Взаимосвязи мелодического рельефа и громкости отдельных тонов. Способы сжатия динамического диапазона сигнала в звукозаписи. Три способа громкостного интонирования мелодии: параллельный, противоположный, свободный. Исполнительское скрытое многоголосие.
Дослідження проблематики відображення політичних та громадянських поглядів німецького композитора Карла Орфа в його музично-театральних творах, написаних у період тоталітаризму. Різке неприйняття й жорстке засудження композитором диктаторської влади.
Аналіз різних шкіл гри на музичних інструментах. Розгляд варіантів роботи пальців без розмаху з початкового торкання клавіші фортепіано. Аналіз шляхів звуковилучення та взаємопов'язаної з ним форми пальців і рук. Висота кінця прямого пальця над клавішею.
Тенденції застосування просторових метафор щодо звукової матерії. Концептуалізація поняття тембрового простору. Визначення закономірностей існування носіїв тембру музичних інструментів. Виявлення факторів еволюції музичного інструментарію як форми медіа.
Аналіз особливостей диригентської інтерпретації концерту № 2 для віолончелі з оркестром Г. Ляшенка на прикладі різних виконавських версій. Прочитання композиторського задуму диригентами В. Бліновим та А. Власенко. Типи розгортання музичного матеріалу.
Етапи становлення та творчі грані таланту видатного українського музиканта, педагога, диригента С. Турчака, унікальність його виконавської манери. Виконавські погляди щодо діяльності митця в контексті музично-театрального життя України 60-80 років ХХ ст.
Вперше узагальнено досвід підготовки диригентів інструментальних колективів кафедрою інструментального виконавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Висвітлено репертуар над яким працюють диригенти-інструменталісти.
Розгляд феномену виконавського стилю. Специфіка діяльності оркестрових музикантів. Особливості стилю музичної творчості М. Плетньова. Поєднання композиторської і піаністичної діяльності музиканта, вивчення їх впливу на формування піаніста як диригента.
Виявлення у способі виконавського прочитання інтонаційних особливостей мелодичних принципів організації української статичної драматургії. Формування нової стильової системи для хору композитора вокального циклу В. Сильвестрова на вірші Т.Г. Шевченка.
Дослідження принципів впливу мелодичної логіки на організацію різних типів музичної статики в хоровій кантаті В. Сильвестрова. Основні проблеми та прийоми диригентської трактовки мелодико-інтонаційних, фактурних та фазово-синтаксичних параметрів.
Комплексний аналіз диригентсько-педагогічної діяльності Є. Вахняка. Суть суб’єктивних та об’єктивних факторів, що стали визначальними у формуванні виконавських, педагогічних, методичних, репертуарних функціональних компонентів його диригентської школи.
Огляд концептуальних і методологічних основ проблеми музично-виконавських і педагогічних шкіл. Видатні постаті музичного мистецтва як феномен української культури ХХ - початку ХХІ століть. Аналіз диригентської школи М.А. Малька у науковому просторі.
Специфіка диригентсько-оркестрового виконавства в Сполучених Штатах Америки, активну популяризацію якого в музичній культурі країни здійснювали європейські музиканти із середини ХІХ ст. Диференціація музичної творчості на композиторську та виконавську.
Виявлення та аналіз основних рис диригентського почерку видатного українського диригента-хормейстера Є. Вахняка. Характеристика особистості диригента, оцінка його практично-методичного доробку. Аспекти індивідуального диригентського почерку Є. Вахняка.
Основные этапы жизненного и творческого пути известного российского музыканта и дирижера Е.В. Колобова. Работа в Свердловской государственной филармонии. Постановка спектаклей в Кировском театре. Создание Московского музыкального театра "Новая Опера".
История развития симфонической музыки. Техника управления хором, оркестром или ансамлем посредством системы символических движений рук и пальцев дирижёра. Появление системы генерал-баса в 17-18 вв. Обеспечение стройности исполнения в смешанном хоре.
Розгляд феномену "художнього" крізь призму філософсько-естетичних та культурологічних наукових розвідок. Виявлення й обґрунтування особливостей творчих пошуків сучасних композиторів. Пошук множинності смислів музики. Пізнання буття музичними засобами.
Изучение исторических, психологических и концептологических параметров категории "архетип", позволяющих рассматривать эту дефиницию как музыкально-культурную универсалию. Определение ценностных ориентиров и смысловых доминант культурного процесса.
На основі аналізу ключових проблем та переваг дистанційного навчання обґрунтувати доцільність використання технологій навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва на індивідуальних заняттях з дисципліни "диригування".
Огляд трьох циклів для баяна соло А. Гайденка ("Прелюдії-картини", "Дванадцять п’єс для дітей", "Три концертні етюди") у контексті єдності художніх та дидактичних завдань. Огляд образів, зафіксованих в програмних заголовках п’єс, їх відтворення в музиці.
Еволюція інструментального складу та репертуару дитячих оркестрів народних інструментів в українській музичній культурі другої половини ХХ ст. Художні тенденції розвитку вітчизняного дитячого народно-оркестрового виконавства, жанрово-стильова специфіка.
Проблеми розвитку дитячого хорового виконавства Львівщини. Діяльність дитячих хорових колективів: дитячого церковного хору "Відлуння" катедрального собору св. Трійці (м. Дрогобич, кер. Н. Бунь), Зразкового дитячого хору "Щедрик" (м. Стрий, кер. В. Лисик).
Створення та логіка розвитку дитячого мюзиклу в українському сценічному мистецтві 60-90-х рр. ХХ століття. Виявлення специфічних художньо-естетичних, жанрових і стилістичних особливостей в постановках дитячого мюзиклу на сценах українських театрів.
Аналіз проблеми розвитку художньо-образних уявлень у процесі вивчення дитячої фортепіанної музики. Формування основних художньо-образних уявлень як необхідна умова розвитку музичного мислення. Розуміння дитячого циклу як "енциклопедії художніх образів".
Особливості художньої естетики та композиторської стилістики хорової музики для дітей. У музиці В. Дробязґіної органічно поєднались українські національні традиції із сучасними засобами виражальності; місце у творчій спадщині композиторів Харківщини.
Аналіз і оцінка специфіки взаємозв’язку дитячих вокальних проектів з розвитком їхньої вокальної творчості. Роль вокальних розважальних телепроектів для популяризації музичної діяльності юних виконавців і зростання рівня виконавського мистецтва дітей.
У статті мова йде про особливий напрям в творчості фундатора професійної української музики М. Лисенка – дитячу оперу. Спираючись на нотні клавіри дитячих опер, наукові доробки цього питання, автор здійснює власний аналіз трьох опер для дітей і підлітків.
Розкриття особливості діагностування сформованості художньо-образного сприйняття майбутніх учителів музичного мистецтва та хореографії засобами пластичного інтонування в умовах фахового навчання на факультетах мистецтв педагогічних університетів.
Вивчення міфологеми з позицій синтагматичного та парадигматичного аналізу. Розробка методології дослідження новоміфологічної художньої цілісності. Вивчення твору мистецтва майбутнього як фрагментарної енциклопедії-хаос у синтетичній формі арабески.
Осмислення самоідентичності української музичної етнокультури. Поєднання популярного мистецтва з фольклорними витоками. Використання сучасних технологій аранжування та засобів нотації. Поява нових форм відображення реальності - симулякрів і гламуру.
