Визначення ролі мариністичних образів у розкритті екзистенційних станів героїв роману В. Єрмоленка "Ловець океану". Відзначення наскрізності мариністичної символіки в тексті та її вкоріненості у міфологічну традицію. Особливості образів морської стихії.

Исследование символики образа героини произведения И. Прозорова в аспекте аналитической психологии Юнга. Отображение процесса индивидуации героини от деструктивного самосознания к осознанию самости, приобретению собственной тождественности и взрослению.

Феномен перехідного художнього мислення кінця XIX – початку ХХ ст., який демонструють А. Чехов, І. Бунін, О. Купрін. Теоретизування в галузі літератури і мистецтва схожих історичних періодів - в художніх системах, схильних до синтезу старого з новим.

Творческая история прозаических произведений А.А. Фета, их контекстуальные связи. Жанровое своеобразие "деревенских" очерков и истоки его преобразовательской "программы". Специфика мемуарной прозы Фета. Анализ его полемики с Толстым в философском этюде.

Особенности жанровой специфики прозаических произведений А.К. Толстого, характер художественного вымысла писателя. Фантастические элементы ранней прозы. Определение основных направлений жанровых трансформаций, связанных с творческой эволюцией Толстого.

Необходимость выявления историко-литературной логики эволюции, ее ценностно-эстетического и концептуального содержания. Системно-типологическое своеобразие творчества Писемского. Художественно-антропологические аналогии в романистике Писемского 1860-х гг.

Роль літератури у формуванні болгарського суспільства у ХІХ столітті. Аналіз її впливу на процес становлення національної ідентичності. Зміст творчості Константинова з точки зору наявності у ній рис дискурсу балканізму, як певної варіації орієнталізму.

Художні риси й типологічні особливості прози як цілісної динамічної системи у чеській літературі на прикладі текстів письменника Б. Грабала. Проблеми сучасного літературознавства: автобіографізм в контексті "літератури пограниччя" й маргінальність автора.

Текстовий масив прозової спадщини Б. Грабала за період 60–90-х років, у якому відбито формування нової художньої парадигми. Синтетичний вид комічного та його втілення в чеській літературі – "Празька іронія", монографії чеських дослідників "грабаліани".

Своєрідність еволюції художніх принципів Зайцева, особливості процесу переходу від неореалізму до духовного реалізму. Досвід реконструкції церковних жанрів у прозі Б. Зайцева, аналіз впливу агіографічного канону на поетику письменника в цілому.

Передумови, що викликали необхідність публікації 23-томного зібрання творів В. Винниченка в часи радянської України, текстологічні проблеми творів під час їх редагування. Особливості творчої особистості та історії літературної спадщини письменника.

Рецепція прози В. Дрозда 1970-1980-х років, у яких реалістична модель світу позначена зверненням до соцреалістичного канону. Виокремлено два етапи вивчення творчості майстра - радянський і пострадянський. Традиційно суб’єктом дії обрано радянську людину.

Систематизація та дослідження прозової спадщини В. Дрозда з урахуванням її психологічного аспекту. З’ясування особливостей психологізму різних за жанрами та стилем творів. Аналіз наукових джерел про життя й творчість митця. Реалістична і химерна проза.

Возникновение прозы Вячеслава Кондратьева. Идейно-тематическое богатство повести "Сашка" и образ главного персонажа произведения. Художественная манера произведений. Картина творческого пути писателя. Субстантивно-генетический тип с жанровой атрибуцией.

Огляд особливостей зображення внутрішнього світу дитини з позицій морально-етичного аналізу соціальної дійсності у творах для дітей В. Чередниченко. Дослідження факторів, що впливають на формування "я-особистості" персонажів художніх творів письменниці.

Окреслення основних аспектів зображення українською письменницею В. Чередниченко внутрішнього світу дитини з позицій морально-етичного аналізу соціальної дійсності. Дослідження факторів, що впливають на формування "я-особистості" персонажів її творів.

Наявність тісного амбівалентного зв’язку між авторськими інтенціями та наративними стратегіями як поняттями і формально-змістовими засобами організації прозових творів В. Винниченка. Домінантні інтенції ранньої, зрілої і пізньої прози письменника.

Анализ творческой эволюции прозы В. Соловьева, изменения его подходов к изображению прошлого, а также динамика жанровых форм романов и повестей. Сущность и отличительные признаки романа-семейной хроники, историко-психологического и бытоописательного.

Порівняльно-типологічний аналіз парадигми "природної людини" у творчості Г. Квітки-Основ’яненка та англійських письменників-сентименталістів. Значення засобів характерокреаційної поетики сентименталізму в розкритті психології образів-характерів.

Визначення проблематико-тематичних пошуків у творчості Михайличенка в світлі філософських позицій Шопенгауера, Ніцше. Виявлення своєрідності і новаторства в освоєнні художніх засобів імпресіоністичної манери письма. Природа символів "Блакитного роману".

Анализ взаимозависимости между художественным словом и местом его написания. Роль романистов Д. Балашова и И. Ефимова в создании "новгородского текста". Поиск духовной свободы человека в творчестве писателей. Отражение падения Новгородской республики.

Связь между художественным словом и местом его написания или той территорией, которую текст прославляет. Отображение данного явления в развитых культурах. Вклад в создание "новгородского текста" исторической романистики, прозы Д.М. Балашова, И.М. Ефимова.

Проблема жанрового своеобразия рассказов Д.И. Хармса, мотивно-тематическое единство и циклизация. "Случаи" как драматические произведения. Мотивы рождения, смерти и бессмертия в рассказах Д.И. Хармса. Роль образа трамвая в произведениях писателя.

Личность и творчество Дж. Сэлинджера как предмет исследования в критике и литературоведении. Практика изучения прозы на занятиях по литературе в отечественной школе. Произведения Дж. Сэлинджера в круге чтения современных школьников и на занятиях.

Виділення системних філософсько-естетичних рис європейського модернізму 1900-1930 рр., жанровий, стилістичний, семантичний "код" роману і новели. Дослідження художньої трансформації роману та внеску Джойса в процес модернізації європейської літератури.

Цілісна характеристика творів Докії Гуменної, аналіз генезу її творчості в різних історико-культурних умовах і на різних етапах розвитку української літератури. Жанрово-стильові особливості великої, малої, повістевої та мемуарної прози авторки.

Аналіз творчості Докії Гуменної, цілісна характеристика її творів, ґенезис творчості в різних історико-культурних умовах і на різних етапах розвитку української літератури. Еволюція художнього мислення письменниці, стильові особливості прози авторки.

Експресіоністські засоби у творенні персонажа на прикладі прози Є. Пашковського, зокрема роману "Свято". Їхнє естетичне, художнє значення як засобів, які підсилюють емоційний вплив на читача. Глибинні мотиви вчинків персонажів, їхні психологічні стани.

Моделювання нових форм співпраці навчальних і музейних закладів українсько-російського порубіжжя. Використання напрацювань літературознавців, критиків і музейників в історико-краєзнавчих музейних закладах. Класичний художній текст, усталений зразок стилю.

Дослідження джерела літературної творчості Івана Леванди, розгляд еволюції його світогляду та формування письменницької манери. Ознайомлення з процесом втілення традицій барокової дорадчої та епідейктичної риторики в казаннях і листах письменника.