Особливості становлення дискурсу в 1920-х роках. Трансформації зазначеного культурного явища під час згортання стильової поліфонії. Вивчення поетики аванґардизму, раннього українського модернізму, поглиблення спостережень, що передбачає діахронічний зріз.

Особливості героїчного епосу. Визначення принципів класифікації М. Драгоманова та Ф. Колесси. Опис думи про боротьбу з татарами і турками, характеристика жанру історичної пісні. Розподіл тематичних груп українських історичних пісень, балад та билин.

Виділення українського оказіонального фольклору в окремий самостійний вид обрядової усної словесності, жанрово-тематична єдність. Огляд історії структурно-функціонального дослідження утилітарно-сакральних утворень. Типи оказіонального часу, простору.

Результати аналізу англо-українських перекладів нелінгвального нонсенсу в поемі Л. Керролла. Забезпечення комунікативно успішного перекладу нелінгвального нонсенсу точним відтворенням у перекладі "нісенітних" мовних форм та гумористичних ефектів.

Життєпис українського письменника, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика Євгена Маланюка. Доба визвольних змагань. Мотив дороги, що обумовив домінування у віршах деяких специфічних слів. Приклад "ненависного" звертання до України.

Визначення специфіки та функцій відкритого письменницького листування в українському літературному процесі першої половини ХХ ст. Дослідження його жанрово-стильових особливостей, взаємозв’язку з дискурсом художньої словесності означеного періоду.

З’ясування природи поліметричного вірша та встановлення основних тенденцій його розвитку. Дослідження типології поліметрії, що розроблена у сучасному віршознавстві. Виявлення зв’язку між жанровою належністю твору й інтенсивністю вияву поліметрії.

Особливості українського варіанту постмодерного дискурсу. Історична зумовленість творчості постмодерністів в Україні кінця XX - початку XXI століть. Аналіз поглядів сучасних літературознавців стосовно феномену постмодернізму в українській літературі.

Багатопланове метакритичне дослідження для вивчення основних положень естетичної концепції постмодернізму, а також дослідження сенсу змін в сучасній культурі у зв’язку із соціально-політичними та психологічними аспектами розвитку українського досвіду.

Розгляд світосприймання Т. Шевченка, особливості формування релігійного світобачення, що відбилося на характері естетичних шукань у процесі моделювання художньої картини світу. Біблійні образи, які мали вплив на естетичну концепцію, етику, поетику митця.

Дослідження українського роману 20–30-х рр. ХХ ст. Осмислення механізмів формування, розвитку та логіки трансформації авторської свідомості на прикладі аналізу романів 1920-х і 1930-х років. Парадигма я-свідомості, "модусів буття" ментальної сфери творця.

Відродження жанру роману на початку ХХ століття в європейській та українській літературі. Питання традиційності й новаторства в літературному процесі, а також співвідношення наслідуваного й створюваного, як важливе питання української романістики.

З’ясування стану розробки проблеми романів зв’язку часів в українському літературознавстві. Аналіз прийомів та засобів, що сприяють концептуальній цілісності визначених романів. Визначення місця романів зв’язку часів в українській історичній романістиці.

Розгляд обставин формування самвидаву як конкретно-історичного явища. Виявлення невідомих досі літературно-критичних та публіцистичних документів самвидаву, а також архівних матеріалів, які пов‘язані з його побутуванням у середовищі шістдесятників.

З'ясування ролі самвидаву як одвічної опозиційної категорії. Характеристика літературної критики та публіцистики самвидаву; визначення основної проблематики, місця й ролі в українському літературознавстві та культурному житті 60-х років ХХ століття.

Аналіз романів Шукшина "Я пришел дать вам волю" та Вінграновського "Северин Наливайко": зображення національного характеру та менталітету через систему образів, жанрові особливості та структуру творів. Вивчення фольклорних мотивів та інонаціональності.

Особливості дослідницької та едиційної практики фольклориста Антонія Новосельського. Текстологічний аналіз опублікованих фольклорних зразків у збірці "Український народ". Характеристика подання легенд і переказів у художньому перекладі польською мовою.

Основні конфлікти глобалізації у нерівномірності розвитку: країни постіндустріальні, індустріальні та доіндустріальні. Тенденції до згасання усної традиційної творчості, забуття й відмирання автентичних явищ народної обрядовості, звичаєвості, пісенності.

Текстологічний аналіз публікації "Wesele і Krzywy taniec u ludu ruskiego w okolicy Zbarazu. Skreslila Seweryna Szablewska" у збірнику "Zbior wiadomosci..." (1883) Северини Шаблевської. Особливості едиції фольклорних записів польської дослідниці.

Внесок української формальної школи у розвиток теорії поетичної мови. Аналіз поетики "Наука віршування" Б. Якубського, "Українська стилістика і ритміка" В. Домбровського, через призму їх внеску у розвиток української фонопоетики та фоностилістики.

Бібліографічний опис зроблених у 1920-30-ті роки українських художніх перекладів з різних мов та висвітлення біографії як більш чи менш знаних сьогодні, так і забутих перекладачів того періоду. Характеристика картини перекладацького процесу того часу.

Розгляд "Похвали Вітовту" в "Історії української літератури" Грушевського. Аналіз поетичної переробки панегірика 1428 року. Передрукування неодноразово виданого Баркулабівського літопису М. Улащиком. Прояв ознак художнього твору у "Повісті про Поділля".

Основні історико-політичні й соціально-культурологічні передумови творчості письменника. Характеристика поетичних та драматургічних творів В. Капніста, засади української романтичної естетики. Вплив автора на розвиток вітчизняного літературного процесу.

Подання фактичного матеріалу про літературні угруповання та об'єднання, що діяли на території України (час їх заснування, основна мета та представники даної організації): Кирило-Мефодіївське братство, Руська трійця, Братство тарасівців, Молода муза та ін.

Пряшівські дослідники української літератури, проблеми та тенденції українознавчих досліджень Східної Словаччини. Нова наукова традиція Пряшівщини. Популяризація української культури і мови в регіоні. Літературні дослідження словацьких українознавців.

Історія жанру українських народних дум - епічних монументальних словесно-музичних творів героїчного, соціально-побутового характеру. Класифікація дум за історико-тематичним принципом. Характерні ознаки епічності дум, засоби образотворення та герої.

Становлення та розвиток українських ліричних пісень, їх класифікація. Родинно-побутові пісні як вид ліричних пісень. Жартівливі та сатиричні пісні. Ліричні пісні на території Дніпропетровщини. Значення українських літературних пісень в сучасній державі.

Вивчення питань рецепції творчості Лесі Українки неокласиками, типологічні паралелі творчості зазначених митців. Літературознавча спадщина неокласиків. Проведення комплексного дослідження національної традиції, літературного канону, поколіннєвого досвіду.

Відображення українських національних рис, які були використанні в танцювальній постановці та в творі І. Котляревського "Енеїда". Опис характеру деяких героїв, що асоціюються з людськими якостями й відносяться до позитивних і негативних явищ суспільства.

Прислів’я та приказки, якими С. Нос послуговувався при підготовці своїх наукових творів. Розгляд паремій, які відображають побут та традиції українського народу, пісенну творчість, обрядове мистецтво, що свідчить про глибокі знання українського соціуму.