Поняття наукової фантастики, процес її створення. Перше використання терміна "науково-фантастичний" російською мовою. Розвиток фантастики в Росії та СРСР. Поняття хроноопери як жанру, що розповідає про подорожі в часі. Різновиди наукової фантастики.

Нові підходи до вивчення письменницького листа як форми самовираження особистості. Лист як важлива складова і презентатор особистості письменника і сутності його творчого доробку. Розвиток основ епістолографії стосовно українського листа ХІХ століття.

Київська поетика 1696-1697 навчального року - один з небагатьох підручників із теорії віршування XVII століття, належність якого до Києво-Могилянської академії безсумнівна. Характеристика особливостей у оформленні титульного листа цієї збірки віршів.

Концепція еміграційної лірики О. Астаф’єва, екзильна поезія другої половини ХХ ст. Проблеми еволюції й художньої семантики поетичних систем українського зарубіжжя. Діяльність Астаф’єва як голови Ніжинської міської організації товариства "Просвіта".

Екзильна поезія другої половини ХХ століття - творчість, що має діалогічність із українською материковою літературою. Видання наукових і художніх творів українських письменників-емігрантів - мета культурно-видавничої програми "Літературна діяспора".

Творчість української емігрантів в Сполучених Штатах Америки. Екзильна література в Нью-Йорку в другій половині ХХ століття. Роботи професора Олександра Астаф’єва про творчий феномен Нью-Йоркської групи. Популяризація української еміграційної поезії.

Роль британських літературознавчих компендіумів в формуванні цілісного уявлення про певне явище або історико-літературний період. Визначення переліку ключових персоналій (канон) і окреслювання коло найбільш значущих теоретичних і методологічних проблем.

Досліджено принципи організації матеріалу й структуру ключових змістовно-тематичних блоків в одному з найбільш повних англомовних літературознавчих компендіумів. Досліджено принципи структурування теоретичних проблем, взаємозв’язок історії та філософії.

Біографія та творчість французького письменника Жуля Верна. Художня презентація науково-пізнавальних мотивів у романі "Діти капітана Гранта". Образ географа Жака Паганеля як втілення географічних знань. Аналіз хронотопу подорожі учених-мандрівників.

Науково-збирацька, видавнича та дослідницька робота Михайла Максимовича з популяризації народнопісенного матеріалу. Принципи інтерпретації фольклорного твору, вироблені М. Максимовичем. Роль науковця в розвитку української фольклористичної науки.

Психологічні й історичні чинники етапів становлення М. Максимовича як дослідника фольклору. Аналіз основних чинників і критеріїв, які впливали на вибірку, групування, інтерпретацію фольклорних творів у пісенних збірниках і фольклористичних працях автора.

Жанрові особливості науково-фантастичного роману В. Єшкілєва "Тінь попередника" як зразка так званої космічної опери. Відзначення ознак цього жанру як такого, еволюції та меж використання цього терміна. Оцінка фабульних кліше масового мистецтва.

Научная фантастика в культурной жизни 60-х годов. Пик и причины популярности научной фантастики. Сюжеты научно-фантастической литературы. Научно-фантастический роман "Конец вечности" Айзика Азимова. Суть научной фантастики. Связи фантастики и культуры.

Анализ функционирования лексемы "дерево" в произведениях В. Солоухина "Третья охота" и "Трава". Признаки, формирующие художественное значение слова в индивидуально-авторской системе писателя. Изучение детерминологизации слова в лирической прозе писателя.

Анализ творчества классика кабардинской литературы А.А. Шогенцукова. Идеологическая платформа поэта, культурная и литературная консолидация, интернационализм. Изучение братской литературы Северного Кавказа, ее связь с классической русской литературой.

Экскурс в историю взаимодействия научного и литературного методов фиксации и отражения социальной реальности, взаимодействия, которое представляет собой маятниковую парадигму процессов дивергенции и конвергенции. Пропорция между "лириками и циниками".

Литературные связи Набокова с традицией написания автобиографий в русской литературе. Процесс перехода Набокова с русского языка на английский для публикации произведений в Америке. Стратегия позиционирования своей личности Набоковым во время интервью.

Знакомство с основными проблемами немецкой национальной идентичности в художественной литературе, анализ этапов формирования. Характеристика особенностей исторического развития Германии. Рассмотрение литературных источников различных исторических эпох.

Анализ англоязычных включений в романе Алексея Макушинского "Пароход в Аргентину" (2014) в аспекте теории национальной концептосферы. Изучение черт "английскости" в соотношении с общей стилистической и содержательной идеей литературного произведения.

Национальная идентификация персонажа, носителя двух культур - русской и немецкой. Культурные ориентиры и ценности персонажа, объясняющие адресованность его преступления немцам, а повести - русским. Национальная идентификация в эмигрантской культуре.

Исследование прецедентных феноменов, зафиксированных в романе Х. Филдинг на языке оригинала, интертекстуальных включений в художественный дискурс. Определение национально-культурных источников прецедентных феноменов, к которым обращается писатель.

Основные черты романтизма - особого вида мировоззрения, одновременно художественного направления в искусстве конца XVIII – первой четверти XIX в., сформировавшегося в Германии. Существенные черты романтизма как литературного направления XIX века.

Е.А. Евтушенко как выдающийся современный поэт. Особенности словесно-художественного воплощения концепта "гражданственность" в творчестве Е.А. Евтушенко. Общая характеристика составных компонентов языка поэта. Сущность понятия " языковая картина мира".

В научной статье в историко-литературном и культурно-философском контексте рассматривается один из ключевых для русского национального самосознания архетипов – архетип "русского бунта". Выявляется его онтологическая и ментально-психологическая природа.

Сравнительный анализ особенностей национально-художественного своеобразия лирики Н. Рубцова и русскоязычного поэта Мордовии А. Терентьева, индивидуальные и типологические черты их лирических произведений. Национально-художественное мировидение поэтов.

Литературные персонажи, личности русских писателей - маркер личностной культурной идентичности для эмигрантов. Национальное самосознание – объединяющая основа эмигрантской культуры. Вера в русскую самобытность - одна из особенностей славянофильства.

Мифологическое и экзистенциальное пространство казахской прозы. Любовь, отчаяние, выбор и другие категории экзистенциализма в художественном тексте О. Бокеева. Феноменология прозы Саина Муратбекова. Родовое и творческое сознание героев М. Магауина.

Анализ двух взаимосвязанных проблем творческой индивидуальности и национального своеобразия на материале лирики кабардинского поэта А. Кешокова в контексте северокавказского литературного процесса. Роль творческой индивидуальности в литературном процессе.

Влияние своеобразия национального идеала и исторического прошлого татарского народа на ироничность и экзистенциальное содержание комического в литературе. Ироничность как необходимый компонент комической литературы (проза, поэзия) у татар в начале ХХ в.

Особенности функционирования художественной детали в рассказах якутского писателя А. Софронова. Использование предметно-изобразительных деталей (интерьер, предмет, пейзаж и портрет) писателем для изображения этнографических реалий народного быта.