Анализ универсальной мифопоэтической концепции мироустройства в натурфилософии П. Бахлыкова. Семантическая структура образа дерева в романе "Медвежья падь". Значение и функции реальных природных объектов в мифологии и культовой практике народов Сибири.

Анализ особенностей ранней лирики М.Ю. Лермонтова. Знакомство со стихотворениями русского поэта: "Подражание Байрону", "Слава", "Мое грядущее в тумане". Рассмотрение важнейших жизненных измерений М.Ю. Лермонтова, испытанных реальностью пережитого опыта.

Рассмотрение теоретических основ исследования лингвистической категории эмоции. Распределение лексики по полям, связанным с человеческими эмоциями. Определение основных и периферийных средств выражения эмоционального состояния героев в рассказах Чехова.

Загальна характеристика польськомовної мемуаристичної літератури Правобережної України першої половини ХІХ століття. Знайомство з творчістю Г. Ржевуського. Мундир як другорядний об’єкт предметного світу у мемуаристичному творі лімінального Правобережжя.

Підходи до класифікації лексичних одиниць, відтворюючих національно-культурну специфіку. Етнографічні реалії у тексті Е. Гілберт "Їж, молись, кохай". Критерії семантичної класифікації культурно зумовленої лексики. Засоби створення діалогу культур.

Взаємозв’язки між творами М. Рильського та Ладі (Лідії) Могилянської на рівні засобів художньої виразності в самому широкому сенсі слова. Окреслення особливостей функціонування фольклорних мотивів на рівні міфологем, образів-символів у поезіях авторів.

Моделі узуальної, оказіональної семантичної транспозиції густативних назв, представленої в художньому мовленні Євгена Гуцала. Актуалізація лексико-семантичних варіантів структури багатозначного слова, варіюванням семантичних ознак у межах одного значення.

Аналіз теоретичних засад поетологічної лірики, в основі якої - авторська рефлексія або саморефлексія стосовно тих або тих аспектів поетичної творчості чи особистості поета. Специфіка реалізації семантичних моделей української поетологічної лірики.

Аналіз теоретичних засад поетологічної лірики. Специфіка реалізації семантичних моделей української поетологічної лірики, - концепції сакралізованості або його десакралізованості, на матеріалі поетологічного дискурсу української поезії ХІХ- ХХ ст.

Аналіз функціонування антропонімів в поемі Л. Костенко "Сніг у Флоренції". Смислове, стилістичне та функціональне навантаження виявлених власних назв людей, їх семантичні варіації. Ступінь та характер експресивності антропонімів у драматичній поемі.

Дослідження семантичних особливостей складних іменників німецькомовної дитячої художньої літератури. Специфіка лінгвістичного, стилістичного та комунікативного (прагматичного) контекстів. Семантичні відношення між компонентами в структурі композита.

Анализ рассказа "Серафим", заглавный персонаж которого прибывает в качестве вольнонаёмного работника на Колыму. Самоубийцы в документально-художественном мире Шаламова. Зловещий символ последующих событий в жизни Серафима. Детали-сравнения, их роль.

Рассмотрение семейной темы, отношения полов и гендерного вопроса (положения женщины в русском обществе в последнее десятилетие правления Николая I) в прозе Авдотьи Панаевой. Характеристика повестей "Семейство Тальниковых", "Пасека" и "Степная барышня".

Отражение внутрисемейных взаимоотношений, проблемы отцов и детей в творчестве классиков русской литературы. Исследование темы дома и семьи в повестях и рассказах Л. Петрушевской. Анализ причин кризиса института семьи в произведениях современных прозаиков.

Семейство Аксаковых, их вклад в развитие литературы, философии, истории, публицистики. К.С. Аксаков как главный представитель славянофильства. В.С. Аксакова - общественный деятель, мемуаристка. Русский публицист, поэт, общественный деятель И.С. Аксаков.

Визначення унікальності епістолярної спадщини родини В. Стефаника, особливостей взаємин і спілкування Стефаника-батька та Стефаників-синів, а також синів один з одним. Розкриття особливостей характерів та основних віх життя братів Семена, Кирила та Юрія.

Анализ проблемы идентификации семиотических составляющих авторского неомифа о "вочеловечившемся Сатане" в романе Л. Андреева в системе анализа междисциплинарной метаморфной модели инструментариями экзистенциального метода. Религиозная концепция писателя.

Анализ литературно-критического семиозиса. Рассмотрение системы "автор-текст-читатель" с учетом участия литературного критика - интерпретатора в в производстве смыслов, научении читателя "правильным сценариям/маршрутам" рецепции, ориентирам декодирования.

Семиотический ракурс изучения критики, который позволяет учесть и механизм функционирования этого явления, и его идеологическую составляющую. Сигнификативная практика, ее исследование на материале современной патриотической критики, стратегии работы.

Семиотическая составляющая литературно-художественного текста применительно к визуальным описаниям вещей, которые можно отнести к жанру натюрморта. Специфика трансформации изображенного "мира вещей" в литературном тексте. Феномен словесного натюрморта.

Лингвоаксиологические стратегии переводчика модернистского текста. Стратегии передачи ключевых семиотических маркеров пространства при переводе на английский язык текстов М.А. Булгакова и С.Д. Кржижановского. Культурологические аспекты пространства.

Рассмотрение формирования семиотики шахмат на материале западноевропейской и русской литературы первой половины XIX в. Формировании читательской субкультуры, состоящей из шахматистов-любителей и профессионалов. Уровни сюжетной организации произведения.

Личная психология, мнение о женщине и любви, выраженные с помощью описания трех типов женщин в рассказе А.П. Чехова. Противоположение общему социальному мнению как выражение уровня семиотического значения жены. Описание внешности и привычек жены.

Значение медленного чтения В.Н. Топорова для понимания святости как фактора и духовной жизни в России Нового времени, и своеобразия текстов, посвящённых правилам и сценариям социальных взаимодействий ввиду благочестивого опыта одного и более участников.

Анализ массовой литературы как особого семиотического пространства, в котором прослеживается действие законов художественных, жанровых и социальных. Система признаков массовой литературы как семиосферы. Определение понятия "массовая литература".

Гендерні відмінності семіотики предметного світу в літературі. Розгляд смислового спектру образу дзеркала як диференційного елемента маскулінної / фемінінної поетики, пов’язаного з самооцінкою та сенсожиттєвими пошуками персонажу, його взаєминами з Іншим.

Аналіз процесу семіозиса, включеного у сюжет оповідання британського письменника Г.К. Честертона. Розгляд літературного тексту як семіотичної системи, що лежить в основі багаторівневої комунікації між відправником повідомлення та його отримувачем.

Компаративістичний аналіз міжлітературних та міжмистецьких знакових систем при перекладі американського першотвору на українську мову. Семіотична методологія створення авторського кіносценарію. Смислові інваріанти оригіналу однойменної екранізації.

Поняття та когнітивні властивості художнього порівняння як поліфункціонального лінгвосеміотичного конструкту. Комплексна методика семіотичного аналізу художніх порівнянь; характеристика його інтерсеміотичної, інтертекстуальної та світотвірної функцій.

Особливості використання семіотичного моделювання у процесі аналізу літературного твору. Трактування терміну "літературна модель", ступінь необхідності її виокремлення під час інтерпретації твору та класифікація можливих видів літературних моделей.