Дослідження художніх особливостей творчості В. Нестайка крізь призму духовності. Характеристика духовного смислу кожного окремого творчого вирішення. Головний аналіз процесу самостановлення та перетворення дитини на особистість в творах письменника.

Особливості останньої прижиттєвої збірки П. Глазового "Архетипи". Створення у збірці галереї сатиричних типів представників української "брудної" політики та представників українського народу. Основні спільні для усіх українців символічні структури.

Розгляд художньої інтерпретації образів козаків у російськомовному романі Гребінки "Чайковський". Передання духу історичної епохи через зображення життя українських запорожців. Створення галереї романтичних козацьких типів, їх богатирства, пророцтва.

Аналіз трансмедійних проектів, визначення головних інструментів, які застосовує автор художнього всесвіту для підвищення залученості аудиторії. Оцінка прийомів конструювання художнього світу, що використовуються для більш активного залучення аудиторії.

Використання специфічної мови – так званої мови "надцять" як наскрізний елемент роману Е. Берджеса "Механічний апельсин". Вживання русифікованої мови у романі підлітками, в порівнянні з літературною англійською їх жертв. Роль даної версії роману.

Проведення комплексного аналізу визначень терміна "концепт", зроблених різними науковцями. Субполя, які актуалізують концепт MEDICINE у романі Л. Елдріч "Love Medicine". Сприйняття людиною картини світу та відтворення цього сприйняття за допомогою мови.

Аналіз архітектонічних елементів, які Ю. Зейдан використовує у структурі роману на релігійну тематику. Аналіз двох видів членування тексту - об'ємно-прагматичне, що збігається із зовнішньою структурою, і контекстно-варіативне, їх вплив на будову тексту.

Характеристика особливостей творення дієприкметників. Дослідження специфіки мови літопису Самовидця. Аналіз синтаксичних функцій дієприкметників у мові обстеженої пам'ятки що такі ж, як і в новій українській літературній мові, ці форми є означеннями.

Виявлення особливостей вербалізації інтермедіальності в художньому тексті, використання метода наративно-семіотичного аналізу. Специфічна організація твору Джона Фаулза, створення художньої образності та формування багатовимірної художньої картини світу.

Загальні тенденції репрезентації маргінальності у французькому романному процесі ХХ століття. Аналіз лінгвостилістичних засобів та прийомів вираження маргінальності. Особливості її репрезентації у французьких романах на прикладі конкретних текстів.

Безпосередній та опосередкований способи вербалізації почуття любови в епістолярній спадщині В. Стуса. Вираження любови через дієслова "цілувати, цьомати, обіймати". Використання звертальних конструкцій із демінутивними формами імен для вираження любови.

Форми, методи та особливості вивчення віршованих творів Д. Білоуса на уроках в початковій школі. Передумови формування в школярів самостійної читацької діяльності, соціальних, морально-етичних цінностей засобами художніх образів літературних текстів.

Основні іманентні типи творчості. Імпресіонізм як суб'єктивно-ідеальне мистецтво: особливості розвитку. Верлен - яскравий представник напрямку, аналіз поезій. Ознаки імпресіоністичного образу: розмитість, ефект музичного слова, абстрагування конкретного.

Характеристика особливостей романної поетики Д. Лоуренса, що ґрунтується на принципах візуалізації. Використання елементів вербального живописання. Роль та функції візуальних елементів у творах письменника. Значення інтер’єру як елементу візуалізації.

Опис лексико-семантичних засобів моделювання альтернативної реальності, які використовуються в романі М. Шейбона. Аналіз моделюючого потенціалу мовних одиниць, можливість їх використання для позначення неіснуючих денотатів при збереженні їхніх десигнатів.

Методичні рекомендації для вивчення героїко-історичної, ліро-епічної поеми Т. Шевченка "Гайдамаки" у загальноосвітній школі. Специфіка використання різних шляхів шкільного аналізу художнього твору (пообразного, проблемно-тематичного, композиційного).

Розглянуто принципи співвідношення жанрово-стилістичних особливостей авторського "Я" публіцистики Рахманного з особливостями індивідуального стилю та зі специфікою його суто особистісного світогляду. Розкрито жанрову парадигму, якою послуговується автор.

Показано, що проблематика перекладу емотивного мовлення полягає у доборі лексико-семантинтичних, синтаксичних та стилістичних засобів задля адекватного відтворення емотивно маркованих мікро та макроконтекстів. Виявлено особливості відтворення емотивності.

Дослідження художньої мови Михайла Коцюбинського та відтворенню її особливостей у французьких перекладах Еміля Крюби та Жана-Клода Маркаде. Відтворення міфічних назв та художніх деталей, які мають міфологічне значення в повісті "Тіні забутих предків".

Аналіз корпусу реалій у художньому світі творів Ф. Купера, чиє ім’я пов’язано із формуванням самобутньої національної літератури у Сполучених Штатах Америки. Детальний опис життя та побуту різних індіанських племен, висвітлення їх традицій та культури.

Провокаційна проза Л. Бучковського як ідеальний матеріал для верифікацій нових філософсько-естетичних концепцій і художніх засобів креації фікційного світу літератури від психоаналізу до постмодернізму. Письменництво польсько-українського пограниччя.

Репрезентація феномена любові в українській художній культурі. Модель любовних стосунків з акцентом на інституалізацію в шлюбі й суспільно-моральним контролем дошлюбних відносин. Аналіз втілення відносин любові в сучасній українській художній культурі.

Любов - смислотворчий феномен, що тісно пов’язаний з моральністю людини та є фактором гармонізації особистості який впливає на її стосунки з оточуючими. Аналіз основних традицій художньої рефлексії феномена любові в авторській літературній ліриці.

Незвичайність описуваного, надприродність, таємничість, чудесність подій, динамічність їх розгортання - головна ознака фантастичних казок Західного Полісся та західної частини Волині. Мотиви подорожі, дороги героя чи героїні, труднощів та випробувань.

Феномен масової культури літератури як один з найяскравіших проявів соціокультурної реальності сьогодення. Дослідження особливостей гостросюжетних прозових літературних творів Ірен Роздобудько. Розгляд провідних рис детективних романів письменниці.

Композиційні особливості групування персонажів у мемуаризованих текстах польськомовної правобережної літератури доби романтизму. Гуртове вживання імен родин у визначеному порядку як свідчення створення нової інкорпорації та кореляції суспільної думки.

Мотиви поезії В. Свідзінського, розмаїтість граней світобачення. Образна біполярність у поетичному циклі "Зрада" В. Свідзінського. Традиційне фольклорне уявлення про демонологічні образи. Співіснування в рамках одного космосу темного і світлого начал.

Підвищення якості паралельного індексування документів національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Класифікаційні схеми рубрик тематичного навігатора. Вдосконалення лінгвістичного забезпечення предметного пошуку у відділі технічних наук.

Порівняльний аналіз особливостей детективу в повістях відомого білоруського автора Володимира Короткевича "Дике полювання короля Стаха" та "Собака Баскервілів" Артура Конан Дойля. Відмінності детективу Короткевича від традиційного детективного твору.

Характеристика мотиву трагічного дитинства та дитячого світосприйняття як основної складової екзистенційного мислення В. Стефаника і А. Чехова. Особливість дослідження психологічного стану дитини у новелі "Діточа пригода" та оповіданні "Спати хочеться".