Своєрідність синтаксичної будови та функціонування односкладних речень у прозовій мові Самчука. для встановлення особливостей їх функціонування в межах художнього тексту і вияву індивідуальних ознак використання методом лінгвостилістичного спостереження.

Лінгвістична природа вставних і вставлених компонентів, їх класифікація у сучасному синтаксисі. Семантико-функціональні види компонентів, репрезентованих у прозі М. Матіос, їх структура, морфологічне вираження і функціонування у мовотворчості письменниці.

Загальна характеристика шляхів та засобів характерології Винниченкових героїв-інтелігентів у романах 1910-х років, знайомство з основними особливостями. Розгляд образів-характерів романів у світлі екзистенційної філософії, ніцшеанства та фрейдизму.

Типологічна характеристика фольклора на матеріалі образу кошового отамана Івана Сірка. Основний аналіз залучення уснопоетичного слова в наративні структури. Особливість коливання від цілковитої апологетичності до амбівалентності в художній літературі.

Осмислення тоталітаризму в антиколоніальній прозі другої половини ХХ ст., зокрема в романах українського письменника Р. Іваничука та англійського – Ґ. Ґріна. Літературознавчі концепції осмислення їх творчості, джерела художньої опозиції до тоталітаризму.

Практика применения в английской драматургии XVII века таких средств художественной выразительности, как метафоры, сравнения и аллюзии. Обоснование их применения с точки зрения литературной эстетической теории того времени. Система лексических импликаций.

Основные типы взаимодействия поэзии и прозы в творчестве В.А. Жуковского, А.С. Пушкина, М.Ю. Лермонтова, Н.В. Гоголя. Рассмотрение особенностей функционирования поэзии и прозы в типологических (романтизм, реализм) и авторских художественных системах.

Изучение особенностей функционирования диалогических единств в поэмах М. Цветаевой, наблюдение над авторскими предпочтениями в выборе определенных структур и средств для их реализации. Рассмотрение примеров содержания и форм ответной реплики-предложения.

Анализ типов диалогических отношений между произведениями русских писателей второй половины XIX в. и татарских прозаиков начала ХХ вв., механизмы их формирования. Эпистемологический потенциал позиции вненаходимости одной литературы по отношению к другой.

Определение особенностей произведений В. Токаревой. Рассмотрение вариантов подачи основных психотипов для женских персонажей в повестях. Характеристика обрисовки психотипа деловой женщины, связанного с возникновением новых социокультурных обстоятельств.

Типы интертекстуальных отношений, характерных для текстов, маркированных пародийной тональностью дискурса. Особенности референциальной и типологической интертекстуальности, связь с типами пародийной тональности. Характеристика выделенных маркеров.

Характеристика особенного психологизма и своеобразия, присущего иллюстрациям А.А. Агина и Е.Е. Вернадского. Отношения Н.В. Гоголя к изобразительному искусству. Ощущение "миражности", которая исходит из самой жизни гоголевских героев-"мертвых душ".

Типы прецедентных феноменов, обыгрываемых в романах-фэнтези М. Успенского о Жихаре. Факты культуры, ставшие для фантаста объектом игры, их типологизация. Апеллирование к носителям типов речевой культуры: элитарного, среднелитературного, разговорного.

Шесть образных рядов "воюющего тела", распределенных по трем контрастным парам: витальное – мимикрийное, субординационное – маргинальное, ритуальное – гротескное. Общее направление освоения телесной образности в рамках рассматриваемой традиции.

Характеристика особенностей художественного слова в прозе А.С. Пушкина на материале произведения "Капитанская дочка". Анализ полярных образов главных героев повести по словесному строю их речи с точки зрения теории литературы, синтаксиса и стилистики.

Визначення головних характерних ознак концепту "титульна музейність" та виокремлення групи художніх наративів, що відповідають цим ознакам. Аналіз музеологічних особливостей текстів романної форми, що належать до окремих національних літератур світу.

Поэтологические и содержательные особенности стихотворения "Presepio" в составе рождественского цикла И.А. Бродского. Значимость рождественского цикла в лирике И. Бродского. Образно-мотивные связи стихотворения с другими произведениями в наследии поэта.

Дослідження взаємоперехідності візуального досвіду у вербальний у творчих актах на прикладі поетики тілесного іконотропізму В. Стефаника. Визначення та інтерпретація текстів письменника як "тіла" автора. Автокоментарі В. Стефаника про власні творчі стани.

Уточнення та поглиблення змісту таких понять, як "мімезис" та "тілесність", у контексті їхньої кореляції. Методологічне підґрунтя дослідження тілесного міметизму, його онтологічні основи у сучасному художньому дискурсі та феноменологічні особливості.

Трансформації літератури як виду творчості та аналіз зміни статусу мистецтва слова в умовах культури, зорієнтованої на інформаційні технології. Характерні риси маргінальних явищ культури: неоднорідність, суперечливість, межовий статус балансування.

Маргінальність - одна з найважливіших категорій постмодерного етапу розвитку літератури. Ствердження героями своєї інакшості відносно суспільного загалу - смислова домінанта літературного твору О. Забужко "Польові дослідження з українського сексу".

Загальна характеристика діяльності Товариства прихильників української літератури, науки і штуки у Львові. Знайомство з головними мистецькими, освітніми та видавничими здобутками інституції. Розгляд особливостей розбудови українського культурного життя.

Перші вірші Осьмачки. Проза Т. Осьмачки — вагома й самобутня, не схожа ні на яку іншу сторінка української епіки. "Ротонда душогубців" — літопис злочинного винищення українства в період колективізації. Казковість й ліричність поетичного самовираження.

Осмислення кардинально протилежних оцінок роману "Прапороносці" О. Гончара. Особливість сприйняття його читачами, критиками та літературознавцями як в перші роки після його публікації, так і на сучасному етапі розвитку літератури на воєнну тематику.

Толерантність як принцип гуманістичного виховання. Аналіз формування толерантного простору у дітей у процесі їх виховання на прикладі казок В. Сухомлинського. Літературні особливості казки автора як ефективний інструмент впливу на особистість дитини.

Публикация письма представителей русской общественной мысли Н.Н. Страхова, Е.М. Феоктистова, Д.Н. Цертелева, в которых дается критическая оценка учения Л.Н. Толстого. История восприятия нравственно-эстетической философии Л.Н. Толстого современниками.

Анализ отголосок прозы Льва Николаевича Толстого в поэме Давида Самойлова "Цыгановы". Анализ толстовских мотивов в поэме, их роль в художественном мире. Сопоставление текстов Самойлова и Толстого, генезис идей, получивших в поэме "толстовскую" огласовку.

Сравнительный анализ образов центральных героинь романов "Анна Каренина" и "Групповой портрет с дамой" – Анны Карениной и Лени Пфайфер. Определение аспектов психологизма, развития темы женской эмансипации и признаков влияния эстетики постмодернизма.

Толстой как одна из самых мифогенных личностей, породившей легенды о себе при жизни и закрепившейся в мифологизированном виде в творчестве поэтов и писателей. Исследование генезиса и оформления толстовского биографического мифа в творчестве Маяковского.

"Раковый корпус" — философско-публицистическая повесть. Исследование посвящено проблеме разграничения толстовского текста и интертекстуальных элементов в "Раковом корпусе" А.И. Солженицына посредством выявления частотности апелляции к идеям Л.Н. Толстого.