Исследование феномена "Сказок жизни". Специфика термина и наджанровая универсальная категория "сказки жизни". Анализ синтеза сказочной и реалистической идеи произведений 1920-х годов. Роль сказочной семантики в системе ассоциативного фона произведения.

Рассмотрение вариантов стихотворения И.А. Бунина "Скоморохи". История возникновения различных версий произведения. Сравнительный анализ формы и содержания стихотворения. Сатирический характер, исторический контекст и художественные образы сочинения.

Специфіка любовного сюжету у Франковій прозі на матеріалі романів та оповідань. Визначення різних типів любовних взаємин між героями: любов-гра, любов-дружба, любов-ерос, любов-прагма, любов-манія. Визначення Франкової формули ідеального кохання.

Аналіз та особливості нарису М. Костомарова "Скотский бунт. Письмо малороссийского помещика к своему петербургскому приятелю" в контексті теорії літературної гри, а водночас на тлі романтичної епістолярної традиції у її власне українському варіанті.

Модерністський концепт "скрутного становища" шотландського письменника та його переосмислення у сучасній шотландській літературній критиці. Витоки і проблеми екстраполяції національного питання на шотландську літературу протягом ХХ - початку ХХІ століття.

Розгляд о особливостей художньої інтерпретації проблеми взаємин митця й суспільства в ранніх поемах Ірини Жиленко. Вивчення сюжетно-змістових та формальних особливостей поем, з’ясування специфіки характеротворення персонажів, визначення позиції авторки.

Процесс становления жанра в русской литературе и его классификация. уровни содержательного плана "славянской" фэнтези. Изучение славянского пантеона с точки зрения выполняемых его членами функций. Представление фольклорно-сказочных образов в романах.

П’єса М. Метерлінка "Сліпі" та нарис Л. Українки "Сліпець" показові в контексті актуалізації письменниками кінця ХІХ – початку ХХ ст. архетипного образу сліпця та мотиву сліпоти. Мета – аналіз творів бельгійського драматурга та української письменниці.

Основні риси двох періодів історії української проповіді. Виділення найґрунтовніших творів XVII ст., які мали найбільший вплив на формування цього жанру. Розгляд структурних й художньо-стилістичних особливостей казання "Слово на Вознєсєнїє Господнє".

Характеристика основних рис двох періодів історії української проповіді. Визначення найґрунтовніших творів XVII ст., які мали найбільший вплив на формування жанру проповіді. Художньо-стилістичні особливості казання "Слово на Вознєсєнїє Господнє".

Комплексный анализ древнерусского текста (на материале "Слова на Пасху"), позволяющий выявить систему языковых средств, репрезентирующих автора на лексическом, синтаксическом и грамматическом уровнях, на уровне композиции и речевой структуры текста.

"Слово о полку Игореве" как один из памятников древнерусской литературы XII в. Его открытие А.И. Мусиным-Пушкиным, поэтическая оценка М.М. Хераскова. Сомнения в подлинности произведения. Портрет автора "Слова...", историческая основа сюжета, стилистика.

Исследование исторической основы "Слова о полку Игореве" как художественного произведения близкого к летописи. Манера изложения и композиция слова в произведении. Литературный анализ взгляда на поход Игоря Святослава и обращения к русским князьям.

Историческая основа событий "Слова о полку Игореве". Черты жанра "воинская повесть"; сюжет, особенности композиции, характеристика автора по Д. Лихачеву. "Слово" - скорбь о постигшей родину беде; основная идея — страстный призыв русских князей к единению.

Анализ "Слова о полку Игореве" с точки зрения параллелей с античными эпическими поэмами, включая материалы троянского мифологического и легендарного циклов. Соответствия между структурой и семантикой древнерусского памятника и эпическими поэмами.

Битва русских князей с половцами на реке Суле, в которой русские одержали "великую победу" и участие в ней русских князей и половцев. Облик Дива и его трансформация. Большие статуи языческих божеств близ Тмуторокани и Астарта в финикийской мифологии.

Основные причины дискуссий по поводу "Слова о полку Игореве". Мнение И.Н. Болтина об этом собрании рукописей. Роль А.И. Мусин-Пушкина в издании первого сборника. Сомнения относительно подлинности "Слова", аргументы лингвистического характера Зализняка.

"Слово о полку Ігоревім" - літературна цінність, яка справедливо поміщена у скарбницю найкращих мистецьких творінь давньоукраїнської літератури. Етапи становлення І. Есіха в якості публіциста, перекладача та автора декількох українознавчих студій.

Аналіз перекладу "Слова о полку Ігоревім" Ц. Годебського. Буквалізм, подекуди вільне перефразування, спрощеність і псевдокласицистичну шаблонність перекладацького стилю. Значення перекладу польською мовою найвидатнішої пам’ятки літератури Київської Русі.

Высокая узнаваемость фрагментов памятника, используемых в текстах разных жанров. Особенности мифопоэтики "Слова", которые предопределили прежде всего богатство и удивительную многоплановость лирических откликов. Гротескные отсылки к древнерусским именам.

Змалювання типової для літератури Розстріляного відродження роздвоєної особистості, що намагається подолати розкол у своїй душі. Трагедія головного героя - неможливість визнати себе за істинного більшовика. Безглуздість і жорстокість радянської влади.

"Смеховое слово" как наиболее актуальная проблема в изучении малой прозы И. Бабеля. Характеристика новеллы "Король". Смерть в художественном мире И. Бабеля как отправная точка балаганной сценки. Анализ главных героев новеллы "Как это делалось в Одессе".

Определение "чувств", которые вкладывают поэты в элегию и которые, следовательно, определяют ее жанровую специфику. Эволюционные циклы элегий, соответствующие конкретным жанровым разновидностям и определенным фазисам историко-литературного процесса.

Первые упоминания иконы в прозе Набокова, их возникновение в картинах, рисующих разрушения и бедствия охватившие родину. Рассмотрение иконы в рассказе Набокова, характеристика ее функции Богопознания. Исследование проявлений атеизма в творчестве Набокова.

Изучение образно-семантической неопределенности и вариативности в романе М.Ю. Лермонтова "Герой нашего времени". Раскрытие открытых противоречий романа путем вариативных объяснений образа Печорина. Психологизм образа, обусловленность изменения "масок".

Рассмотрение движения литературы через метаморфозы жанра как меняющейся в своей неизменности категории. Изучение модификаций жанра любовной идиллии на примере "Современной пасторали" В.П. Астафьева "Пастух и пастушка" в контексте произведений о любви.

Исследование характерных особенностей русской сатирической литературной сказки на примере авторов М.Е. Салтыкова-Щедрина и М. Горького и их присутствие в сказках Д.Д. Быкова. Раскрытие в сюжетах произведений политической интриги действующих героев.

Интертекстуальные связи, интериоризация, "оприроднивание" человека, смена зрительных "планов", импрессионистическое видение природы - эти и еще многие другие приемы дают представление об особенностях поэтики ленинградского поэта Глеба Семенова.

Аналіз змісту і форми епістолярної прози Боровиковського крізь призму романтичної естетики. Доведено, що лірична складова є структоротворчою в епістолах, його листи мають сповідальний характер, є простором самопізнання і самовизначення адресанта.

Ключевые положения в художественных построениях Николая Заболоцкого о разумной бессмысленности мира, которые проливают свет на творческое наследие поэта. Разрешение проблемы оппозиции "ум – безумие" через понимание сущности метафоры и теории познания.