Изучение поэтического творчества В.А. Савина. Использование ритмико-интонационного строя и лексического состава для воспроизведения гражданского и патриотического пафоса произведений. Представление стихотворной публицистики образами лирического героя.

Михаил Михайлович Зощенко и его герой. Лексические и грамматические средства создания комического в произведениях М. Зощенко, типы средств речевого комизма. Использование слов в непривычном значении и столкновение разных стилей как средство комизма.

Рассмотрение разницы в комических и трагических выражениях, изучение привлекательного и развлекающего характера комизма. Изучение специфики самых распространенных черт комизма как художественно-эстетической категории. Анализ и особенности комизма.

Комикс-адаптации классики как популярный жанр массовой культуры. Графическая версия романа "Гордость и предубеждение", предложенная Н. Батлер, Х. Петрусом и опубликованная издательством "Марвел" в 2009 году. Динамизм, диалогичность, визуальность комикса.

Комикс как одно из ярких проявлений массовой культуры XX в., уникальный феномен искусства в мире. Выявление жанровых матриц комикса и черт, характерных для поэтики комикса, среди которых - нарратив, хронотоп, пробел, прорисовка линий и особенности цвета.

Анализ первых некрологов Блока, опубликованных после смерти В.Ф. Комиссаржевской в феврале и марте 1910 г., в которых, в соответствии с символистской традицией, Блок создал идеальный образ талантливой женщины, посвятившей свое дарование и жизнь людям.

Специфика проявления комического в клерихью. Рассмотрение основных эпонимических форм нонсенса. Жесткость структуры клерихью, предопределяющей сюжет. Триггеры комизма, продуцирующие комическую интенцию в клерихью. Формирование ситуации комизма.

Ознакомление с особенностями изучения национальных стереотипов в изображении еврея и немца. Определение значимости языкового аспекта выражения комического в романах о Холокосте. Анализ объективности взгляда на события преследования и геноцида евреев.

Характеристика сюжетных трансформаций в пьесах "Мнимый больной" Ж.-Б. Мольера и "Ипохондрик" А.Ф. Писемского на уровне сюжета и характеров героев. Эволюция комических внутритекстовых приемов (языка, характеров, положений и жестов) в пьесах Писемского.

Жизненный путь и творчество М.А. Булгакова. Главные герои романа "Мастер и Маргарита": Мастер и Маргарита, Иешуа и Воланд, свита Воланда, Понтий Пилат. Судьба романа "Мастер и Маргарита". Статус трагического и комического как эстетических категорий.

Розкриття поняття "комікс" як продукту інформаційної культури, мальованої історії або розповіді в картинках. Його розкриття як повноцінного інформаційного продукту та окремого виду мистецтва. Різні визначення поняття "комікс", метаморфози їх видозмінення.

О. Генрі - один з найвідоміших американських письменників. Сатира, гумор, іронія, сарказм та гротеск - основні прояви комічного в літературних творах. Дослідження специфічних особливостей кумедності головного сюжету в оповіданні "Вождь червоношкірих".

Дослідження особливостей функціонування категорії комічного в художньому прозовому дискурсі на матеріалі творів найяскравішого представника англомовної літератури - К. Воннегута. Поняття "комічне" і "комунікативна ситуація" в сучасному мовознавстві.

Аналіз в українському літературознавстві комічності як аспекту творення оповідань "Ініціатива Лариси Гаврилівни" і "Письменник" О. Смотрича. Особлива роль гострого сатиричного зображення дійсності, головних персонажів, парадоксу, інвективних стратегій.

Аналіз диференційної ознаки псевдів. Сутність творчого використання комічних псевдоморфних персонажів. Демонстрація інтересу письменників до інваріантів постатей, псевдоморфність яких виникає внаслідок вербально-позиційного удавання, як засобів сатири.

Розгляд специфіки моделювання комічних ситуацій у романі-трилогії "Тореадори з Васюківки" В. Нестайка. Доведення тези, що комічні ситуації виникають на основі двох протиріч: об'єктивного і суб'єктивного контрастів, створених на сюжетному і мовному рівнях.

Історична пам’ять як важливий фактор соціальної, етнічної та національної самоідентифікації народу. Художня література - одна з основних форм коммеморативної репрезентації. Тема обвинувачення тоталітарного минулого у романі Ірени Роздобудько "Якби".

Комплексний аналітичний коментар щодо практик коммеморації радянського минулого з огляду на їх обумовленість імперативами сьогодення, представлених у сучасній мас-літературі на матеріалі роману Роздобудько "Якби". Осмислення образів історичної пам'яті.

Исследование структурной организации понятия "слухи" на уровне диалога. Механизм передачи недостаточно подтвержденной и мало проверенной информации. Рассмотрение коммуникативной модели ситуации передачи слухов на материале пьес Уильяма Шекспира.

В работе автор обращается к проблеме конфигурации различных жанровых стратегий лирики и ее функции в художественном целом металирического произведения. Автор предлагает определение перформативной стратегии, свойственной мандельштамовской металирике.

Коммуникативные стратегии экспликации этнических предубеждений в романе писателя и журналиста Г. Вальрафа "На самом дне", посвященного описанию жизни национальных меньшинств с позиции турецкого рабочего Али Левента. Замена события абстрактным понятием.

Анализ некоторых особенностей художественной системы К. Пруткова с точки зрения ее близости методу отражения действительности русского писателя-абсурдиста Д. Хармса. выявление связей творчества Хармса с иронико-игровой традицией русской литературы ХІХ в.

Анализ одиночество как одного из социо-психологических состояний, Характеристика проблемы "немецкого одиночества", получившего свое "поле проблемности" в дискурсивной форме. Анализ коммуникативного типа одиночки в дискурсе художественной литературы.

Систематизация верификационных предпочтений одного из крупнейших поэтов первой четверти ХХ века - Александра Блока - как демонстрации его коммуникативной установки на диалог с читателем. Ямб как абсолютно доминирующий метр в ранней лирике Блока.

Творчество загадочных и неоднозначных представителей прозы ХХ века – Ф. Кафки и П. Зюскинда. Сравнительный анализ художественного пространства новеллы Ф. Кафки "Превращение" и повести П. Зюскинда "Голубка". Выявление особенностей пространственных образов.

Возникновение компаративистики. Классификация форм межлитературного процесса. Положения теории перевода, понятие его полноценности. Фольклорные и исторические свидетельства славянской общности. Польско-русские и русско-украинские литературные связи.

Рассмотрение достижений украинского и российского сравнительного литературоведения во взаимосвязи с актуальными проблемами западных компаративных стратегий. Векторы современного развития теории и практики российской и украинской компаративистики.

Специфіка методологічних пошуків Франка-компаративіста. Аналіз значного евристичного потенціалу Франкових фольклористичних праць. Розгортання центрального для дослідника питання співвідношення "свого" і "чужого" у національній уснословесній традиції.

Традиційні види мистецтва - історично сформовані види творчої діяльності, що володіють здатністю художньої реалізації життєвого змісту. Світло в якості необхідного компоненту фотографії - специфічна риса образу в літературних творах Бруно Шульца.

Паундова візія історії людства в епосі "Пісні". Словосполучення "американський епічний канон". Засадничий хронотоп модерного епосу Паунда. Структурування ренесансного, бароково-класицистичного й романтичного епосів. Вивчення функцій авторського слова.