків мовно-естетичної лексеми криниця у поетичній мові В. Голобородька. Уживання синонімічних відповідників на позначення гідрооб’єктів для видобування і споживання води, як образно-поетичних знаків-символів.

Аналіз фільмової обробки життєпису Шевченка (режисер І. Савченко), датованої 1951 роком, що відбиває не лише риси соціалістичного реалізму, але й історіографічні деформації літературознавства, їхні наслідки на рецепцію Шевченка в культурному середовищі.

Вироблення єдиного методологічного підходу до вивчення письменницької критики кінця XIX – початку XX ст. Розробка естетичних критеріїв (жанрового, стильового та ін.) оцінки літературно-критичних явищ й подолання попередніх ідеологічно зумовлених оцінок.

Етнокультурний дискурс у літературі польсько-українського пограниччя ХХ століття. Польська повоєнна проза пограниччя: ідентичність, часопростір, катастрофізм. Розгляд особливостей творчої манери Ярослава Івашкевича. Світогляд і естетичні смаки митця.

Інтермедіальність цього твору, яка супроводжує майже всю творчість письменника: "!у вікна дивиться ніч, без кінця довгі, глибокі, чорні простори". Виділення зорових та слухових образів тексту, що також акцентують увагу на акварельності письма.