Історія творчих взаємин бельгійського поета Е. Вергарна і австрійського поета Р.-М. Рільке. Єднання з Всесвітом, прагнення пізнати "великою напругою духовного життя" явища реальності у творчості Рільке та Вергарна. Настроєвість вергарнівської поезії.

Аналіз виражального потенціалу лексеми серце як репрезентанта емоцій і почуттів в художньому дискурсі Богдана Лепкого. Використання емотивних фразеологізмів із компонентом серце, у яких фразеологізація емоцій і почуттів досягається шляхом персоніфікації.

Розгляд проблеми парадигми людських емоцій у художньому творі жанру оповідання. Сукупність усіх емоцій оповідання Б. Рейман як емотивний простір текстової категорії. Класифікація емоцій на основі частоти поширення феномену, релевантних мовних одиниць.

Дослідження емотивності конвергентних і дивергентних поетичних текстів. Особливості англомовної поезії, в якій вписані емоції, переживані автором. Модифікація образів емоційних вражень, які були пережиті у минулому і відтворені в процесі написання віршів.

Значення образу коханої для героя К. Поліщука. Проблема шлюбу без кохання в оповіданні "Розп’ята душа". Еротизм у творчості Клима Поліщука. Використання ліричності, психологізму, сміливого звернення до раніше табуйованих сфер в українській літературі.

Розкриття інформаційного потенціалу цитат і алюзій у контексті повідомлень Києво-Печерського патерика про емоційний світ. Виявлення походження цитат та алюзій Києво-Печерського патерика із біблійних, агіографічних, повчальних та богослужбових текстів.

Розглянуто особливості використання емотивів позитивної та негативної оцінки у створенні портретного опису жінок у романі Ч. Діккенса. Установлено, які емотиви переважають у зображенні зовнішності жінок у романі "Холодний дім", висвітлено образ героїні.

Іван Петрович Котляревський - основоположник нової української літератури. Травестiйно-бурлескний характер поеми "Енеїда". Пародіювання високої, урочистої тематики. Естетичні функції бурлескного жанру. Перенос події з античного світу на український грунт.

Етапи становлення, об’єкти та проблеми застосування методів квантитативної лінгвістики у вивченні ідіолектів письменників на матеріалі їх художніх творів. Аналіз особливостей творчої манери письменників та порівняння із загальномовними показниками.

Засоби естетичного впливу на читача. Види та характеристика малого жанру сатиричної поезії. Художні засоби вираження пародії. Стилістична відточеність італійських епіграм ХХ ст. Особливості мелодійному малюнку ритму та стрімкості в розкритті сюжету оди.

Аналіз процесів епізаціі, властивих як епічній драмі німецького драматурга Бертольта Брехта, так і жанром драматичної поеми в цілому (творчість Джорджа Байрона і Олександра Сергійовича Пушкіна). Гіпотеза щодо жанрової типології драматичної поеми.

Місце та функції епізоду смерті в сюжеті романтичних балад Шевченка на прикладі текстів "Причинної", "Тополі", "Утопленої" та "Лілеї". Аналіз зумовленості епізоду загибелі персонажів генологічними особливостями романтичної балади та новаторством автора.

Обґрунтування місця епізоду смерті в сюжеті романтичних балад Т. Шевченка. Аналіз на текстах "Причинної", "Тополі" зумовленості епізоду загибелі персонажів генологічними особливостями романтичної балади і новаторством Т. Шевченка у формі цього жанру.

Соціокультурні особливості вікторіанської епохи та їхнє відображення у романі Ч. Діккенса, ідейна направленість твору та моральний конфлікт у романі. Визначення поняття моральності як вродженого чи набутого чинника на основі образу головного героя.

Характеристика феномену епістолярію. Аналіз міждисциплінарного потенціалу листа З. Фрейда А. Ейнштейнові, відомого під назвою "Чи неминуча війна?". Проект "Відкриті листи" – відображення воєнної небезпеки, що вирувала у повітрі і на соціальному рівні.

Досліджено етепістолярну спадщину Лесі Українки. Визначено, що більшість тем, розглянутих Лесею Українкою у листах, спонукали адресатів до роздумів, активації знань, переконань, дій, а також збуджували до міркувань про національну ідентичність українців.

Осмислення приватного листування письменників української діаспори. Ознайомлення з глибинним пластом епістолярію митців: самоаналізом, розкриттям потаємних механізмів особистої вдачі, зародженням творчих задумів, перевтіленням зовнішніх вражень.

Окреслено особливості епістолярної комунікації, встановлено найвиразніші ознаки епістолярної комунікації кінця ХІХ – початку ХХ ст. Визначено диференційні риси комунікативної діяльності Лесі Українки за допомогою численних автокоментарів у її листах.

Характеристика письменницького епістолярію. Сутність і процес формування світоглядно-естетичних поглядів А. Чехова в дискурсі його приватних кореспонденцій. Функціонування літературно-критичних оцінок. Жанрово-стильові модифікації епістолярної прози.

Аналіз епістолярної творчості В. Винниченко як видатного українського прозаїка XX століття. Теоретичне дослідження листування автора "Сонячної машини", специфіка його письменницького епістолярія і змісту його функцій в українському літературному процесі.

Аналіз епістолярної спадщини Олени Теліги. Уривки з її листування, які свідчать про становлення геніальної творчої особистості та про надзвичайно велику її роль в боротьбі за становлення української державності. Головні комунікативні візії та ідеї.

Аналіз епістолярного доробку відомої української поетеси Л. Українки, присвяченому журналу "Народ" – партійному органу першої української модерної партії РУРП. Особливості переписки дочки Наддніпрянської України з її західноукраїнськими однодумцями.

Дослідження та аналіз романтичних взаємин української письменниці Христі Алчевської з викладачем Харківського університету Олександром Покровським. Визначення та характеристика місця постаті Христі Олексіївни Алчевської у вітчизняному літературознавстві.

Дослідження взаємин української письменниці Христі Алчевської з викладачем Харківського університету О. Покровським. Народницькі традиції Христі Алчевської, що за світоглядом належала до феміністично налаштованих представниць українського модернізму.

Поняття "епістолярної літератури" як різножанрових творів, у яких використовується форма листа або послання. Одиниця епістолярної літератури (лист). Поняття - "епістолярна критика" та "епістолографія". Місце епістолярію в розвитку української літератури.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж 1923-1926 рр. Висвітлення зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців та їхні погляди стосовно літературної дискусії 1925-1928 рр.

У роботі наведено визначення поняття "епітет" як стилістичного засобу емоційно-образного відображення конструктів художнього тексту. У дослідженні ставиться завдання розглянути епітет як засіб відображення індивідуально-авторського стилю А. Фета.

Формування оригінальної поетики Т.С. Еліота. Концептуальне значення міфу в художніх творах митця. Дослідження теми нещасної зганьбленої любові в поетичних текстах автора. Окреслення точки перетину античної цивілізації та Нового християнського часу.

Функціональний аналіз епітетних словосполучень. Розкриття значення епітетів і прикметників у творчості А. Кримського. Дослідження атрибутивної семантики та художньої мови митця. Використання особливої стилістики, лексики й експресії в поетичних текстах.

Дослідження епітетних структур, які є важливою складовою частиною поем Т. Еліота "Чотири квартети", їхньої функціональної значимості для поетичних текстів, взаємозв’язку з музичними творами, зумовлюючи цілісність поетичного циклу як витвору мистецтва.