Анализ романов Ф.М. Достоевского позволяет сделать вывод, что в художественном мире писателя случайные, казалось бы, упоминания о самоцветах несут большую смысловую нагрузку, открывая читателю глубины подтекста. Взаимодействие текста и подтекста.

Символика инфернального мира, стремящегося уничтожить, поглотить мир христианской Руси, в рассказе А.И. Солженицына "Матренин двор". Образ дома (двора) как предметно-материального мира. Идеальный мир как внутреннее течение жизни главной героини.

Выявление особенностей символики цвета как средства художественной изобразительности. Раскрытие образа прекрасной и суровой Родины в повестях "Степь" и "Огни". Рассмотрение приемов и роли "цветописи" в портретных характеристиках, описании пейзажа.

Сенсорное восприятие созданного автором мира: звуки, запахи, ощущения, окружающие цвета. Система художественных средств романа "Портрет Дориана Грея". Определение взаимосвязи цвета и психики человека. Цветовые метафоры в контексте из произведения.

В статье рассматривается ряд символов, при помощи которых выстроен мир фантазий, представленный в снах главного героя цикла коротких новелл "Десять ночей грез" известного японского писателя Нацумэ Сосэки. Основные мотивы рассматриваемого цикла новелл.

Роль числовых символов в художественной реализации проблематики романа Д. Лессинг "Браки между Зонами Три, Четыре и Пять". Поиск путей воздействия культуры на человека в романе Д. Лессинг. Толкование Платоном противостояния "тройки" и "четверки".

Исследование мифо-символической концепции числа в романе А. Белого "Серебряный голубь". Архитектоника и символика числа как элемент символистского романа. Использование интертекста Библии и русской символистской литературы конца XIX - начала XX вв.

Исследование характера символизма образа волка в фольклорных текстах сказок угро-финских народов, мари, удмуртов, мордвы. Характеристика параллелизма символик в сказочности данных этнокультур. Негативная символика злого, кровожадного, коварного хищника.

Биографические сведения о М.Н. Минском. Сущность его теории мэонизма. Минский как издатель, редактор большевистской газеты "Новая Жизнь". Анализ жизнеощущения аллегорической формы "декадентской музы" в поэзии Минского. Мировоззрение предсимволизма.

Место творчества М. Метерлинка в переводной практике и сфере творческих интересов Ф. Сологуба. Представлен краткий обзор произведений, переведенных Ф. Сологубом с французского; введены в научный оборот тексты неопубликованных переводов из М. Метерлинка.

Художественные особенности лирических стихотворений выдающихся представителей русского и румынского символизма А. Белого и Дж. Баковия. Черты символистской поэтики, характерные для обоих лириков. Система образов, пространственно-временной континуум.

Исследование в художественных текстах русской литературы Горного Алтая символических образов животного мира, являющихся тотемами: оленя, медведя, коня, орла и других. Использование образов, их функционирование и смысловая нагрузка в творчестве писателей.

Характеристика языка снов и героических образов кыргызского фольклора как средства фиксации этнического мировоззрения, как система кодирования культурно-символической информации. Феномены смерти и жизни в эпосе в контексте сакральной обратимости.

История создания пьесы М. Горького "Фальшивая монета". Социологическая трактовка произведения в современной критической литературе. соотношение правды и лжи, неразличимость и зыбкость границ между ними. Символическая неопределенность сюжета и характеров.

История английской драматургии ХХ в. Специфика театрального творчества Р. Болта, придание пьесе "Человек на все времена" притчевого характера. Хронотопический образ лестницы как шифр к раскрытию сущности персонажей пьесы. Раскрытие мотивов поступков Мора.

Анализ символических значений мифонимов в стихотворных текстах А. Кантемира, В. Тредиаковского и М. Ломоносова. Авторские коннотации, которые иногда сопровождают основное значение онима. Создание образности в различных текстах и коммуникативных ситуациях.

Роль птиц в мифологии и в русской литературе (ворон, лебедь, орел, петух). Ворон: жизнь и сказка. Предназначение ворона, вещая птица несчастья. Ворон и богатство. Образы птиц в произведениях Салтыкова-Щедрина и Горького, в поэме "Мертвые души" и "Чайка".

Досліджено специфіку символізації людської деструктивності у творі Тодося Осмачки "План до двору". Автор розгортає масштабну картину російсько-більшовицького загарбання українського світу. Історії героїв Т. Осьмачки вражені страхом переслідування.

Дослідження оніричного простору у прозі Гуменної, символізації оніричних образів, а також часо-просторового континууму. Способи здійснення письменницею живого зв'язку з минувшиною через зображення сновидчих картин. Символізація часу в оніричному просторі.

Аналіз символізму епітетів-кольорономінантів у збірці М. Брацило "Чотири пори любові" крізь призму українських традицій. Визначення наскрізної колористичної символіки, що формує загальну палітру книжки, притаманну порі року та особистому світосприйняттю.

Дослідження розвитку українського символізму. Характеристика рецепції естетико-концептуальних засад польських символістів в творчості Олександра Олеся. Головна особливість присутності у його стилі всепереможної риторики молодості, радості й волі.

Основні естетичні принципи та поетичне новаторство Стефана Малларме ("Лебідь", "Проза для Дез-Ессента" та ін.). Життєвий шлях М. Метерлінка. Філософські символи драм "Смерть Тентажіля", "Сліпі", "Синій птах". Роль драматурга у становленні "нової драми".

Закономірності перетворення художніх образів твору на символи. З’ясування ролі символу в наративній організації новели. Обґрунтування значення для наукового осмислення такого мистецького явища, як українська новелістика кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Комплексне дослідження обраних символів, детальне висвітлення їх значеннєвого розгалуження і текстового функціонування на матеріалі Українських народних балад, а також аналіз теоретичних праць із проблеми дослідження символу як універсальної категорії.

Дослідження тенденцій модерну-авангарду ХХ століття у символізмі і виявлення в ньому коренів примітивізму-футуризму, що явно засвідчили основи мистецтва "нової молоді" 1920-х. структурних показників символізму і примітивістсько-футуристичних відгалужень.

Дослідження героїнь творів Л. Старицької-Черняхівської. З’ясування ментальних якостей постатей, що мають великий вплив на особисту долю й політично-військову діяльність виняткових в українській історії гетьманів, що повстали проти московської тиранії.

Домінантні риси характеру, ментальні якості постатей, що мають великий, часом вирішальний емоційний і психологічний вплив на особисту долю й політично-військову діяльність виняткових в українській історії гетьманів, що повстали проти московської тиранії.

Вивчення літературних творів, присвячених трагічним сторінкам історії України, де в майстерній літературній формі простежуються прямі паралелі з імперіалістичною агресією кремівської влади на сучасному етапі. Семантико-стилістичні особливості роману.

Дослідження основних семантичних особливостей квіткової символіки в віршах Едгара По, аналіз їх зв'язку із середньовічною традицією і творчістю В. Шекспіра. Особливості вирішення проблеми передачі символічного сенсу в перекладах поезії Едгара По.

Аналіз поезії збірки В. Вовк "Писані кахлі" (1999) з позицій синтезу мистецтв. Співвідношення формальних і змістових компонентів. Перетворення художньої керамічної деталі на завершений образ у кожному окремо взятому вірші. Своєрідний поетичний універсум.