Биография и творчество А. Кушнера. Тематика стихов, литературные привязанности, "петербургский менталитет" поэзии. Город как герой поэзии. Культурный и индустриальный аспекты в образе современного города. Топографические приметы в городской лирике.

Аналіз романів відомих американських авторів, предметом яких стає кіно як феномен національного мистецтва. Відображення в їх творах функціонування кіно як своєрідного естетичного вираження "американської мрії", ідеологеми американської ментальності.

Характеристика принципових для формування топосу Львова постатей української літератури. Значення художніх деталей у зображенні типових галицьких образів. Аспекти сучасного прозового тексту, у якому відображається відповідна літературна категорія.

Просторова домінанта міського образу творів Т.Г. Шевченка. Поетичний топос міста Вільно. Просторові координати синхронізації історичного мінливого плину буття із життєвою драмою кохання юнака до дівчини іншого віросповідання у топосі міста Вільно.

Особливості функціонування топосу міста в романі, що вивчається, місце та значення антиколоніального дискурсу письменника в творі. Механізми трансформування й колонізації людини в Радянському Союзі, викорінення традиційної духовної парадигми українців.

Аналіз топосу міста у романах письменниці Полі Гоявічинської. Індивідуально авторська проекція образу міста, що схарактеризована за допомогою концепту "лабіринт" в межах пари "топос/локус". Мотиву фатальності, його протиставлення до передмістя Варшави.

Досліджено твір "Лексикон інтимних міст" Юрія Андруховича як приклад постмодерної гри з читачем. У зв’язку з цим художній простір роману організований за постмодерним принципом каталогізації наративу, що унаочнює постмодерну метафору світу-тексту.

Структура топоса как разветвленная сеть пространственных образов, объединенных различными семантическими связями и отношениями. Хронотоп, локус как распространенные научные термины, которые активно функционируют в литературоведческих исследованиях.

Розгляд просторової специфіки відтворення топосу Орської фортеці як представлення замкненого простору міста у контексті досліджуваного твору Шевченка. Художні аспекти його зображення. Здійснення науково-критичної рецепції локальних просторових образів.

Структурно-семіотичні параметри відтворення топосу Петербурга в повісті "Художник" Т. Шевченко. Оцінка особливостей зображення локусів-психологем у просторовій тканині топосу. Аналіз особливостей геопоетики просторового континууму топосу Петербурга.

Дослідження феномену пограниччя у прозі Марії Матіос крізь призму міфокритики. Характеристика просторового пограниччя як одного з елементів міфопоетично змодельованого художнього універсуму творів письменниці. Художній колорит міфологічних образів Матіос.

Обращение к эсхатологической проблематике в поздней лирике Георгия Иванова. Своеобразие разработки архетипического мотива "жизнь / смерть". Рассмотрение лирико-философского наполнения топоса порога в лирике Георгия Иванова эмигрантского периода.

Спроба проаналізувати систему бачення топосу степу в історичних драмах Спиридона Черкасенка. Ідея еволюції образу степу від географічно-ландшафтного до психоемотивного концепту. Закріплення в пам’яті та символізація ментальних географічних локусів.

Топос тела является как одна из форм художественной репрезентации антропологического типа пространства в женской поэзии. Исследование телесной топологии в аспекте взаимодействия пространственных моделей: возрастной, патографической и любовно-эротической.

Різновиди та функції топосу тіні у творчості Б. Лесьмяна. Його шлях від незнаного до одного з найвідоміших літературних діячів у Польщі ХХ столітті. Визначення головних мотивів збірки, тем та художніх засобів. Розгляд збірки віршів "Сад на роздоріжжі".

Топологія сакральності як органічний ракурс вивчення літератури "переходової доби". Квалітативна топологія сакрального М. Хвильового. Сакральна призматика революції і війни в письменника-модерніста М. Хвильового. Характеристика свята як сакральної події.

Бытование травелога в русской литературной традиции: источники, жанровая генетика, основные векторы развития, тексты, использующие формулу организации путевой прозы в качестве композиционного и содержательного инварианта. Нарративная стратегия травелога.

Изучение специфики травелогов, созданных словенскими писательницами в конце XIX - начале XX вв. Рассмотрение жанровой специфики текстов, гендерной и национальной проблематики, их связи. Проблема национальной идентичности в текстах словенских писательниц.

Розгляд літературознавчої інтерпретації російсько-української війни. Сприйняття конфлікту як наслідок посттоталітарної пам'яті в українській культурі та національної травми. Причини появи ветеранської прози, яка належить до індивідуального виміру війни.

Аналіз поетики темпоральності на тлі травми Голокосту у збірці "Автобіографічні нотатки" й романі "Подорож" Іди Фінк. Шляхи репрезентації часу під впливом травми Голокосту письменниці. Визначення концепції утворення "відтинків часу" у творчості І. Фінк.

Аспекти наукової рецепції посттоталітарної травматичної культури в українському літературознавчому дискурсі. Специфіка явища культурної пам’яті суспільства. Визначення її місця у науковому просторі після утвердження тоталітарної радянської ідеології.

Исследование биографии У. Шекспира и творческих периодов его жизни. Художественной мир трагедии "Ромео и Джульетта", главная мысль пьесы. Судьба главных героев, рассмотрение периода крушения многовекового феодального строя и рождения буржуазного.

Трагедия "Фауст" как самое грандиозное создание Гете, над которой он работал в течение всей жизни. Основные даты творческой истории философской драмы. Иллюстрация штюрмерского и классического периодов творчества поэта. Художественные особенности работы.

Изучение опыта сравнительного анализа трагедии известного кабардинского драматурга Б.К. Утижева "Эдип" с произведениями Софокла, Сенеки и Кокто. Особенности построения сюжета пьесы и ее текста. Обоснование самостоятельности произведения Б.К. Утижева.

Анализ особенностей драматургии России начала XIX века. Характеристика произведений отечественная драматургия, относящихся к так называемому "эдипову сюжету". Изучение особенностей сюжетной линии, философского смысла трагедии А.Н. Грузинцева "Эдип-царь".

Изучение вопросов текстовой и идейно-содержательной соотнесенности трагедии А.С. Пушкина. Внутренняя духовно-эстетическая связь трагедий "Скупой рыцарь" и "Борис Годунов". Знаковая и семантическая соотнесенность драм. Принципы сопоставительного анализа.

Повесть Хамита Боташа "Проклятая поляна" - яркий пример единства и слияния трагических тем потерянной родины и одиночества человека в условиях войны. Особенности отражения трагических событий в австрийских Альпах в карачаево-балкарском фольклоре.

Анализ понимания трагедии в философии двух мыслителей XX века М. Хайдеггера и П. Рикера. Характеристика античных представлений о трагедии, метафоре, на которые опирались философы при анализе поэтической речи. Анализ сакральной стороны данных понятий.

"Маскарад" как вершина драматургии Михаила Юрьевича Лермонтова. Евгений Александрович Арбенин – выразитель взглядов Лермонтова. Противостояние добра и зла в пьесе "Маскарад". Своеобразие стиля драмы "Маскарад" и параллели с другими произведениями.

Особенности интерпретации образа Марии Стюарт в творчестве Р. Бернса, У. Вордсворта, В. Скотта, А. Суинберна. Отражение истории Англии и Шотландии в средние века. Государственные, религиозные и личные причины противостояния М. Стюарт и Елизаветы I Тюдор.