Експресивні можливості мовних засобів, які зазнають виділення в тексті "Брати Карамазови". Значення і роль символів прецедентних феноменів для формування глибинного смислу. Прагматичний аспект підтекстової інформації з урахуванням ситуації автор-адресат.
Висвітлення образного потенціалу і прагматичної спрямованості сакральних найменувань в поетичних текстах Яна Твардовського, їх ролі у формуванні ідіостилю письменника. Аналіз експресивності одиниць з оказіональним метафоричним переосмисленням семантики.
Аналіз виразових можливостей оксиморона як прийому контрастування в мові публіцистики. Особливості оксиморона, сполучення контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість, несподіваний експресивний ефект.
Дослідження експресивних синтаксичних конструкцій в інтимній ліриці М. Вінграновського. Опис стилістичних функцій синтаксису в створенні художньої образності інтимної лірики Вінграновського. Зміст складних естетичних почувань і емоцій ліричного героя.
Аналіз моделей експресивного синтаксису у романі Джона Гріна "Помилки наших зірок". Виділення типів синтаксичних конструкцій, їхніх прагматичних особливостей. Редукція нейтральної моделі речення як головна риса експресивного синтаксису у романі.
Дослідження фігур експресивного синтаксису та їхньої ролі у німецькомовному поетичному дискурсі на матеріалі поезій Г Гейне. Стилістичні функції таких фігур, як парцельовані конструкції, синтаксичні перестановки, синтаксичні повтори, анадиплозис.
Одиниці експресивного синтаксису Григорія Косинки: незакінчені та обірвані речення, парцельовані конструкції й неповні речення. Найвиразніші експресивні конструкції художньої прози Г. Косинки, синтаксична організація художньої прози письменника.
У статті розкрито експресивний потенціал заперечних конструкцій у детективному романі. На матеріалі твору Аґати Крісті "Чалий кінь" доведено, що заперечні конструкції входять до спектра потужних виражальних засобів мови і виконують низку функцій.
Дослідження особливостей функціонування кольору у прозі Ірен Роздобудько як виразного засобу художньої конкретизації. Експресивно-виражальна рецепція кольору та її функціональне призначення у контексті творення художнього світу творчості письменниці.
Вивчення колористики у вітчизняному літературознавстві. Аналіз експресивно-виражальної рецепції кольору в прозі Ірен Роздобудько та його функціональне призначення у контексті творення художнього світу творчості письменниці. Колористика української прози.
Дослідження кольорової палітри в літературознавчій науці. Природа художньої колористики як одна з важливих і водночас малодосліджених наукових проблем. Особливості функціонування кольору та його експресивно-виражальна рецепція у прозі Ірен Роздобудько.
Формування рецептивної парадигми українського літературного експресіонізму початку ХХ ст. визначення експресіоністичних ущільнень з урахуванням видового, родового та територіального критеріїв на матеріалах творчості М. Бажана, М. Куліша, О.Турянського.
Відображення суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я". Дослідження сенсу страждання і смерті людини. Емоційна організація монологічного мовлення. Розбіжності щодо наявності експресіоністичних елементів у творчості М. Хвильового.
Історія розвитку експресіонізму, його характерні риси. Експресіонізм у практиці різних літературних жанрів. Приклади експресіоністичної образності в українській літературі. Дадаїзм як авангардистська літературна течія, його принципи та історія розвитку.
Дослідження домінантний образархетип Вогню та поетику експресіонізму у романах, виконання компаративний аналіз творів, виявлення типологічну близькість на проблемно-тематичному й художньо-образному рівнях. Віднайдення спільні експресіоністські акценти.
У статті йдеться про домінанту алегорії в експресіоністському стилі. Стверджується, що концептуальне образне слово може стати стилетвірним чинником. Зв’язок між алегоричним мовленням і експресіоністським стилем на прикладі поезії Євгена Маланюка.
Аналіз роману Ю. Косача "День гніву" в аспекті стильової домінанти експресіонізму. Місце твору в художньому доробку письменника й у літературному процесі ХХ ст. Особливості естетичної категорії потворного в історичному романі, функції психологізму.
В. Поліщук як яскравий новатор поезії 20-х років ХХ століття, популяризатор авангардистського напряму конструктивний динамізм. Кримський сегмент творчості поета. Елементи експресіонізму в циклах "Кримські поезії", "Деталі вічної дороги", "Подих моря".
Дослідження психосоматичних і світовідчуттєвих особливостей літературних творів Л. Костенко. Аналіз бачення, сприймання та переживання світу письменниці. Оцінка збіжності стильових ознак з властивостями, притаманними експресіонізму як автономній естетиці.
Виявлення засадничих рис творчого методу письменника посттоталітарної доби в літературі – О. Ульяненка. Семантичний лейтмотив порожнечі, реалізований у двох змістових напрямках: порожнеча як пошук рівноваги через Бога і порожнеча як відсутність рівноваги.
У статті на матеріалі апокрифу "Ходіння Богородиці по муках" відстежено деякі вияви імпресіоністичного способу мислення, що був органічним для творців середньовічної есхатології з її катастрофізмом. Формування "експресіоністичного первня" в літературі.
Доведення тези, що експресіоністський роман є жанровою формою модерністського роману на основі дослідження романів В. Винниченка "Сонячна машина" і "Слово за тобою, Сталіне!". Утопічно-сатиричні форми ренесансного роману. Фрагментарність сюжетобудови.
Дослідження експресіоністських стильових особливостей роману французького письменника Жана Жіоно "Велика отара" (1931). Витонченість твору, присвяченого подіям Першої світової війни, визначений у французькій критиці як зразок трагічного натуралізму.
Дослідження визначальних домінантів експресіоністичного світобачення в літературному вимірі ХХ століття. Зосередження уваги на близькості імпресіоністичної поетики та мовних засобах новел і мистецької спадщини письменників Ф. Кафки та М. Хвильового.
Дослідження творчості Є. Пашковського, що містить у собі явища неомодернізму і елементи постмодернізму. Особливості неомодернізму у світлі танатичної символізації. Аналіз складних стосунків експресіоніста зі смертю. Трагічні історії героїв у романах.
Творчість Є. Пашковського, зміст елементів постмодернізму. Тема боротьби людини з трагічністю буття в межовій ситуації. Особливість неомодернізму Є. Пашковського у світлі танатичної символізації. Народне бачення трагічного у творчості Є. Пашковського.
Особливості вербалізації культурно значущого концепту "мовчання" в новелах та повістях Гр. Тютюнника. Дослідження різнорівневих засобів омовлення мовчання як художньої деталі та його корелятів з урахування світоглядних й естетичних домінант письменника.
Окреслення жанрово-стильових особливостей української експериментальної прози 20-х років. З’ясування особливостей індивідуального стилю Є. Плужника, І. Дніпровського, Ю. Шпола, екзистенційних мотивів, інтелектуальної, модерністської природи їх творів.
Аналіз різних тенденцій у становленні літературної антропології як наслідку антропологічного повороту останніх десятиліть ХХ століття. Розгляд літературної антропології як спроби переоцінки гуманістичної традиції, започаткованої в епоху Просвітництва.
Характеристика загальних рис екфрасису, що відображають процес "перекладу" коду музики і коду живопису на мову словесності. Місце та роль екфрастичних елементів у поетиці творів російських митців "срібного віку" у співвідношенні з загальним контекстом.
