Загальна характеристика автоінтертекстуальних стратегій М. Хвильового. Аналіз автобіографічного характеру сюжетів, мотивів, ситуацій у контексті формування модерністського та авангардного письма літератора-реформатора. Сутність поняття "автотематизм".

Контекстный анализ позднего творчества Н.В. Гоголя. Взаимосвязь книги с поэмой. Эстетическое своеобразие книги "Выбранные места из переписки с друзьями" через призму статей "Об Одиссее, переводимой Жуковским" и "Четырех писем по поводу "Мертвых душ".

Описання лінгвістичного забезпечення автоматичного укладання електронного словника словосполучень тексту. Порівняльний лінгвістичний аналіз отриманих авторських словників словосполучень поетичного тексту Ліни Костенко і Миколи Вінграновського.

Принципы философско-поэтического мировоззрения известного русского поэта Иосифа Бродского. Понимание поэтом языка и времени, соотношения языка и поэта, поэзии и прозы, человека и мира. Ценность "частного" существования и Я (или private persona) для поэта.

Рассматривается автопародия в произведениях Всеволода Иванова 1910-1920-х гг. Автопародии Иванова были рождены осознанием невозможности воплощения своих стремлений, а также желанием утвердить для себя правильность своего нового пути в жизни и в искусстве.

Прямий і опосередкований спосіб створення автопортрета у книзі Є. Сверстюка "На полі чести". Смисл і структура назви книги із застосуванням значення слів поле і честь, поданих за тлумачним "Словником української мови". Поняття честі як стрижневе поняття.

Осмислення ролі мемуаристики у формуванні уявлення сучасників про історичне тло доби шістдесятництва, суб’єктивно-особистісний зміст мемуарної літератури та автопортрет покоління шістдесятників. Аналіз ідеологічних і світоглядних засад шістдесятників.

Розгляд проблеми авторської присутності в романі англійської письменниці М. Сінклер. Обґрунтування вживання поняття "автопсихологізм". Відображення у творчості Сінклер світоглядних і естетичних принципів модернізму на стадії його становлення і розквіту.

Анализ истории рецепции наследия русского мыслителя и ученого М.М. Бахтина во Франции в том социокультурном контексте 1960-х — первой половины 1980х гг., в котором она началась и развивалась. Работы Ю. Кристевой, открывшей М. Бахтина французской публике.

Мировоззренческая и эстетическая позиция А.К. Толстого в поэме "Иоанн Дамаскин". Анализ субъектно-объектного мира произведения, специфика речевой организации текста. Образ героя поэмы как диалектически восходящий к образу преподобного Иоанна Дамаскина.

Изучение автобиографического образа лирического героя поэмы Н.А. Клюева "Повесть скорби". Анализ отсылок текста поэмы к фактам биографии Пушкина и его произведениям для уяснения глубинных смысловых пластов одного из известных произведений данного поэта.

Структура романа Ф.М. Достоевского "Идиот". Идеи о потребности веры, о соблюдении евангельских заповедей в основе сюжета, композиции и системы образов романа. Мотив смирения в поступках князя Мышкина. Мысли о христоцентризме как идее, связующей общество.

Исследование проблемы взаимодействия автора и героя в автобиографическом произведении. Характеристика способов выражения авторского сознания в автобиографическом рассказе Т. Толстой "Женский день". Влияние мировоззрения автора на формирование героя.

Рассматривается повесть "Натурщица" (1866), опубликованная в журнале "Отечественные записки" сотрудником издания, критиком и писателем Н.Д. Ахшарумовым. Изучаемый текст являет собой яркий пример обнажения приема и открытой литературной рефлексии.

Герои романа Л.Н. Толстого "Война и мир". Его любимые героини – Наташа Ростова и Марья Болконская. Решение Толстым о назначении женщины, ограничение её интересов рамками семейной жизни. Значение автора в его романе "Война и мир", тема народа и дворянства.

Проблема автора, авторской позиции и самосознания как одна из центральных в современном компаративном литературоведении. Критический анализ научной литературы и представление определения понятий "автор", "авторская позиция", их ключевые положения.

Автор и повествователь в художественном произведении в современном литературоведении. Исследование проблемы соотношения автора и повествователя в "Путешествии из Петербурга в Москву" Радищева, за которую был наказан 10-летней ссылкой в Илимский острог.

Исследование проблем изменения коммуникативных отношений автор-текст-читатель в структуре художественного текста в новейшей русской литературе. Приёмы дописывания художественных текстов и ремейков. Понятие литературной репутации как основы импликации.

Теоретичні засади "проблем автора і героя", процес виокремлення серед них самодостатніх та наявність розмаїття типів взаємодії. Парадигми усвідомлення автора і героя в контексті ліричної прози. Характеристика своєрідності автобіографізму А. Дімарова.

Осмислення творчості Анатолія Дімарова 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. в аспекті еволюції образу автора у взаємодії з героєм у компаративній специфіці. Аналіз своєрідності автобіографізму Дімарова в світлі сучасних підходів до автобіографічного жанру.

Дослідження в літературі філософського поняття про уяву. Висвітлення суперечності, що виникає при традиційному приписуванні автору можливості завершення і створення "цілого" поетичного буття. Закономірності процесу уяви автора в словесній творчості.

Анализ поэтического творчества московского концептуалиста Льва Рубинштейна, а именно его "картотеки" – поэтического жанра, который был создан самим автором в 1974 г. Примеры поэзии, интервью с ним и другими представителями московского концептуализма.

Дослідження іронічності прози Юрія Андруховича, зокрема ролі іронічного суб'єкта. Вияв присутності та ролі іронічного суб'єкта у "Перверзіях", окреслення особливостей його портрета у творі, де його роль найвиразніша з усіх Андруховичевих романів.

Історико-генетична реконструкція естетичного виміру деміургії, встановленого художньою свідомістю Відродження. Абриси ренесансної діалогізації Горацієвої та Аристотелевої моделей поетичного наслідування, що спрямувала саморозкриття митця у творчості.

Анализ пьесы А. Гаврилова "Играем Гоголя" сквозь призму проблемы "автор и герой". Возможности коммуникации, экзистенциальное одиночество, трагедии художника, границы иллюзии и реальности как концептуальные основы пьесы и постулаты теории её автора.

Аналіз художньої авторефлексії та її головні форми прояву (нарцистично-карнавальна і міфологічно-шизоїдна) в сучасному літературному процесі. Національні (ідеологічно-художні) особливості українського постмодернізму, які формують прозу Є. Пашковського.

Дослідження понять "рефлексія", "саморефлексія", "авторефлексія" на тлі сучасних психологічних, педагогічних, літературознавчих і мовознавчих студій. Обґрунтування авторефлексії як ознаки певного жанру, а саме жанру передмови до збірки власних творів.

У науковій статті автором проаналізовано творчий доробок українського неокласика Михайла-Драй-Хмари в аспекті суб’єктної сфери тексту. Акцентовано увагу на абсолютизації суб’єктивного начала ліриці митця та засобах конституювання його авторського "Я".

Изучение творчества шведской писательницы С. Лагерлёф. Сюжетная структура и персонажи цикла "Легенд о Христе". Жанровое своеобразие произведения. Использование приема остранения в повествовании. Анализ авторской позиции и механизмов текстообразования.

Художественный текст как особая коммуникативная единица, в пределах которой происходят некоторые изменения в семантической структуре онима. Влияние мифопоэтических символов на развитие коннотаций имени собственного и его трансформацию в образ-символ.